Вишиванка — і красива, і корисна. Які носить високе начальство?
«Колекція невелика, є всі кольори. Крім зеленого»
Ігор Вдовенко, голова обласної ради:
— Вишиванку вдягаю якщо не кожного, то майже кожного дня, коли е така можливість. Полюбляю цей одяг. Де купував? А де бачив, там і купував. На Сорочинському ярмарку, у Львові купував, на Закарпатті, на Слобожанщині. Замовляв у майстрині в Чернігові, приватно. Купував у магазині «Ярославна», що біля Центрального ринку. Вишиванку полюбляю і ціную як одяг. І віддаю перевагу перед іншими видами сорочок. Друзі це знають, дарують на день народження. Це не якась велика колекція, все в розумних межах. Наразі в мене шість чи сім таких, які ношу. В нашій родині вишиванки є у всіх. Навіть в онука Тимофія, якому три з половиною роки. Колір вишивки є синьо-жовтий, червоно-білий, чорно-червоний, біло-білий, біло-синій, біло-червоний, біло-чорний. З зеленим візерунком бачив на Закарпатті. Сподобалась: клени, жолуді вишиті. Але поки зібрався купити, людина та поїхала. Тому вишиванки з візерунком в зеленому тоні нема.
«У вишиванці виконувала пісню «Два кольори»
Ольга Попенко, голова міської ради Прилук:
— Сама не вишиваю. Коли була на екскурсії в Яремчі Івано-Франківської області, купила білу і чорну сорочки ручної роботи. Це було років вісім тому, коли ще працювала директором прилуцького педагогічного коледжу і ми колективом їздили на екскурсію по Західній Україні. У Яремчі дуже гарний ринок, величезний вибір вишитих сорочок. Тоді ми всі там прикупили собі вишиванки, і своїм родичам. Я привезла і синам і чоловіку. Але, чесно кажучи, ношу тільки я. Сорочки дуже гарні. Матеріал схожий на шовк. Чорна вишита хрестиком; а біла гладдю. На Західній Україні взагалі більше вишивають гладдю. Візерунок з розлогими квітами, різнокольоровий: червоними, чорними, зеленими нитками. А чорна, яка вишита хрестиком, — візерунок червоно-білий. Одягаю на державні свята, День Незалежності обов’язково, на ярмарки. Був у нас Воздвиженський ярмарок, — одягала чорну, бо виконувала там пісню «Два кольори мої, два кольори». І моя сорочка якраз підійшла до пісні. Співаю я непогано, коли працювала педагогом, весь час на сцені була. А зараз критиків і коментаторів багато, одразу пишуть: «Наш мер — артистка». Тому співати перестала. Ото на ярмарку в останній раз.
«Є три. І всі особливі»
Віталій Загайний, перший заступник голови Чернігівської обласної держави адміністрації:
— На даний час у мене їх три. В мене навіть маска-вишиванка. Купив, кілька тижнів тому, коли був у Львові. Зараз, розмовляючи з вами, тримаю її в рука. Купив дві, чорну і білу. Білу подарував колезі, начальнику управління капітального будівництва Богдану Кривенку.
Вишиванку вдягав буквально минулого тижня.
У нас в сім’ї є традиція, коли ми всі — дружина, я, діти — вдягаємо вишиванки. Це на релігійні і державні свята. У нас двоє синів, 11 і 16 років, і старша донька, їй 25. Вона закінчила Києво-Могилянську академію, живе і працює в Києві. Дружина і сини ще у Львові.
У Чернігів привіз дві вишиванки, з довгим і коротким рукавом.
Одну з вишиванок замовляв у заслуженої майстрині України в місті Дубровиця Рівненської області. Це поліська вишивка. Зараз, мабуть, це моя улюблена. І найсвятковіша. Попередню купував у Каневі, перед тим як підніматися на Чернечу гору до пам’ятника Шевченку. Люблю їх обидві. Ще одна, особлива, залишилась у Львові. Її подарувала дружина. Відрізняється тим, що вишита синьою ниткою. А ці дві червоною. Матеріал льон.
Тижневик «Вісник Ч» №34 (1788), 20 серпня 2020 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: вишиванка, «Вісник Ч»