Мобильная версия сайтаДе лікуватимуться хворі на туберкульоз?
Поруч із епідемією коронавірусу останнім часом суспільство хвилює питання протитуберкульозних закладів. Чи справді їх закриють, лікарів звільнять, а хворі вільно ходитимуть містом, їздитимуть громадським транспортом і наражатимуть на небезпеку інших? І що буде з нашим КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Чернігівської обласної ради, де наразі лікуються хворі на туберкульоз? Розібратися в цих питаннях нам допоміг генеральний директор закладу Микола Дейкун.
За словами Миколи Петровича, наш обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб поки що залишається працювати як самостійний заклад. Але в подальшому реорганізація відбудеться. Загалом, ситуація з епідемією туберкульозу нині, як і в минулому та позаминулому роках, дуже складна. А служба скорочується.
— Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб не закриватимуть. Він і надалі працюватиме, але відбудеться певні скорочення. Слідкую за ситуацією у всій Україні. Зокрема, у Запоріжжі всіх фтизіатрів звільняють по районах, у Кропивницькому взагалі нема фінансування на протитуберкульозні заклади. Вся країна шокована. Хворих ми лікуватимемо. Але новий Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз не передбачає контрольованого лікування, як було до цього. Людина сама себе повинна контролювати. Якщо хворий хоче жити — має лікуватися. Ліки видаватимуться хворим на руки одразу на один чи два місяці. Нема мережі, яка контролюватиме хворих на туберкульоз. Національна служба здоров’я України і медична реформа передбачають, що хворими на ВІЛ і туберкульоз займатимуться сімейні лікарі. З одного боку це правильно, але, враховуючи менталітет наших людей і кількість хворих на туберкульоз, — робити це зарано. Ми б’ємо на сполох, бо туберкульоз — це інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. І ми як фахівці турбуємося про суспільство. Але нас не чують, — пояснив Микола Дейкун.
Ще раз наголосимо, що Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб поки що працюватиме як самостійний заклад. У середині травня відбудеться чергове скорочення. Можливо, аналогічне тому, що було в березні. Зокрема, 31 березня відбулося звільнення понад 200 працівників. Відповідно буде значно менше можливостей для госпіталізації хворих. При цьому хворі самі будуть визначати, у кого вони лікуватимуться: чи у сімейних лікарів, чи їх вестимуть фахівці центру.
— Наразі протитуберкульозні служби не знають, як усе відбуватиметься на практиці. Кому і як передавати препарати? СтосовноЧернігівської області. Імовірно, що в Прилуках, Ніжині замість протитуберкульозних амбулаторно-поліклінічних відділень ми залишимо лише по одному кабінету, де працюватимуть лікар-координатор і медсестра. Вони видаватимуть хворим ліки у своїх районах. Але точно поки що не знаємо, як буде далі. Алгоритм відпрацьовуємо, — говорить Микола Петрович.
Отож наразі питання протитуберкульозних закладів залишаються відкритими. Реорганізація відбудеться, але які саме зміни будуть по різних областях і районах наразі точно невідомо. У Чернігові поки що все залишається без змін. Микола Дейкун також додав, що у середу, 1 квітня, він зустрівся з керівництвом області. Під час зустрічі була проголошена попередня домовленість про дофінансування за рахунок коштів обласного бюджету Чернігівського обласного медичного центру соціально значущих та небезпечних хвороб, окремих напрямків роботи, які недостатньо або зовсім не фінансуються за рахунок НСЗУ. Зокрема, це стосується харчування хворих у стаціонарі, хоспісного відділення, бактеріологічної лабораторії та протитуберкульозного дитячого санаторію.
— Влада області розуміє усі проблеми епідемічної ситуації та проблеми закладу і всіляко буде допомагати, — додав Микола Дейкун.
Валентина Науменко, Чернігівська обласна газета «Деснянська Правда». Фото з архіву Миколи Дейкуна
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
