Тихоновицький «маніяк» двадцять років наганяє страх на село

Добавить новость

Вторник, 22 Октября 2019 13:29  |  Просмотров: 10172 | Обновлено 21 Июля 2021 11:56

У Тихоновичах Сновського району кожні серпень-вересень жінки тремтять: з яких кущів і на кого цього разу наскочить маніяк з ножем? За нинішні місяці — три напади.



— Живемо у страху вже два десятки років, — розказує телефоном 56-річна Віра М’яка. — Років п’ять-шість назад і я стала його жертвою. Працюю завклубом. Додому повертаюся пізно, повз кладовище. Того вечора до мене дівчата у клубі підійшли: «Не боїтеся додому повертатися? Знову маніяк орудує». Я й наполохалася. Давай дзвонити чоловікові, щоб зустрів.

От їду я повз житнє поле. Ліхтариком з шокером свічу. Бачу — ліхтарик чоловіка назустріч блимає. Коли це з жита хтось на мене як кинеться!

І шокер не пригодився. Я так злякалась, кричала не своїм голосом! Чоловік почув, швидше до мене. Нападник злякався і по житу тікать. Чоловік у поле, я за ним — боюся сама лишатися. Не спіймали. Метрів за три мелькнув і втік!

Було і на хлопця напав. Син Люби Дедусь Руслан провів дівчат додому, так маніяк на нього накинувся. Ніж до горла, і давай душити. Руслан міцний такий хлопчина, того через голову перекинув і тікать. Добіг до сусідів, давай стукати, ті пустили. Люба казала, три дні білий, як сніг, був, перелякався так. Скільки за тим маніяком місцеві ганяли — нікому в руки не попався.

А цієї осені взагалі знахабнів, на 12-річне дитя напав. У її ж дворі під вишнею за руку схопив. Намагався згвалтувати, та не вийшло. Дівчинка казала, що на руках мав чорну шерсть (густе волосся). Батьки писали заяву в поліцію, та справа так і залишилася без розгляду — згвалтування ж не було.

А то на Таню Трихліб, продавчиню місцевого магазину напав, вона вирвалася. Підозрювали охрамієвицького тюремщика, котрий за зґвалтування сидів. Відмутузили його добре. А Таня каже: ні по зросту, ні по комплекції не він.

- Усього за 20 років зо три десятки людей налякав, побив, душив. А чи це один і той же, чи різні — хто знає. На Покрову була в церкві. Стоїть якийсь не наш чоловік, смаглявий. А я вже і кошусь на нього — мо’, маніяк. Тоді з’ясували — ні, то до нашої жительки залицяльник приїхав.

У Тихоновичах існує декілька версій, хто той маніяк:

- колишній слідчий поліції, котрий працював у Сновську, нині спився і живе у племінників у Шишківці Корюківського району, його ніби по голосу впізнавали;

- котрийсь атовець, який зійшов з глузду після війни.

У чому місцеві не мають сумнівів — що це хтось зі своїх. Адже часто нападає на жертв у дворах, знає кожен вхід-вихід.


Чи не наш?

А тим часом, у Києві також орудує маніяк. Дислокується на станції метро Лісовій, мікрорайонах Воскресенці, Троєщині. А з Лісової ж прямий маршрут на Чернігів. Чи не він часом курсує маршруткою до нас (чи від нас на киян полювати). Щоправда, столичний маніяк нападає виключно на чоловіків (відомо про п’ять нападів, один з них смертельний). Полює з ножем (як і тихоновицький). Завжди нападає ззаду (аналогічно до нашого), з 20.00 до 22.00.

Уже навіть складено фоторобот імовірного нападника: 40-45 років, зріст 170-180, тонкі губи, повні щоки, темні брови, в окулярах прямокутної форми. Сутулиться.

Чи то тих маніяків розвелося до біса, чи тихоновицький розширив географію, стане відомо, як поліція вполює хоч одного.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №42 (1744), 17 жовтня 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: