Нові і старі нові голови ОТГ

Понедельник, 9 Ноября 2020 16:10 | Просмотров: 2832 | Обновлено 9 Ноября 2020 16:42

Місцеві вибори позаду. Буквально одразу після закриття дільниць багато майбутніх голів вже оголосили про свою перемогу. Проте з офіційними даними все не так швидко. За тиждень після виборів на сайті Центральної Виборчої Комісії дані лише по шістьох громадах з 57. Повністю оприлюднити результати мають до 6 листопада.

З цього номера «Вісник Ч» розпочинає знайомити читачів з новими, а також старими новими керівниками громад. Адже посада ця зараз чи не найважливіша. Бо ж саме на громади у зв’язку з децентралізацією передані землі, повноваження, а значить, і гроші. Отже, перші... прийшли. Знайомтесь.

Талалаївська ОТГ

Юрій Величко, 57 років, кандидат від «Слуги народу», Талалаївський селищний голова

На посаду голови балотувались шестеро. Розрив між переможцем і наступним кандидатом, місцевим громадським активістом, головним спеціалістом Талалаївського районного суду Богуславом Борсуком трохи більше півтисячі голосів. На третьому місці Анатолій Дупа, голова Талалаївської районної адміністрації. Тобто конкуренція була потужна.

— Як вдалося перемогти конкурентів?

— Агітація у мене була скромненька, — відповідає Юрій Величко. — Мабуть, люди оцінили мою роботу за три попередні роки головою ОТГ. До цього був селищним головою. Загалом десять років.

Після виборів увесь Талалаївський район стане однією громадою.

Макіївська ОТГ (раніше Носівський, нині Ніжинський район)

Микола Бузина, 50 років, тимчасово не працює, балотувався від парти «Наш край»

Микола Бузина був депутатом Носівської районної ради, у свій час працював першим заступником голови Носівської районної державної адміністрації. Проживає у селі Софіївка Носівського району. Там же чотири скликання був головою. Останнім часом жив з того, що обробляв землю.

Основним конкурентом на виборах був діючий голова Петро Баклан, який йшов від партії «Рідний дім». Перевага у Миколи Володимировича — 61 голос. Всього ж було дев’ять кандидатів.

— Ми якраз говоримо про передачу, відповідає телефоном Микола Бузина. — Багато разом працювали. Багато зробив для Макіївки. Він трошки старший за мене. 70 років. Проте чоловік рвався у бій. Мабуть, виборці пожаліли його. Тому й не проголосували.

На вибори запропонували йти представники «Нашого краю». Не відмовився.

Після виборів приєднається Степово-Хутірська сільрада, Калинівська, Софіївська та Рівчак-Степанівська.

Носівська ОТГ

Володимир Ігнатченко, 52 роки

Балотувався від партії «Наш край», до обрання працював головою Носівської міської ради

Офіційні результати по Носівці першими серед міських рад з’явилися на сайті ЦВК. Тут було п’ять кандидатів. Перемогу з перевагою більш ніж у тисячу голосів отримав діючий голова Володимир Ігнатченко.

— Чи активно агітували?

— Коли було дозволено агітацію, я на два тижні брав відпустку. Зустрічався з колективами на території всієї громади. Але зустрічі були небагатолюдними. Приходило максимум 20-30 чоловік. Думаю, це пов’язано з карантином. Так само як і явка була низькою загалом. Всі зустрічі відбувались на вулицях, — розповів Володимир Ігнатченко.

— Раніше казали, що ви перемогли лише завдяки впливовому брату нардепу Валерію Давиденку. Валерія Миколайовича вже півроку немає. Проте вибори ви виграли із суттєвим відривом. Що можете відповісти недоброзичливцям?

— Я ніколи не відмовлюся від того, що Валерій Миколайович завжди допомагав на нашій території, хоча Носівщина і не входила до його округу.

Стою на тому, що все зроблене — це результат спільної-діяльності депутатів: народних, обласної, районної рад.

Має бути команда, яка працює на кінцевий результат.

Після виборів до Носівської громади приєднається Держанівка, а це три населених пункти.

Михайло-Коцюбинська ОТГ (Чернігівський район)

Ніна Ворох, 59 років, висувалась від партії «Рідний дім», виконувала обов’язки селищного голови Михайло-Коцюбинського

На посаду тут претендувало шестеро. Між переможцем та другим місцем різниця майже 400 голосів.

Ніну Ворох можна віднести одразу і до нових, і до старих нових голів. Адже вона багаторічний секретар селищної ради у Михайлов Коцюбинському. А після того, як колишній голова Микола Завальний пішов в ATО, а потім підписав контракт, Ніна Володимирівна фактично керувала громадою.

— Агітації за себе майже не проводила. Люди й так мене знають. А от по селах їздила. Особливо по тих, які до нас долучаються. Це Пакульська сільрада. Раніше громада складалася з 35 сіл, тепер буде 42. Зробила звіт роботи за два роки. Роздрукувала на папері і показувала, — розповідає Ніна Ворох. — Справи, трохи авторитету. І повірили.

За мною йде наш дільничний інспектор. Він кандидат від «Нашого краю». От там агітація, реклама була дуже потужною.

— Чи спрацювало на вас те, що йшли від «Рідного дому»?

— Гадаю, і це теж. Адже ми поряд з Черніговом. І люди бачать, як розвивається місто завдяки меру Владиславу Атрошенко. Та й він, коли був ще народним депутатом, немало для нас зробив. Отож під прапором «Рідного дому» йти було легше.

Лосинівська ОТГ (Ніжинський район)

Анатолій Стрілець, 52 роки, самовисуванець, працював завідувачем Лосинівської дільничної лікарні ветеринарної медицини

— А вже є офіційна інформація? — щиро дивується Анатолій Стрілець. Про результати на сайті ЦВК першим майбутньому голові повідомляє «Вісник Ч».

— Чому вирішили балотуватись?

— Це вже я не вперше, а вчетверте йду на вибори. Три скликання, десять років до цього був головою. Коли у 2016 році відбулось об’єднання, повернувся на свою роботу у ветлікарню. Вирішив, хай люди від мене відпочинуть, мо’, надоїв. Але усі ці чотири роки не міг відійти від тієї роботи. Влюбився, так сказати. Тому вирішив іще людям послужити. Хоч і кажуть, що треба молодих, та й я наче ще не старий.

Хоча йшов самовисуванцем, але мене переконали, що треба з кимось бути. Обрав «Рідний дім».

Я набрав трохи більше півтори тисячі голосів. У наступного за мною — нині діючого голови Володимира Андрійця, який балотувався від «Слуги народу» — 645. Всього було семеро кандидатів.

Скільки було своїх коштів, агіток трохи напечатав. Роздавав особисто людям з рук у руки. По стовпах висіти не хотів. Та мене як ветлікаря і так знають. Я ж у багатьох був у дворі, у сараї.

Вибрати вибрали, тепер голова болить, як правильно цей корабель повести, щоб у очі дивитись не соромно. Та ще й старост голова призначає. Теж задача. По селах ще не так легко й людину знайти, яка б схотіла працювати.

Після виборів додадуться Галицька, Перемозька та Данинська сільради.

Мринська ОТГ (раніше Носівський, нині Ніжинський район)

Людмила Борисова, 48 років, староста села Селищенське Мринської громади, самовисуванка

— Трошки затемпературила. Сьогодні вдома. Сподіваюсь, застуда, — бере слухавку Людмила Борисова. — Балотувалося нас семеро. Шість чоловіків і я. єдина жінка. Різниця між мною і наступним кандидатом Іваном Пугачем, заступником голови ОТГ, сім голосів. Хоча спочатку було десять. Потім щось забракували. Та хай уже. Як є.

Йшло два носівських, два мринських, хотинівський, лисачівський. Уже не скажуть, що не було вибору. Вибір був, і великий. Люди звертались: йдіть на вибори. Тому й вирішила.

Коли була агітація, дотримувалась усіх правил карантину. По хатах не ходила. У кожне село приїздила у базарний день. І там уже спілкувалась з людьми. У Мрині зустрічалась у трудових колективах. Та сказати, що я зовсім чужа, не можна. 15 років працювала у медицині у Мрині.

— Зараз у Мринській громаді виконуючий обов’язки. Де голова подівся?

— Обирався Олександр Ругаль. П’ять місяців пропрацював. А тоді склав повноваження. Судові тяганини ще й досі тривають.

Згадують добрим словом голову Анатолія Маленка. Відбув каденцію і перед виборами на другу помер.

— Кажуть, Мрину взагалі з головами якось не щастить.

— Люди у Мрині наче й дружні. Але якось так склалося, що голосували не за когось, а проти. Мабуть, так і виходило.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №45 (1799), 5 листопада 2020 року