Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Кургани можуть прославити Ічню на весь світ!

Кургани можуть прославити Ічню на весь світ!

Так вважає краєзнавець, дослідник, фотограф, першовідкривач Пригоризонтної обсерваторії «Безводівка» Олександр Кликавка і звертається до Ічнянської громади:



«Поки ще не пізно - давайте збережем те, що ще незоране!» Мова про кургани - унікальний археологічний комплекс, що розміщений усього лише за 6-8 кілометрів від міста Ічня. Ще кілька років тому про нього майже ніхто нічого не чув. Чи відгукнуться місцева влада і люди, які тут живуть? Про такі «скарби» багато хто тільки мріє. А Ічнянщині -пощастило! Та ось тільки, чи не втратить вона свій шанс стати відомою і заможною?!

- За останні два роки про обсерваторію «,Безводівка» з газет, радіо і телебачення дізналися вся Україна та люди з багатьох інших куточків світу, - зазначає Олександр Кликавка. - Український Стоунхендж, місце сили приваблює істориків, краєзнавців, дослідників, мандрівників, художників, астрономів... Вони хочуть приїхати до Ічні, аби доторкнутися до нашої історії, до прадавніх таємниць та зустріти схід сонця на курганах. Але є проблема!

Через те, що на деяких курганах і охоронних зонах, навколо них з року в рік росте кукурудза, їх просто не знайти.

- Таке враження, що аграрії забули, що таке сівозміна, - продовжує краєзнавець. -А якщо і знають, то із-за качанів не зможуть розгледіти велич і масштабність комплексу. Що таке обсерваторія для міста Ічня, я поясню на прикладі аналогічної споруди в Англії - Стоунхенджу. Щороку це історичне місце відвідує до 900 тисяч туристів. 70% - це іноземці. Квиток до кола каменів коштує 25 доларів. Тільки на цьому заробляють близько 20 мільйонів доларів на рік. А ще ж стільки гості витрачають на сувеніри, магніти, чашечки, сережки та інше.

Донедавна Ічня була відома своїм згущеним молоком. Це чудова солодка асоціація! Сам люблю цей смачний продукт. Та мене тішить думка, що Ічню можуть знати в Україні та світі і як місто, де неподалік розміщена прадавня обсерваторія.

Як розповідає Олександр Кликавка, йому все більше пишуть українці з Британії та Канади про бажання приїхати в Безводівку. Проте туристам, котрі прибудуть здалеку - вони перелетять моря та океани, доведеться пробиратися через стіну з кукурудзи або соняшнику. Усе заради того, аби побачити унікальні кургани!

- Безводівку можна перетворити на археологічний парк, який приваблюватиме тисячі туристів, - вважає дослідник. - Я не закликаю брати гроші, щоб пройти до курганів, але гостям треба ж десь переночувати, поїсти і щось купити на згадку! Ось тут громада Ічні й може проявити свою гостинність, відкривши туристам двері готелів, кафе, крамниць, музеїв... А це, як відомо, нові робочі місця та додаткові фінансові надходження до місцевого бюджету. Аби втілити це в життя, має бути воля голови об’єднаної територіальної громади та людей. Спочатку потрібно зберегти унікальну історичну пам’ятку, встановити охоронну зону навколо курганів Безводівки. Відновити її і зробити привабливою для туристів. А потім запросити всіх бажаючих відвідати прадавню обсерваторію.

Древні астрономи вираховували не тільки затемнення



Колись давно тут був хутір Безводівка, нині ж на цьому місці ніхто не живе. На рівні 170 м над рівнем моря розташовано плато, де по колу у 185 м можна побачити насипи. Триверстова карта Шуберта 1861 року показує шість курганів, з яких до наших днів збереглися чотири великі та один на-сип-супутник. На жаль, час, людська діяльність та безвідповідальність пошкодили деякі з них.

З часом з’ясувалося, що Безводівка - не просто археологічний комплекс, це науковий та духовний центр періоду бронзового віку. А завдяки аерозйомці та поєднанню старих топої рафічних мап із сучасними методами досліджень доведено справжнє призначення сукупності місцевих курганів.

- Прадавня обсерваторія не має звичних дня сучасної людини астрономічних іслескопів, іншого обладнання ні наукового персоналу, - продовжує пан Олександр.

На цій місцевості наші пращури спостерігали за сходом і заходом Сонця в дні зимовою й літнього сонцестояння та дні рівнодення. Такі дні вважалися особливими, на них припадало і більшість найважливіших свят. Для дослідження потрібно було стати в самісінькому центрі комплексу. Відстань між основними візирами обсерва торії становить від 800 до 4000 метрів, що каже про надзвичайно високу точність вимірів азимутів точок появи Сонця на горизонті.

Уже в ті давні часи місцеві народи не просто спостерігали за переміщенням Сонця, Місяця та інших небесних світил, а й визначали закономірності їхнього руху. Завдяки цим знанням древні астрономи вміли вираховувати сонячні та місячні затемнення.

Важко навіть уявити, скільки потрібно було витратити зусиль для побудови мегакомплексу та надскладних досліджень!

Олександр Кликавка каже, що, окрім ведення сонячного та обрядового календарів, наші пращури знали, як впливають Всесвіт та небесні світила на долю людини. Написано багато трактатів з астрології. Ще й досі господині висівають насіння згідно з фазами Місяця, щоб добре розсада росла. Навіть капуста не закваситься, якщо зробити це в «поганий» день. На При-горизонтній обсерваторії «Безво-дівка» визначали космічні цикли, яким підпорядковані як біологічні ритми, так і суспільний лад. Отримані знання допомагали гармонізувати життя людей із законами природного середовища, в якому вони жили.

Кургани - у полоні кукурудзи

Олександр Кликавка не сумнівається, що зведення курганів -таких важливих і водночас масштабних об’єктів у прадавні часи -доводить існування цивілізації на території України багато тисяч років тому! І Безводівка є тому незаперечним свідченням.

Дослідники минулих століть також цікавилися курганами в околицях Безводівки через їх особливо велику кількість та незвичну форму. Для більшості з них ці величні насипи здавалися місцем поховання вождів кочових племен, оборонними спорудами часів Переяславського князівства, козацькими сторожовими фортецями або селітроварнями. Кожен, хто вивчав ці кургани, був частково правий у своїх припущеннях, тому що за тисячі років люди по-різному їх використовували.

- На плато Безводівка міток-курганів колись було більше сорока, - продовжує краєзнавець. - Наразі їх лишилося всього дванадцять, але решта не зникла безслідно. На полях ще можна розгледіти деякі розорані рукотворні пагорби, а старі мапи XIX сторіччя та сучасна аерозйомка допомогли встановити схему комплексу Безводівки до його руйнування.

За інформацією Департаменту культури та туризму, національностей та релігій облдержадміністрації, співробітники департаменту разом з правоохоронними органами влітку обстежили територію природоохоронної пам’ятки і встановили, що поля курганів №1, 3, 6, 7 розорані і засіяні кукурудзою, а на самих курганах №2, 4, 5, 8 і 9 взагалі росте кукурудза.

Загальна площа земельної ділянки, що охоплює насипи з охоронною зоною, - 3,8 га. Аграріям територія археологічної пам’ятки приносить щорічно близько 100 тисяч гривень. Ці гроші між собою ділять дві агрофірми, що орендують землю з курганами.

То що ж виходить? Те, що люди мали б зберегти, дехто свідомо знищує, та ще й на цьому заробляє. І якщо ічнянці не схаменуться, то втратять не лише свій «скарб», а й неабияку можливість бути почутими за межами України.

Читайте такожОдна з найдревнішнх пригоризонтних обсерваторій світу - у нас?

Лариса Галета, "Деснянка" №16 (701) від 19 квітня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Пригоризонтнf обсерваторія, Безводівка, Ічнянщина, Лариса Галета, "Деснянка"

Добавить в: