Чемпіон світу з армреслінгу Артем Бойко розповів, як прийшов у спорт

Добавить новость

Суббота, 14 Октября 2023 18:20  |  Просмотров: 2744

Чемпіонат світу з ар­мрестлінгу та параармрестлінгу 2023 року прохо­див в казахстанському місті Алмати. Його учасниками стали понад 49 країн. Артем Бойко з Куликівки здобув золоту медаль в категорії до 80 кг до 18 років (юніори). Друге місце посів представник Гру­зії, третє — Туреччини.







Ця новина облетіла всі інтернет-ресурси, набравши десятки тисяч переглядів. Чемпіон погодився дати ексклюзивне інтерв’ю.

- Артеме, починаючи з якого віку ти почав займатися спортом?
- Якщо мова йде про спорт вза­галі, то я ним цікавився з дитинства. Спочатку це був футбол, але згодом лікарі виявили у мене початкову ста­дію астми. Отож цей вид спорту до­велося залишити (з віком захворю­вання минуло).

Вперше в спортзал я прийшов у 12 років. Звичайно, це не були сер­йозні тренування, але саме цей пе­ріод можна назвати початком моєї спортивної кар’єри. У 14-річному віці я зацікавився «залізом», а ще через рік почав займатися армрестлінгом.

- Хто став твоїм наставником і вплинув на твій вибір найбільше?
- Мій наставник - Андрій Сергійо­вич Стеценко, якому я дуже вдячний за все. А на мій вибір вплинув сам вид спорту. Із перших тренувань за­кохався в нього і саме тоді зрозумів: хочу і далі займатися армрестлінгом.

- Де в Куликівці знаходив примі­щення для занять спортом? Чи були там необхідні умови для занять саме армрестлінгом?
- Поки що у нас в селищі лише одне приміщення для занять спортом - підвал аграрного ліцею. Там якраз тоді з’явився стіл для арму, і звичайно, було цікаво спро­бувати.
А з часом я вже почав всіх бороти на руку, крім свого друга Сергія Реви. А ще - цікавився, як стати сильнішим, перегля­даючи різні відеоролики в інтернеті. Саме в той період і відбулася моя доленосна зу­стріч із майбутнім тренером Андрієм Стеценком.

Пам’ятаю, як запропонував йому побо­ротися. Андрій Сергійович подивився на мене з усмішкою і сказав: «Ну, давай спро­буємо». Коли ми почали боротися, здало­ся, що я своєю рукою тримаю якусь металеву арматуру...

Тоді я розчарувався в собі, і лише з часом, дізнавшись, що Стеценко є Чемпіоном України з армрестлін­гу, захотів стати таким же сильним, як він. Написав йому в особисті по­відомлення, висловивши бажання тренуватися у нього.

Коли прийшов на перше заняття, тренер, забувши про мій 15-річний вік, сказав, що я досить сильний для свого віку. Згодом до тренувань при­єднався і мій друг Сергій, і ми про­довжили займатися втрьох.

- Артеме, а чи пам’ятаєш ти свою першу вагому перемогу? Де і коли це було?
- Звичайно, пам’ятаю. Це було 27 березня 2021 року в місті Бахмач Чернігівської області, де проходив відкритий чемпіонат міста. Тоді я ви­боров I місце в категорії до 70 кг, а мій друг Сергій - дру­ге в категорії до 80 кг.

То був щасливий по­чаток.

- Перерахуй, будь ласка, свої ва­гомі досягнення за досить юний вік.
- Маю звання: Чемпіон Ба­хмача, чемпіон Чернігівської області, Чемпіон України 2023 року, Чемпіон Ірландії та Великобританії, Віце-Чемпіон Євро­пи 2023 року і зрештою - Чем­піон Світу-2023.

- Які спортивні звання маєш?
- Кандидат у майстри спор­ту з армрестлінгу, майстер спорту зі стрітліфтингу, також маю норматив майстра спорту міжнародного класу з пауерліфтингу.

- Ти з мамою і двома бра­тами зараз в Ірландії. Чим ще цікавишся, окрім занять спортом, і які маєш плани на найближче майбутнє?

- Так, ми зараз проживаємо у Дубліні, виїхали, як і багато українців, через війну. Закінчив школу і почав активно вивчати англійську мову, аби стати студентом коледжу. Ну і, звичайно, займаюся спортом, адже саме він став невід’ємною час­тинного мого життя, частинкою мене самого.



Артем разом зі своєю дівчиною на острові Корфу (Греція)

- Ти - член збірної України з ар­мрестлінгу. На які спортивні щаблі нале­жить піднятися, щоб там опинитися?
- Спочатку потрібно виграти чемпіонат області, щоб поїхати на Чемпіонат України. Якщо і там показуєш відмінний результат, тебе автоматично зараховують у збірну Украї­ни. Отоді вже у складі збірної ти і інші спортс­мени беруть участь у різних міжнародних зма­ганнях.

- Артеме, у Казахстані ти здобув золо­ту медаль, ставши Чемпіоном Світу. Яка винагорода передбачена за такий титул?
- Якщо чесно, для мене найголовніше - це титул Чемпіона світу. Також має бути і грошо­ва винагорода, проте у якому розмірі і коли, я, на жаль, не знаю. Тим паче, в Україні війна, і з цим зараз важко.

- Не можу не запитати і про твого мо­лодшого брата, який теж подає великі на­дії у спорті.
- Олегу зараз 14 років, але, на мою думку, (думку тренера), ще рік занять, і він теж може стати чемпіоном світу. У нього є для цього всі задатки і напрацювання. Звичайно, ще по­трібна величезна робота, характер і світлий розум. Думаю, у нього все вийде!

- І останнє запитання: чи плануєте ви найближчим часом повернутися в Украї­ну, зокрема, на Куликівщину?
- Хотілося б, але, поки що, на жаль, не маю відповіді на це запитання.

Джерело: "Поліська правда", Валентина Селюк, фото з інстаграм-сторінки Артема Бойка

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: