«Коли земля обробляється - і село розвивається»

Среда, 26 Октября 2016 14:17 | Просмотров: 2626

У жовтні світова спільнота традиційно відзначає Міжнародний день продовольства, не за горами й свято працівників вітчизняної сільськогосподарської галузі. Тож і вирішили цей матеріал присвятити саме тим людям, що трудяться на землі. Про сільські трудові будні ми й так часто пишемо, адже Чернігівщина - край аграрний. Нещодавно були у відрядженні на Носівщині. Там немає ніяких великих промислових підприємств, усе, що тамтешній люд має і з чого живе, дає матінка-земля. До речі, носівські землі - одні з найродючіших в області.

Тільки-но вийшли з носів-ського вокзалу в місто, одразу побачили «КамАЗи», навантажені зерном та кукурудзою. То й добре, напевно, район з урожаєм. На теренах Носівщини працюють кілька сільгосппідприємств, але ми ще жодного разу не були в товаристві «Маяк», чули про нього тільки схвальні відгуки. Тож поїхали знайомитися.

Молоді й потужні

Розвиток Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» почався у 2012-му, відтоді, як став невід’ємною складовою Групи компаній «Правіо», якою успішно керує Валентин Запорощук. Нині «Маяк» - одне з найпотужніших агропідприємств не лише Носівщини, а й Чернігівщини загалом.

- Ми поважаємо тих, з ким працюємо, - пропонуємо гідну плату за землю і не вижимаємо з неї всі соки. Перевіряємо, чим удобрюємо. В нинішньому році замовили послуги аналізу ґрунту. Бо разом із збереженням родючості хочемо і якісних, вирощених нами - сої, кукурудзи, соняшнику, пшениці, -розказує директор «Маяка» Володимир Коваленко.

- Також розорали чимало цілини, аби земля не гуляла, не заростала, - підтримує розмову обліковець Петро Ругаль.

Потужності «Маяка» базуються в трьох населених пунктах. У Носівці, на території колишнього колгоспу імені Фрунзе, розміщується серце підприємства - сучасний базисний елеватор. У Козарах та Лихачеві Носівського району облаштовано цехи механізації, сховища та інші робочі майданчики.

Ближче знайомимося з колективом агрофірми в їхньому затишному офісі, що в самому центрі Носівки. Тут злагоджено працюють бухгалтерський та юридичний відділи, економісти та обліковці. Як і в полі, у конторі теж кипить робота. З різними питаннями йдуть пайовики, з пропозиціями звертаються підприємці. Впадає в око, що серед апарату компанії багато молоді.

- У нас працюють близько півтори сотні людей - переважно це водїї, механізатори, працівники зерносушильного комплексу, - розповідає головний економіст фірми Наталія Сербин. - Штат постійно розширюється, і нині є низка вакансій.

- Для дещо депресивної в плані роботи Носівки «Маяк» - чудова можливість працювати вдома, а не шукати заробітку в столиці, - доповнює колегу юрист компанії Юлія Яцун.

Поки в офісі приймають відвідувачів, вирішують фінансові та юридичні питання, у власній сучасній лабораторії підприємства активно досліджують цьогорічний урожай. Старший лаборант Оксана Козакевич звітує начальству про рівень вологості зернових. Жінка щодня долає близько 18 кілометрів, аби дістатися робочого місця. Та, за її словами, жодного разу про це не шкодувала. Навпаки - задоволена, що з такою специфічною освітою, як у неї, є де працювати.

І працівники задоволені, і пайовики, і вся сільська громада

- Не хочу вихваляти нікого, але ви самі поговоріть із працівниками, подивіться навкруги: комфортні умови праці, - каже вагар Тамара Коваленко, - зарплату виплачують вчасно. Сюди хочеться повертатися. Без перебільшення, добре, що є така фірма!

Автотехнічний комплекс ТОВ «Маяк» базується в Козарах. У селі для водіїв та механізаторів облаштували комфортний двоповерховий гуртожиток з їдальнею. Механізатор Валерій Патай із Коропщини своєю роботою неабияк задоволений. Каже, що заробітна плата гідна, пристойні умови праці, тож варто було їхати сюди працювати з іншого району.

Вдалося поспілкуватися і з Козарівським сільським головою Марією Татаренко.

- Розповідаю про те, що відчуваю і бачу я і що відчуває й бачить громада, - ділиться з нами пані Марія. - «Маяк», напевне, жодного разу не відмовляв у наших проханнях. Починаючи від принтера в школу і закінчуючи наведенням порядку в селі. Не кажучи вже про окремих пайовиків, яких підприємство неодноразово виручало зі скрути. Скажімо, у людини хтось із рідних захворів чи ще якийсь форс-мажор, керівництво агрофірми завжди з розумінням поставиться -виплату за пай видадуть наперед чи бензину виділять, щоб у лікарню відвезти.

У сільраді «Маяк» називають другом і братом. Без його допомоги сільській громаді просто не вижити. Вже домовилися, наприклад, про реалізацію проекту, що передбачає встановлення у населеному пункті твердопаливного котла, який допоможе сільському бюджету економити більше коштів.

- Коли земля обробляється - і село розвивається, - підсумовує розмову Марія Татаренко. Від себе лише додамо, що той, хто обробляє, обов’язково має бути відповідальним і перед людьми, і перед землею-годувальницею.

Михайло Ломоносов, "Деснянка" №44 (6124) від 27 жовтня 2016