Освітня реформа: старшокласники будуть лише в Чернігові, Ніжині, Прилуках?

Добавить новость

Понедельник, 29 Марта 2021 14:40  |  Просмотров: 2094

Закон «Про повну загальну середню освіту» (читайте, зокрема, статтю 35) визначає, що вся державна система загальної середньої освіти повинна бути розділена на три рівні: початковий (з 1 по 4 клас), базовий (з 5 по 9 клас) і профільний (10-12 класи).



Установи освіти базового рівня трансформуються в гімназії, а профільного рівня — в ліцеї. При цьому, ліцеї також будуть двох типів: академічні та професійні. Тобто, після 9 класу у дитини буде вибір: або вступити в 10 клас, але вже в ліцеї, або піти вчитися в профтехучилище чи коледж.

В теорії, вже у 9 класі учень повинен прийняти рішення, що йому потрібно: продовжувати середню освіту для вступу до вузу або здобувати освіту професійну.

Якщо мета — вища освіта, то необхідно визначитися з профілем і вступати до відповідного ліцею. Адже і зараз батьки наймають старшокласникам репетиторів з профільних предметів для підготовки до вузу. Якщо профіль буде якісно забезпечений ліцеєм, то платити додатково за послуги репетиторів не доведеться.

Але не все так просто: згідно із законом, створити комунальний ліцей зможуть тільки міста з населенням понад 50 тисяч осіб. Це означає, що школярі в невеликих населених пунктах, які захочуть продовжити навчання в 10 класі, будуть змушені залишити рідну школу і шукати ліцеї у великих містах далеко від дому.

Для «створення і здійснення освітньої діяльності комунального ліцею в його складі має бути створено і функціонувати не менше чотирьох 10 класів». Тобто, якщо в тому ж Ніжині, місцева влада захоче створити ліцей, але не збере чотири десятих класи, то ліцею не буде.

При цьому, приватні установи освіти можуть функціонувати без обмежень і об’єднати під одним дахом всі три рівні загальної середньої освіти.

«Приватні та корпоративні заклади освіти, а також заклади загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, можуть здійснювати освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньо? освіти», — підкреслює закон.

Не все так погано: реалізація реформи розрахована до 2027 року. До 2024 року гімназії (сьогоднішні школи) та ліцеї повинні бути розмежовані, як окремі юридичні особи. А з 2027 року почне діяти державна підсумкова атестація у формі ЗНО, за результатами якої учні 9 класів зможуть вступати в ліцеї. Тобто, зарахування в 10-12 класи ліцеїв буде відбуватися на конкурсній основі, а не автоматично.

Що про це думають на Чернігівщині?

У підвішеному стані

— Створити ліцей у Острі за тими вимогами, які є нині, ми не зможемо. На сьогодні у нас в гімназії 20 випускників, в школі №2 — 16. Для десятого класу ліцею потрібно, щоб на паралелі було не менше ста учнів, — пояснює 57-річна Ірина Куран, заступник голови Остерської ОТГ (донедавна директор місцевої гімназії).

— Я вважаю, доцільно було б мати на території колишнього Козелецького району заклад, до якого б їздили навчатися діти з Остерської, Деснянської, Кіптівської та Козелецької громад. Наскільки мені відомо, школа і гімназія в Козельці заповнені.

На базі нашої гімназії можна створити ліцей. Проте є не тільки юридична, а й фінансова сторона питання. Тому треба обговорювати ситуацію. І діяти в інтересах дітей.

* * *

— На сьогодні, відповідно до чинного законодавства, ми не маємо можливості самотужки створити ліцей, щоб забезпечити профільну освіту нашим старшим діткам, — пояснює Павло Верченко, начальник відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міськради.

— Нашим школярам їздити до Чернігова чи Ніжина далеко і незручно. Найближче, 25 кілометрів, — до Шостки Сумської області. Наше місто стало центром укрупненого району. На сьогодні в громаді навчається дві тисячі учнів. В ОТГ проживає 24 тисячі людей.

У Новгороді-Сіверському на сьогодні є дві гімназії: №1 імені Майстренка, комунальний навчальний заклад міської ради, та Новгород-Сіверська державна гімназія імені Ушинського. Вона обласного підпорядкування. Заклади знаходяться неподалік один від одного. Може на базі останньої і створити академічний ліцей? От би вийшло!

— Павле Вікторовичу, багатьох батьків цікавить, чи достатньо місць буде у гуртожитку? Чи доведеться винаймати квартири?

— Зараз є 150 місць у гуртожитку. І можливість розширення (до 230 місць). Адже гуртожиток складається з двох спальних корпусів. Потрібно, аби все було максимально наближено до потреб саме членів громади.

— Чи вели ви перемовини з обласною радою?

— Поки що ні. Чекаємо зміни до закону.

В проєкті передбачається, що можуть створюватися ліцеї і їх філії у населених пунктах з меншою численністю населення.

«Якщо школа ляже на плечі громади, — уявіть, які це кошти!»

— За кількістю населення Корюківка не підходить для створення ліцею, 50 тисяч населення у нас нема, — розводить руками Ірина Наумчик, начальник відділу освіти, молоді і спорту Корюківської міської ради. На 2020 рік населення міста складало 12 тисяч 539 чоловік.

— Але ж громада може виявити ініціативу, створити ліцей сама?

— Якщо громада готова взяти все фінансування на себе і місцевий бюджет потягне такий заклад, то відкрити можна.

Неможливо передбачити, наскільки бюджет громади буде спроможний утримувати такий заклад у 2027 році. Те, що раніше утримувалось за державний кошт, тепер перекидають на місцевий бюджет, на громаду.

Плюс відстані між населеними пунктами дуже великі. Треба буде привозити учнів у заклад, який, приміром, буде створено в центрі громади. А є населені пункти, які на відстані більше 30 кілометрів від Корюківки. Наприклад, Шишківка. То чи буде це правильно і за нормами? Адже на дорогу до школи в один кінець повинно бути витрачено не більше 30 хвилин. При тому стані доріг, що в нас е, і при тих відстанях між населеними пунктами, однозначно, ця норма на сьогодні нездійсненна. І не можна сказати, чи, можливо буде її виконати у 2027 році.

Якщо не буде вирішене питання з транспортним сполученням, то на громаду ляже ще й утримання інтернату для старшокласників. Якого в Корюківці нема і не було. Це великий обсяг робіт, потрібні немалі кошти. Якщо з їдальнями проблем не буде (вони є в школах) то душові є не у всіх закладах. Обладнання спальних місць — також під питанням. Шкільні кабінети або приміщення, які зараз використовуються в роботі, потрібно буде переобладнати під спальні і так далі.

— Скільки на сьогодні шкіл по громаді?

— 13 навчальних закладів всього. З них 11-річок (ЗОШ 1-3 ступеня) — вісім. В самій Корюківці — три заклади, де є 10-11 класи.

— Скільки зараз автобусів підвозить дітей до школи?

— 13 шкільних автобусів. Міські школи мають по кілька автобусів. Наприклад, в ЗОШ №1 підвозять дітей з 15 населених пунктів. Є школи, де нема підвозу. Загалом, по громаді у нас на підвозі більше півтисячі учнів. Остання цифра на початок року — 508 дітей. Думаю, в Корюківці утримання закладу цілодобового перебування школярів обійдеться набагато дорожче, ніж ліцей з підвозом. Але в нас на перешкоді цьому дороги і відстані.

— Може, дітям з віддалених сіл ближче буде їздити в інші райони?

— Ні. З Шишківки ближче — тільки Росія. Прикордонна територія.

Питання через сім років може бути вже не на часі, бо з Шишківки вже зараз в Перелюбську школу підвозять лише 24 дитини, — заглядає в щоденник Ірина Володимирівна. — А років через п’ять там взагалі дітей може не бути.

— А якщо возити, скажімо, у Мену?

— Плюс ще 30 кілометрів. Кількість населення в Корюківці і в Мені майже однакова.

Як нам розповіли в обласному управлінні освіти, за планом на всю Чернігівську область буде створено п'ять ліцеїв.

Однозначно, будуть в Чернігові, в Ніжині, в Прилуках. Це міста, яким створити ліцей дозволяє кількість населення. І в обласному центрі, напевно, такий заклад буде не один. То чи буде потреба створювати їх ще й на місцях?

Наші діти вже зараз навчаються в Чернігівському ліцеї для обдарованої молоді. А також після дев’ятого класу вступають, і це багаторічна практика, до ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Там є умови. При закладах гуртожитки. Звісно, що батькам важко відпускати дітей далеко. Але ті, хто там навчаються, задоволені. Такий варіант теж відкидати не слід.

— Тобто, у Корюківської громади ніяких шансів?

— Ліцеї, які будуть створені за бажанням громад, — суто на утриманні самих громад. І скільки громад зможуть утримувати такі заклади? Це при тому, що на сьогодні на освіту у нашій (не бідній!) громаді йде більше 50 відсотків бюджету. В минулому році було 52 відсотки, в цьому, мабуть, — ще більше.

Великих державних траншів на громаду вже немає.

Валентина Остерська, Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №12 (1819), 25 березня 2021 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: