Поміняв прізвище і потрапив у лікарню
40-річного Бориса Ігнатенка (Лемеша) з Любеча Ріпкинського району жорстоко побили та пограбували, коли він йшов з роботи. Працював Борис на будівництві в Одесі. Дружина і 3-річна донечка живуть у Чорноморську.
— Лікарі казали, він добу пролежав, — ділиться 38-річна Марина Кірієнко, двоюрідна сестра Бориса. — Йому одразу в Одесі зробили трепанацію черепа. Через місяць мали виписати, адже він повинен був прийти до тями. Але цього не сталося. Нам довелось винайняти реанімобіль, який доставив Борю 21 вересня у Чернігів, в обласну лікарню. Заплатили більше 12 тисяч. Проте в обласній лікарні вийшов лікар і сказав, що не прийме братика. І поїхали ми у Ріпки.
Зараз він їсть з трубки, дихає сам, але трубка теж стоїть.
Виховувала Борю і двох його братів 69-річна Катерина Ігнатенко сама, тато загинув ще молодим. Борис змінив прізвище Лемеш на мамине, незадовго до біди. Зараз Катерина Іванівна з ним сидить щодня, годує, робить масаж.
Лікарка Борі налаштована, що він так і залишиться «овочем», — зітхає сестра. — Проте ми сподіваємось. Я консультувалась з лікарем з Андріївки (там реабілітаційний центр), він сказав, якщо протягом трьох місяців Боря дасть реакцію у відповідь, будь-яку, він візьметься за його реабілітацію. Але і зараз щодня витрачається близько двох тисяч, а реабілітація коштуватиме від 3,5 до 5 тисяч гривень на добу...
Лікарі кажуть, він у комі. А він відкриває очі, правою рукою водив по животу, лівою натягнув ковдру. Тож надія є! Лише коштів бракує...
Звертаємось до усіх небайдужих за допомогою.
— У нас лежить цей пацієнт, — підтвердив 62-річний Петро Моспанко, головний лікар Ріпкинської районної лікарні. — Він у комі, у вкрай важкому стані. Рефлекси пригнічені. Потребує довготривалого відновлення. Це десь три тисячі на добу. На реабілітацію можна вже зараз відправляти, чим раніше, тим краще.
— Чи виділяє держава кошти на реабілітацію? — питаю у Валентини Молчанової, заступника головлікаря.
— Це потрібен пакет на реабілітацію (пакет медичних послуг для контракту з Національною службою здоров’я України). У нас немає. Потрібне обстеження спеціалістів. В обласній лікарні є відділення з паліативними ліжками (для догляду і зменшення страждань).
Якщо хочете допомогти — номер картки мами Бориса: 5168 7427 3104 4222 Ігнатенко Катерина Іванівна
Ірина Глотова, тижневик «Вісник Ч» №40 (1794), 1 жовтня 2020 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.