Менська багатодітна родина Лактюшиних: сім щасливих «я»

Пятница, 13 Ноября 2020 09:28 | Просмотров: 2386

https://susidy.city

Одного вересня Ігор та Світлана побралися. У вересні святкують дні народження трьох із п’яти своїх діток. А ще на їхньому подвір’ї є декілька фігурок лелек. Це Світланин улюблений птах. Мабуть, недаремно.

З вірою по життю

Сім’я Лактюшиних складається з сімох «я»: тато Ігор, мама Світлана, старші доньки Надя і Яна, син Ілля, Оленка та найменшенька Ярослава. Буває в багатодітній родині весело і гамірно, буває тихо й спокійно. Разом працюють, разом відпочивають. І в усьому їм допомагає Бог. Адже родина від початку свого існування, а це вже 16 років, – віруюча. Тож під час зустрічі багато розмовляли про віру та її вплив на їхнє життя.

Менянин Ігор Лактюшин закінчив коледж громадянської авіації, працював у Чернігові, згодом – у менському підрозділі «Укртелекому», заочно навчаючись у Київському інституті зв’язку. А тоді змінив життя і знайшов свою долю в Чернігівському біблійному коледжі.

Ігор сподівався, що після того, як отримає духовну освіту, стане служителем церкви

З чернігівкою Світланою разом там навчалися. Спочатку дівчина не звертала на Ігоря уваги, але він таки зміг завоювати її серце. Бо знав, що саме таку дружину хотів би мати поруч усе життя. І щоб ніяких розбіжностей у поглядах не було надалі. Сім’я – це ж гармонія і єдність у всіх сферах життя і найперше – в духовній площині. А Світлана з дитинства була вихована на християнських принципах, бо народилася у родині вірян.

Кинув палити завдяки Біблії

Після коледжу Ігор отримав ступінь бакалавра пасторського служіння в біблійній семінарії, наразі закінчує магістратуру в Київській богословській семінарії.

– У 27 років, після того як життя мене пом’яло, бо був вітер у голові та безвідповідальність, я шукав іншого шляху. Багато читав різної літератури в пошуках відповідей. Хотів, наприклад, кинути палити. І не міг, така була залежність. А декілька рядків з Біблії звільнили мене від неї, бо попросив Бога про це. Відтоді й почалися радикальні зміни в житті, – розповідає чоловік. – Було з чим порівняти, тож радий, що зробив такий вибір.

У семінарії Ігор вивчав питання, якими займається сучасна психологія та навіть психіатрія. Але з іншого ракурсу. Без поглиблення в медицину можна врятувати саме душу, іншими методами вирішивши проблему. І наводить приклади, коли пацієнти, яким у психіатричній лікарні в Халявині ставили серйозні діагнози пожиттєво, за допомогою віри стали цілком нормальними людьми, мають родини, дітей, роботу.

Після закінчення магістратури Ігор Лактюшин сподівається, що зможе допомагати тим, хто має наркозалежність, різні психологічні травми та інші «душевні труднощі», впоратися з ними.

Сімейні інтереси

У цій дружній родині захоплень чимало й доволі різних. Крім того, що може полагодити за потреби зламану побутову техніку та навіть літак, бо за першою спеціальністю Ігор Лактюшин авіаційний технік із обслуговування радіоелектронного обладнання літальних апаратів, до вподоби йому й інші справи. Як-от бджільництво. Пасікою Ігор почав займатися вже давно, ще до одруження. Тож корисний і запашний мед – завжди на столі.

І торт «Медовик» Світлана часто пече, різні інші смаколики виготовляє. Адже за спеціальністю вона кухар-кондитер. Це її стихія. Дівчата вчаться в мами, а також люблять дивитися програму «МайстерШеф», а потім готують нові страви.

У сина Іллі – талант ладити з маленькою сестричкою. А ще він разом зі старшими сестрами Надею та Яною займається після школи легкою атлетикою у Надії Таратухіної, мають гарні успіхи і численні нагороди. Дівчата займаються і в музичній школі, втілюють мамину давню мрію грати на фортепіано. Вже тягне рученята до інструмента і Ярослава.

Поділяє родина і татове давнє хобі – вирощувати квіти, декоративні рослини, плодові дерева.

– До Восьмого березня продаємо на базарі нарциси, тюльпани, гіацинти, крокуси. Влітку – лілії, гладіолуси. Вмію щепити плодові дерева, навчив мене мій батько. На одному дереві в саду я прищепив декілька сортів груш від ранніх до найпізніших, – розповідає чоловік.

Бабуся завжди поруч

Світлана згадує з вдячністю, як із перших днів подружнього життя й досі їй допомагає свекруха Раїса Олександрівна. Адже переїхавши до Мени, Світлана ще нікого тут не знала, сумувала. В одній хаті з мамою Ігоря прожили вісім років, як дітей побільшало – купили їй будиночок по сусідству.

Як у пісні: «Одна родина за столом…»

– Оленці ось шість рочків виповнилося. Відвідує «Світлячок», а ще на заняття з англійської треба двічі на тиждень. Тож бабуся тут як тут. Відвезти, привезти, купити щось смачненьке по дорозі. Прошу Бога, щоб жила ще довго, – ділиться Світлана.

Люблять Лактюшини разом вибратися відпочити на природі, у Бреч чи деінде. Цінують той час, коли збираються разом після роботи, школи, гуртків, аби поспілкуватися, повечеряти, поділитися радощами чи труднощами, які разом легше вирішити. Чи приготувати щось до чаю. Наприклад, незвичайні, але смачнючі цукерки.

Найцінніший скарб

Ігор і Світлана, як і всі батьки, хочуть бачити своїх дітей щасливими, усміхненими, здоровими і найголовніше – людяними. Та вдячні всім, хто допомагає у досягненні цієї мети: родичам, друзям, лікарям, вихователям, вчителям, класним керівникам їхніх діток, педагогам. школи «Світлячок», музичної школи, наставникам Недільної школи. І кухарям їдальні, і спортивним тренерам, і всім тим, хто вкладає частинку свого серця у виховання дітей. І особливо всім церквам нашої громади, що несуть християнські принципи в життя суспільства.

З тренеркою Людмлою Таратухіною

– Найважливіший скарб в нашому житті – це діти. Творець сказав, що діти – це «благословіння від Нього». Ми впевнилися в цьому. Вони мотивують нас любити, прощати, працювати, усміхатися, слухати… І просто жити ц дякувати Богу за дар життя. Кожна дитина в нашій родині – це нова історія. Це нова сторінка життя батьків. Це знову молодість, – ділиться наостанок Ігор.

Рецепти від Світлани Лактюшиної

Морквяні цукерки

Морква сира – 800 г, цукор – 3 склянки (або менше, якщо морква солодка), горіхи волоські – 1 склянка, кориця мелена – 1 ч. л.

Моркву натерти на дрібній тертці, додати цукор, перемішати й поставити в холодильник на 12 годин. Додати горіхи та корицю і варити 50 хвилин, постійно помішуючи. Охолодити. З суміші робити кульки і обкатувати в кокосовій стружці. Поставити в холодильник.

Вівсяні кульки

Вівсянка білоруська – 1 склянка, цукор – 4 ст. л., какао – 2 ст. л., масло – 100 мл, горіхи – 1 склянка, вода кип’ячена холодна – 2 ст. л.

Змішати сухі інгредієнти: цукор, какао, вівсяні пластівці, горіхи. Потім додати масло кімнатної температури і воду. Сформувати кульки і обкатати в кокосовій стружці або дрібно мелені горіхи. На декілька годин поставити в холодильник.

Поліна Назаренко, Сусіди.City