Землю «Жадьківського» досі не розпаювали, та оренду платять

Землю «Жадьківського» досі не розпаювали, та оренду платять
Чому люди не мають права отримувати оренду або користуватися на власний розсуд своїм паєм? Чому одні підприємства пішли свого часу під державне крило, добре годували сім'ї своїх директорів і зараз стали ласим шматком для великих корпорацій? Чому інші застрягли на півдорозі до видачі державних актів? Про це — третій матеріал «Вісника Ч» із серії про нерозпайованих.
Колишні працівники радгоспу на околиці Ічні — колишньому хуторі Жадьки — продали майнові паї новим власникам. А за землю отримують орендну плату — близько 1000 гривень на семигектарний пай піщаного грунту. Це на рівні трьох відсотків його вартості. Земля у приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві «Жадьківське» не розпайована в натурі, не роздані на руки державні акти про право власності на землю. В інших нерозпайованих сільгосппідприємствах таке викликає невдоволення, а тут — лише невелике бурчання.
«Жадьківське» входить зі СТОВ «Інтер» та ПП «Агро-Трейдер» в групу сільгосппідприємств Ічнянщини, заснованих іноземним капіталом. Нові власники не тільки обробляють землю, а й розвивають молочне скотарство. Наступного тижня планують пустити найбільш автоматизований в Україні тваринницький комплекс на 400 корів. Тут не буде мух. Вікна у реконструйованому приміщенні оснащені протимоскітними сітками. Корм худобі розвозитимуть не трактором, а спеціальним комп'ютеризованим кормовагоном, підвішеним на монорейці. Кожній тварині корм дозуватиметься індивідуально. Датчики та комп'ютери допоможуть досягати кращих надоїв, а ветеринару буде легше розпізнати хвороби й навіть охоту корови.
Директора «Жадьківського» Сергія Шептуна застав у новому корівнику. Він зі спеціалістами оглядав обладнання. Робітники укладали бетонні плити під'їзної дороги.
— Щодо паїв — це не до мене, — «з'їхав» з теми Сергій Іванович. Почав говорити не про земельні, а про майнові паї. — Два роки тому я викупив паї у людей і вже навіть отримав акт на все.
— За землю людям виплачується оренда у розмірі трьох відсотків від вартості, — повернувся до земельних паїв директор. — Скарг немає.
Заступник начальника держземагентства в Ічнянському районі На-талія Бондар розповіла, що розпаювання «Жадьківського» зупинилося на етапі експертизи. Пайовикам сільгосппідприємства були видані сертифікати, але, щоб продовжити процедуру, треба було провести експертизу, чи є у масиві землі історико-культурного призначення. Такі землі не підлягають розпаюванню. Експертиза платна, «Жадьківське» тоді на це грошей не знайшло. Люди актів не отримали. Поки діє мораторій на продаж землі, майже немає різниці, є державні акти на землю чи тільки сертифікати на право власності. За сертифікатами вони так само отримують орендну плату й мають право передавати землю в спадок.
Проблеми будуть, якщо пайовик схоче передати землю іншому орендарю. Земля не виділена в натурі, сертифікати лежать закриті в сейфі сільгосппідприємства. Видача державних актів на землю — це добра воля людей. Якщо люди хочуть отримати державні акти, вони їх зрештою отримають.
— Хотілося б, щоб землю виділили в натурі, а на руки видали сертифікати. А потім — державні акти на землю, — говорить колишній бухгалтер Володимир Петренко. — Якось спокійніше було б знати конкретний свій шматок землі, а не «десь там».
— Оренду платять, близько 1000 гривень, — каже колишній водій Володимир Квач. — Хотілося б трохи більше за сім гектарів. Але я в це діло не втручаюсь, паями у нас в сім'ї завідує жінка.
Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №24 (1466)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.