Землю «Жадьківського» досі не розпаювали, та оренду платять

У 2015-ому мине 20 років знаменитому указу президента Леоніда Кучми «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Але і в 2014 році в Чернігівській області нараховується 10 господарств, де люди не мають паїв. Переважно це державні дослідні господарства. Але є серед них і відкрите акціонерне товариство «Рудня» в Козельці та приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Жадьківське» в Ічні.

Чому люди не мають права отримувати оренду або користуватися на власний розсуд своїм паєм? Чому одні підприємства пішли свого часу під державне крило, добре годували сім'ї своїх директорів і зараз стали ласим шматком для великих корпорацій? Чому інші застрягли на півдорозі до видачі державних актів? Про це — третій матеріал «Вісника Ч» із серії про нерозпайованих.

Колишні працівники радгоспу на околиці Ічні — колишньому хуторі Жадьки — продали майнові паї новим власникам. А за землю отримують орендну плату — близько 1000 гривень на семигектарний пай піщаного грунту. Це на рівні трьох відсотків його вартості. Земля у приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві «Жадьківське» не розпайована в натурі, не роздані на руки державні акти про право власності на землю. В інших нерозпайованих сільгосппідприємствах таке викликає невдоволення, а тут — лише невелике бурчання.

«Жадьківське» входить зі СТОВ «Інтер» та ПП «Агро-Трейдер» в групу сільгосппідприємств Ічнянщини, заснованих іноземним капіталом. Нові власники не тільки обробляють землю, а й розвивають молочне скотарство. Наступного тижня планують пустити найбільш автоматизований в Україні тваринницький комплекс на 400 корів. Тут не буде мух. Вікна у реконструйованому приміщенні оснащені протимоскітними сітками. Корм худобі розвозитимуть не трактором, а спеціальним комп'ютеризованим кормовагоном, підвішеним на монорейці. Кожній тварині корм дозуватиметься індивідуально. Датчики та комп'ютери допоможуть досягати кращих надоїв, а ветеринару буде легше розпізнати хвороби й навіть охоту корови.

Директора «Жадьківського» Сергія Шептуна застав у новому корівнику. Він зі спеціалістами оглядав обладнання. Робітники укладали бетонні плити під'їзної дороги.

— Щодо паїв — це не до мене, — «з'їхав» з теми Сергій Іванович. Почав говорити не про земельні, а про майнові паї. — Два роки тому я викупив паї у людей і вже навіть отримав акт на все.

— За землю людям виплачується оренда у розмірі трьох відсотків від вартості, — повернувся до земельних паїв директор. — Скарг немає.

Заступник начальника держземагентства в Ічнянському районі На-талія Бондар розповіла, що розпаювання «Жадьківського» зупинилося на етапі експертизи. Пайовикам сільгосппідприємства були видані сертифікати, але, щоб продовжити процедуру, треба було провести експертизу, чи є у масиві землі історико-культурного призначення. Такі землі не підлягають розпаюванню. Експертиза платна, «Жадьківське» тоді на це грошей не знайшло. Люди актів не отримали. Поки діє мораторій на продаж землі, майже немає різниці, є державні акти на землю чи тільки сертифікати на право власності. За сертифікатами вони так само отримують орендну плату й мають право передавати землю в спадок.

Проблеми будуть, якщо пайовик схоче передати землю іншому орендарю. Земля не виділена в натурі, сертифікати лежать закриті в сейфі сільгосппідприємства. Видача державних актів на землю — це добра воля людей. Якщо люди хочуть отримати державні акти, вони їх зрештою отримають.

— Хотілося б, щоб землю виділили в натурі, а на руки видали сертифікати. А потім — державні акти на землю, — говорить колишній бухгалтер Володимир Петренко. — Якось спокійніше було б знати конкретний свій шматок землі, а не «десь там».

— Оренду платять, близько 1000 гривень, — каже колишній водій Володимир Квач. — Хотілося б трохи більше за сім гектарів. Але я в це діло не втручаюсь, паями у нас в сім'ї завідує жінка.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №24 (1466)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.