Мобильная версия сайтаЧерез заборону спалювати суху рослинність жителі Чернігівщини не знають куди дівати гілля
17 березня 2021 року набрав чинності новий закон України, точніше зміни, внесені до статей 77 та 77/1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Вони — про посилення відповідальності за спалювання сухої трави, рослинності або її залишків, опалого листя тощо. Тепер за ці правопорушення вже не вийде відбутися сплатою колишнього дріб’язкового штрафу — від 170 до 340 грн.
Фото - ілюстративне
Сума справді була сміхотворна, особливо з огляду на шкоду, яку спалювання завдає довкіллю і здоров'ю людей, на небезпеку загоряння через нього будівель, транспортних засобів, лісів, із прийняттям змін вона виросла і становить від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 до 6120 грн). Сплативши такий штраф, порушник навряд чи захоче знову розвести багаття з бадилля чи піднести сірника до сухої трави. Та якщо з рослинних решток, листя, бур'яну можна виготовити поживний компост, то куди дівати гілля після обрізання садів чи декоративних насаджень? Раніше його палили — тепер бояться.
Добрі господарі рубають гілки і роблять в'язанки — зимою знадобляться (будуть на додачу до дров). Та більшість не хоче морочитися, тим паче якщо в хаті нема ні печі, ні бодай комбінованого котла.
Як варіант — замовити подрібнення гілок на тріску. Нею можна мульчувати ґрунт, декорувати газони тощо. Подрібнювачі є в комунальних підприємствах громад. Більшість КП надає послуги і населенню. Природі не шкодить, але плата не копійчана. Скажімо, затверджена вартість у Сосницькій громаді — 878,42 грн. за годину роботи подрібнювача.
Можна згрупуватися із сусідами, замовити трактор і вивезти гілля на звалище. Та це знову ж таки за власні гроші. Одні не хочуть платити, бо вважають, що гілки відносяться до твердих відходів, і якщо спалювати не можна, то нехай комунальники їх вивозять за ціною сміття. Інші, тому що вважають заборону надуманою, бо виходить, що спалювати ті самі гілки в мангалі, готуючи шашлики, можна, а в багатті — ні.
У результаті біля контейнерів утворюються завали. У Мені вони — разом із рослинними рештками — на багатьох вулицях, зокрема на Титаренка, Робітничій, Армійській, Вокзальній.
— У нас е два подрібнювачі. Один потужний — перебиває палиці до 10 сантиметрів завтовшки, другий трохи слабший - для тоншого гілля. Цю послугу можна замовити: година роботи першої «дробилки» коштує 1200 гривень, другої — 600. Але так роблять одиниці. Більшість вночі виносить гілля на вулицю. Прибираємо, подрібнюємо, бо інакше буде ні пройти ні проїхати, — каже начальник КП «Менакомунпослуга» Олександр Манжула. — Тріску возимо для опалення ФАПів, старостатів, інших закладів. Згідно з укладеним договором постачаємо фермерському господарству «Бутенко» в Дягову Це хоч якась компенсація за витрачені на переробку ресурси.
— Як ця проблема розв’язується у вашій громаді? — запитую першого заступника холминського селищного голови Олега Василенка. У цій громаді завжди стежать за порядком.
— Загальних — для всіх видів сміття — контейнерів у нас немає: люди його сортують. Тож гілок на вулицю не викидають.
— А що з ними роблять?
— Топлять груби.
Хоча, розповіли місцеві жителі, дехто — на свій страх і ризик — спалює гілки на городах.
Для опалення дитсадків, шкіл, старостатів, бібліотек, клубів у Холминській громаді використовують дрова, заготовлені в процесі випилювання аварійних дерев. Упродовж минулих 4 місяців заготовили понад 600 кубометрів. А замість випиляних саджають нові дерева та кущі. Цього року їх з'явилося вже понад 300.
Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
