Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Село лише на паперах: у Ляшківцях на Чернігівщині сім років ніхто не живе

Село лише на паперах: у Ляшківцях на Чернігівщині сім років ніхто не живе

 




У Ляшківцях на Чернігівщині зареєстровані п’ятеро жителів, однак з 2018 року там ніхто не живе. Про це  розповіла староста Східного старостинського округу Тетяна Гончаренко. За цей час вулиці поросли чагарниками, а до покинутих будинків дісталися мародери, каже колишній місцевий житель Іван Омеляненко. Чому село спорожніло — читайте у матеріалі.

Село Ляшківці розташоване за вісім кілометрів від центру старостату — Кудрівки. Там є школа, магазини, своя сироварня, сучасний стадіон, де грає професійна футбольна команда. Ляшківці ж існують лише на паперах. Останні жителі виїхали звідси сім років тому.

"Катерина та Михайло Гурбики виїхали останніми з села. Вони довго трималися. Зараз у нас прописано п’ятеро: троє пенсіонерів і двоє працездатних. Один з них служить у Збройних силах України, батьки його проживають у Кудрівці. Тому на сьогодні село у нас ще існує, як адміністративна одиниця", — каже Тетяна Гончаренко.

У центрі села – школа. Її збудували в 1905 році, розповідає Іван Омеляненко.

"Простояла 120 років. У 80-х роках сюди приїжджали, планували, хотіли зробити якийсь типу пансіонат. Ремонт давай робить, цеглою обкладати її — на цьому і заглохло".
Іван згадує: коли він пішов до школи, то тут залишалась лише початкова ланка.

"Школу будували люди на свої кошти. Коли колгосп розпався, тут забирали майно в Кудрівку. І школу хотіли – люди не дали, і вони не забрали", — каже Тетяна Гончаренко.

Без вікон у Ляшківцях стоять будівлі магазину та ФАПу. Між ними — могила партизана. Сюди його перепоховали у 70-х роках минулого століття.

"У мене дід був одноосібник. Будували хату – забрали ліс увесь, у колгосп вивезли у Кудрівку. І діда забрали на 16 років на Соловки. За що? Діда немає, бабуся померла у 43-му році, залишилося троє дітей, три сироти. Ні хати, нічого. У лозяній будці жили вони там. А дід вже прийшов у 1953 році, коли вже війна закінчилася, коли діти підросли без нього", — каже Іван Омеляненко.

Через колективізацію, каже Іван, життя у Ляшківцях змінилось. І саме через неї село стало нежиттєздатним.

"Десь на 70-ті роки, то згадую, скільки людей було – десь 335 людей".

Трохи більше жителів було у 40-х роках, розповідає староста.

"Ганна Іванівна Солодаренко – колишній секретар сільської ради, до якої і належало село Ляшківці, вона казала, що з власної цікавості, для самої себе «піднімала» 1946 рік. То от у 1946 році в селі налічувалось 370 жителів і 70 дворів", — каже староста.
Колишня жителька села Раїса Шкеда переїхала до Кудрівки у 2005 році. У Ляшківцях прожила два десятки років. Працювала в магазині. Жінка розповідає, нові жителі тут не з’являлися з 70-х років.

У 2015-му пів села знищила пожежа.

"Весна була суха. А у нас яка натура – як тільки є суха трава, то треба спалити все. Воно горіло, горіло. Повиходили, трохи загасили до вечора. Тоді мені дзвонить Сергій і каже, щоб приїздили, бо ніч стереже і вже не має сил, просить, щоб вранці приїхали. Ну я з зятем (покійний вже зять, загинув два роки тому, — ред.), ще бабуся жила тут, ми приїхали вранці", — розповідає Іван Омеляненко.

Тоді згоріло до двох десятків будинків. Зараз про них нагадують де-не-де обгорілі стовпи.

Згоріла і хата Раїси Шкеди.

"Згоріла моя хата, то переживала дуже. Не все перевезли. Багато чого у мене там погоріло, ну душа боліла сильно".

Більшість вулиць Ляшківців спускаються до річки.

"Коли ходили до школи, то приїздили в основному сюди на літні канікули, бігали постійно на річку, пам’ятаю. Мені дуже подобалась річка тут, бо була чиста-чиста, вода завжди була прозора. Дуже багато дітей з’їжджалося. Я всіх не знала", — згадує донька колишнього жителя Ляшківців Аліна Авраменко.

У Ляшківцях був свій діалект, не схожий на кудрівський.

"Якщо на кудрівському, то у нас не говорили «пішла», у нас говорили «пошла». У нас і зараз кажуть так. Він і відрізняється від кудрівського, то говорили, що тут був кордон і було поділено: тут — Україна, там — поляки", — каже Тетяна Гончаренко.

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ляшківці, село

Добавить в: