Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Як виростити городину без нітратів?

Як виростити городину без нітратів?

Віталій Волкогон

Чи впевнені ви, шановні читачі, що овочі, власноруч вирощені на городі, не містять нітратів та важких металів і є екологічно чистими? Якщо так, тоді згадайте, яку кількість мінеральних добрив ви використали, скільки разів обробляли рослину хімічними засобами захисту від шкідників та хвороб, чи не порушили технології застосування хімічних препаратів?

Не забувайте й про те, що нітрати знижують вміст вітамінів у продуктах. Нітрати можуть викликати отруєння, призвести до захворювань щитовидної залози та спричинити пухлини у шлунково-кишковому тракті. Отже, як виростити екологічно чисту городину? Чи реально? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «Чернігівщині» розповів директор Інституту сільськогосподарської мікробіології  Української академії аграрних наук, який базується у Чернігові, професор Віталій Волкогон.
- Віталію Васильовичу, спочатку про діяльність очолюваного Вами закладу.
- Це - єдина в Україні наукова установа, яка координує, організовує і проводить наукові дослідження в галузі сільськогосподарської мікробіології та сприяє впровадженню їхніх результатів у виробництво. Сьогодні у нас дев’ять наукових підрозділів та Південна дослідна станція з трьома лабораторіями. Щодо кадрів, то у нас працює четверо докторів наук, 29 кандидатів і 14 аспірантів. Тож науковий потенціал є досить високим навіть за столичними мірками.
- Які маєте здобутки?
- Розробляємо біотехнологічні методи оздоровлення рослин від вірусних хвороб. Працюємо над створенням сучасних тест-систем діагностики вірусів та біологічних препаратів для захисту рослин від хвороб і шкідників. Ведеться розробка і впровадження нових мікробіологічних методів і препаратів для діагностики, лікування і профілактики туберкульозу великої рогатої худоби. Проводяться дослідження ентеровірусів свиней, розробляються методи і способи діагностики і профілактики енцефаломієліту, пневмонії, гастроентериту і пневмоентериту свиней. На стадії завершення розробка препарату для імонукорекції молодняка великої рогатої худоби. Минулого року наші науковці створили інактивовану вакцину (на основі вбитого штампу інфекції) проти хвороби Тешена. Ця вакцина за багатьма характеристиками є значно кращою за відому покровську. Тобто, мікробіологи не розробляють хімічних препаратів, а працюють над препаратами у склад яких входять лише бактерії.

- Поясніть, будь ласка…
- За роки діяльності інституту створено понад десяток мікробних препаратів землеудобрювальної дії практично під всі сільськогосподарські культури. Вони не містять хімікатів, отже, не насичують урожай шкідливими речовинами. Давно доведено, що саме мікроорганізми є специфічними посередниками між ґрунтом і рослиною. Вони здатні перетворити важкорозчинні сполуки у легкозасвоювані та забезпечити сільськогосподарські культури потрібними поживними речовинами. Тому так важливо внести агрономічно цінні мікроорганізми «у потрібне місце, у потрібний час, у потрібній кількості». Саме на цьому базуються принципи створення і застосування мікробних препаратів для сільськогосподарських культур. Створені в інституті біопрепарати активно впливають на ступінь засвоєння культурними рослинами азоту і фосфору з добрив. Внаслідок їхнього використання дози мінеральних добрив можна зменшити до 50%. Крім того, застосування біопрепаратів сприяє зростанню урожайності культур на 15-20% та покращенню якості продукції. 
Іншим напрямком дослідження є створення препаратів-біопестицидів. Не секрет, що люди, аби отримати високі врожаї, часто-густо зловживають застосуванням пестицидів. А в кінцевому підсумку це призводить до погіршення здоров’я населення і подальшого забруднення довкілля. 

Які тільки методи не застосовують українці у боротьби з колорадським жуком, якими тільки хімікатами не обробляють картоплю, а жуків знищити не можуть! А чи знаєте ви, що цей шкідник є і у Європі, але там немає проблем, пов’язаних з ним? Секрет в тому, що за кордоном вирощуванням картоплі займаються потужні сільгосппідприємства. Вони чітко дотримуються правил сівозміни та завжди садять картоплю на пристойній відстані від минулорічного місця вирощування. Так роблять тому, що жук здатен «добратися» з ділянки, де вирощували картоплю в минулому році до цьогорічної, розміщеної кілометрів за сім, лише наприкінці вегетаційного періоду, коли шкоди від нього практично бути не може. Тож і потреби в його знищенні немає.
В Україні ж інша ситуація. У нас картоплю вирощують переважно селяни та дачники на присадибних ділянках, а не крупні сільгоспвиробники. 97% від усіх площ, засіяних цією культурою – це городи людей! За таких умов (сівозміна на присадибній ділянці відсутня, а якщо її і ввести, то для жука подолати відстань «через грядку» не є проблемою) люди збільшують кратність обробок картоплі та використовують досить агресивні хімічні препарати. При цьому не варто забувати про те, що жук надзвичайно швидко звикає до отрутохімікатів. Отже, застосовуючи все агресивнішу отруту, ми заганяємо проблему у глухий кут. Але вихід є! Варто використовувати не хімію, а мікробні препарати, розроблені на основі мікроорганізмів, що є природними збудниками захворювань колорадського жука. Одним із таких препаратів є бацилотуринг, розроблений в інституті. Він викликає захворювання личинки жука, внаслідок якого паралізується травна система і личинка гине від голоду. Ефективність препарату сягає 98% і він не поступається синтетичним. Для захисту врожаю необхідно тричі обробити посадки картоплі суспензією препарату.

- Отже, проблему розв’язано?
- Необхідні дослідження ми провели. Препарат розробили. Проте ще потрібно налагодити його виробництво. В Україні, на жаль, відсутнє виробництво вітчизняних біопрепаратів, а виготовляти їх на потужностях інституту економічно не вигідно. Препарат матиме сприйнятливу ціну лише за умови заводського біосинтезу. Тоді він коштуватиме не дорожче, ніж хімічні отрутохімікати. Керівництво інституту вже неодноразово зверталось до урядовців, підготувало концепцію Державної програми створення виробництва бактеріальних препаратів, проте документи, пройшовши через кілька міністерств, «гуляють» у високих кабінетах. Натомість зацікавленість до наших розробок проявляють науковці з Росії, Білорусії, Німеччини та Китаю.
- Чи можливо виростити екологічно чисті овочі?
- В лабораторних умовах можливо, а щоб вони виросли на городі, доведеться докласти чимало зусиль. Рослина повинна рости без використання мінеральних та хімічних добрив (гербіцидів, пестицидів та інших). Для боротьби зі шкідниками варто застосовувати фізичні та біологічні методи: ультразвук, шум, світло, пастки, температурні режими та мікробні препарати. Та навіть, якщо ви не ставите собі за мету виростити екологічно чистий урожай, не захоплюйтесь хімією. Хімічні препарати варто застосовувати лише тоді, коли існує загроза знищення урожаю.


Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук

Валентина Федусь

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: овочі, інститут, Валентина Федусь

Добавить в: