Британські благодійники допомогли багатодітній вдові захисника з Городнянщини

Добавить новость

Четверг, 16 Марта 2023 15:53  |  Просмотров: 2258

Отримала продовжен­ня історія, про загиблого під Соледаром старшого оператора протитанкового відділення взводу вогневої підготовки 33-річного Дениса Литвиненка та його родину, у якій семеро неповнолітніх дітей.

Четверо старших 16-річний Назар, 13-річний Владислав, 10-річний Ки­рило і на рік молодший за нього В’ячеслав сини дружини Дениса Марини (їй 36) від першого шлюбу. Він виявився невдалим — розпався через 6 років.

Троє молодших — 5-річний Богдан, 4-річна Софійка і 2-річний Сашко — їх­ні спільні з Денисом. Та на «твоїх» і «моїх» дітей по­дружжя ніколи не ділило — усі були «наші».

Родина мешкала в Бутівці на Городнянщині: Де­нис працював зварювальником, Марина була з ді­тьми. Облаштовували осе­лю — щоб і старшим, і мо­лодшим було комфортно, будували плани на майбут­нє. Та здійснити їх не дала війна.

Із перших днів повномасштабного вторгнення рашистів Денис рвався за­хищати країну. Вирішив пі­ти добровольцем. Марина знала, що відмовляти чоло­віка марно. Однак сподіва­лася, що зразу його в ар­мію не візьмуть: і через ді­тей, і через те, що не служив строкової та не має військо­вого досвіду. А там, дума­лось, виженуть ворога і все буде так, як було до війни.

Проте загарбники ни­щили наші міста і села, ги­нули люди. І Денис таки до­бився свого — на початку червня (після навчання) він уже захищав Миколаїв. По­тім був Херсон і у липні — відпустка додому. Всього на три дні доля подарувала їм цю коротку зустріч, перш ніж розлучити назавжди.

Після повернення в час­тину Денисові Литвиненку з його бойовими побра­тимами випало воювати на Бахмутському напрямку. А вся його велика родина з тривогою і надією чекала та вірила, що їхній захисник повернеться живим. Бо, ко­ли він поряд, не страшні ні­які труднощі. Однак із тими, що невдовзі обрушилися на них, довелося справлятися самим.

7 вересня через закорочення електромережі зго­рів їхній будинок. Це стало­ся серед білого дня — усі встигли врятуватися. Але залишилися в чому були — ні документів, ні грошей, ні речей. Сім'ї захисника до­помагала вся громада. Зі­брали кошти, купили но­ве житло, назносили всього необхідного. Та не встигли Литвиненки відійти від од­ного горя, як прийшло інше — непоправне: перед Но­воріччям — 30 грудня - не стало Дениса. Поховали йо­го перед Різдвом 6 січня.

І в цей час нестерпно­го болю, розпачу сім’ї дода­лася ще одна біда: з банків­ської картки Марини (тим, хто телефонував і обіцяв до­помогу, вона повідомляла номер картки) шахраї зняли всі гроші.

Тоді депутатка облас­ної ради, начальниця відді­лу культури, сім’ї, молоді та спорту Городнянської місь­кради Олена Яцкова за­пропонувала (погодивши з Мариною), щоб кошти пе­реказували на її картку, а вже вона віддасть їх родині.

Відтоді минуло трохи більш ніж два місяці. Що ж змінилося?

- За кошти, які ми зібра­ли всі разом, уже придбали газову плиту та пральну машину. Їх Марина вибира­ла сама, - говорить Оле­на Яцкова. — Днями доста­вили родині великий диван, який подарувала Аліна Сизоненко (її батьки зараз захищають Україну в скла­ді ЗСУ). Постійно підтри­мує цю родину і депутат облради Олександр Якубін. Це дуже важливо, щоб сім я загиблого героя відчувала турботу добрих людей.


А вони є не лише в Укра­їні. Недавно на Городнянщину (разом із членами благодійного фонду «Відроджен­ня») завітали представники благодійної організації ТЕЕСН із Великої Британії.

— Мета візиту — нада­ти допомог у родині Дениса Литвиненка, щоб його дружина і діти змогли справи­тися зі своїм великим го­рем. Трагедія цієї сім'ї дуже вразила благодійників, — розказали в міськраді.

Для школярів — Наза­ра, Владислава, Кирила і Вячеслава — чи не найкра­щими подарунками були ноутбуки. Тепер же у кожного є свій.



Адже до цього для дис­танційних уроків вони ви­користовували усього два смартфони, — Назара і ма­мин, яким користувалися троє його молодших бра­тів, бо інші гаджети згоріли під час пожежі. Тепер хлоп­ці мають шанс і стимул на­долужити пропущене.

Тим більше що вже не тільки дах над головою є, а й поступово налагоджуєть­ся побут. Безкінечно шкода, що все це не так, як мріяли Марина і діти, — бо без Де­ниса.

Але втішає те, що во­ни не залишились наодинці зі своїм горем.

— Під час зустрічі з ке­рівництвом Городнянської ТГ британські благодійни­ки розповіли про свій на­мір співпрацювати з нашою громадою в напрямку під­тримки сімей загиблих, у яких є неповнолітні діти, ба­гатодітних родин та інших вразливих верств населен­ня, — повідомила секретар міськради Світлана Більська.

Джерело: газета “Гарт” від 16.03.2023, Марія ІСАЧЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: