Червоний Хрест у Коропі забезпечує гуманітарною допомогою переселенців та місцевих
Допомога людям, які її потребують, - основне завдання відокремленого підрозділу Червоного Хреста. А у час війни - це набуло особливого значення. Підтримку отримали як і вимушені переселенці, так і місцеві жителі.
Якось раніше про Червоний Хрест на Коропщині і чути не було. Знали, що є така організація, а ось кому вона надає допомогу, та і чи надає взагалі, ніхто не знав. Аж поки головою відокремленого підрозділу не стала Таїсія Михайлівна Онопка. Хто б що не казав, але це її місце. Легко комунікує з людьми, не байдужа до чужого горя, знайде підхід до кожного, наполеглива - уміє «вибити» гуманітарну допомогу. А все це не так просто. Під лежачий камінь вода не біжить - це основне правило її діяльності. І ніколи не рахується зі своїм вільним часом. Сьогодні вже всі знають, де у Коропі знаходиться Червоний Хрест. І там завжди людно.
- Отой місяць, коли Чернігів бомбили, був дуже важким. Придбати нічого не можна було, в аптеках порожньо. Люди приїжджали, а ми не завжди могли їм допомогти. Якось до нас зайшов чоловік, представився Володимиром Івановичем, прізвища його не знаю. Виявилося, приїхав він у Короп до родичів із Чернігова, де потрапив під обстріл. Незнайомець запропонував допомогу, збирали її у Львові, переправили до Києва. Привезти її було ризиковано - скрізь були рашисти. Це були перші дні війни. А ось Олег Дринь згодився. Там були ліки, жіночі засоби гігієни, памперси та дитяче харчування. Машину пальним заправив сам Олег, із нас і копійки коштів не взяв. Це була наша перша воєнна гуманітарка, - розповідає Таїсія Михайлівна. - А потім були ще і ще.
Таїсія ОНОПКА привезла Миколі ЛИНКУ із Шабалинова матрац, ковдру та постільну білизну, одяг та продуктовий набір
У період запеклих боїв на Чернігівщині, коли ми опинилися відрізані від всього світу і у місцевих людей, і у вимушених переселенців виникали проблеми, які не можна було вирішити походом до магазину, бо полиці торговельних точок були порожніми, та і готівкових грошей на руках не було, тоді Національний комітет Червоного Хреста надав засоби гігієни, нову постільну білизну та ковдри, матраци, дитяче харчування, памперси і туалетний папір.
А одного разу була особливо крута гуманітарна допомога від Національного комітету, також для внутрішньо переміщених осіб. Абсолютно новий фірмовий одяг і для дорослих, і для дітей, з етикетками: джинси, куртки, джемпери, спортивні костюми тощо. Роздавали її за участі волонтерів, аби ніхто нікого не винуватив, що не тому дали. Люди були задоволені. Адже коли тікали з-під обстрілів, було холодно. Приїхали у зимовому одязі, а потепліло надворі - вдягти нічого.
Під час війни не обійшлося і без прикрих випадків. Хтось в інтернеті звинуватив Червоний Хрест, що не тільки переселенцям роздавали памперси та засоби гігієни, а і місцевим жителям. Було це на початку війни, коли привезли першу гуманітарну допомогу для всіх проживаючих у громаді. Це згодом чимало гуманітарки стали завозити до селищної ради, і воювати за памперси і прокладки перестали.
- Червоний Хрест - це така організація, яка повинна допомагати всім нужденним. А тоді, коли у магазині порожньо, та і готівки у людей немає, як я можу місцевій людині відмовити, коли вона того потребує, тим більше, коли це стосується дітей, - каже Таїсія Михайлівна.
Щодо гуманітарної допомоги безпосередньо від Національного комітету чи обласної організації, то вона надається для певних категорій осіб, які є найбільш уразливими, незахищеними. Для тих, хто стоїть у нас на обліку, а це інваліди, малозабезпечені, багатодітні родини, від обласної організації Червоного Хреста отримали продуктові набори, будемо невдовзі роздавати. Дещо раніше надали 15 продуктових наборів, вагою понад 17 кілограмів кожен, інвалідам першої групи.
А останнім часом у Червоному Хресті - справжній бум. Двічі спільно із селищною радою привозили допомогу від Міжнародної благодійної організації «Україна - відкрите серце». Це піжами, жіночі блузки, чоловічі светри. Спочатку стояли черги, а зараз роздають її всім охочим. Здається, одягнули всіх. Щоправда, вживаного одягу давно не було, є проблеми з доставкою, а раніше у Червоному Хресті вдягалося хоч і не в новий, але пристойний одяг дуже багато людей.
Не можна змовчати і про справжніх помічників Таїсії Михайлівни. Це постійні надійні волонтерки Олена Петрівна Матвієнко та Олена Петрівна Прокопенко. Коли треба розвантажити і видати гуманітарну допомогу - вони тут як тут.
Надійні помічниці, волонтерки Ольга МАТВІЄНКО та Олена ПРОКОПЕНКО
- Працюємо у співпраці з селищною радою, підприємцями, волонтерами і депутатами. Без їхньої підтримки було б важко, - каже Таїсія Михайлівна.
Волонтери Володимир СОКОЛ (другий справа) з синами Володею та Михайлом та донькою Дариною - привезли гуманітарну допомогу у Червоний Хрест
Варто зазначити, що мало де Червоний Хрест працює на такому високому рівні, як у нас. Зазвичай, на громадських засадах. А тому і робота така. У нас Червоний Хрест, де всього-на-всього одна людина, - потужна організація, яка допомагає великій кількості людей. Утримується за рахунок програми, прийнятої депутатами селищної ради.
- Сьогодні багато людей хочуть перебувати у нас на обліку і отримувати постійну допомогу, адже бачать, що Червоний Хрест реально працює і ми постійно забезпечуємо найуразливіші категорії і продуктами, і засобами гігієни тощо. На жаль, усіх взяти під своє крило ми не можемо, можливості організації обмежені. Але коли привозимо вживаний одяг, то проводимо ярмарки і вдягаємо всіх бажаючих, - розповідає очільниця. - Працюємо для людей, щоб допомогти вижити у такий складний час.
Джерело: Газета "Нові горизонти" від 09.06.2022, Людмила КОВАЛЬЧУК
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: волонтер, Короп, Онопка, допомога, Червоний Хрест