3 хвилини безмежності

  • не була дуже давно , не думаю шо хтось сумував по мені , але у мене "застойчик" 0'R

    6 Сентября 2010 23:03 15 3441
    мені не вистачало натхнення дуже-дуже довго , досить довго , щоб починати вважати себе простроченою . 80 відсотків часу , мого простою , я вирішувала чужі проблеми , допомагала (а може й ні , коли робиш хороше , як ти собі думаєш , тебе частіше обсирають) комусь у  чомусь  з кимось навіщось для чогось . я почала розуміти деякі речі краще , ніж вони мені розумілись раніше , почала швидше друкувати , бо більше шукала інформації , і пірнала в електронку як могла , аби не бачити все те страшне і сіре , що мене , напевне , оточувало щодня .

    посміхалась посміхалась посміхалась посміхалааааааааааааааась , і врешті-решт розлетілась по обласним цетрам Україноньки-матєрі , бо мізки стискались щодня дужче і дужче , і якийсь карабінчик не втримав моєї  респектабельної свободи мислення , бо ж коли ти не стадо , ти не aktiv /

    я зрозуміла , що в мене не так вже й багато ДРУЗІВ , не так вже й багато людей яких би я любила з усією своєю душевно ...
    Метки:
  • мне кажется мы абсолютно счастливы ! 0'R

    24 Января 2010 21:09 5 2221
    мне кажется мы абсолютно счастливы !

    просто планка потребляемого нами внимания , к нам же, пригнула так высоко , что когда час тебе никто не звонит - ты считаешь себя ненужным . или же если тебя спрашивают как у тебя дела , лучше написать что плохо - что бы тобой поинтересовались и спросили почему ?
    мы електронны до кончиков волос . никто из нас себе не представляет жизни без общения , каким бы оно ни было , но при этом мы говорим что нам никто и ничто ненужно , мы самые ахуенные и пахнем "сегодняшними" духами .
    знаете во что мы превращаемся ? я вам скажу , в изгустки паршивости ! да да !
    таким дерьмом как наше поколение еще не был никто ! гордимся .
    ведь мы ходим по дорогим ресторанам (за родительские деньги ! ) мы курим модные , брендовые сигареты (родители об этом не знают , да ?) , пьем бейлиз с парнем на новый год (вы на него заработали?) и питаемся сделать так что бы об этом знал весь мир !
    мы - это новый комунизм . не т ...
    Метки:
  • на самоті . . 0'R

    2 Января 2010 21:04 6 2685
    коли поруч немає нікого окрім тебе , ти починаєш розуміти більшість раніше не знайомих тобі речей . ти бачиш свої недоліки , помилки , свої побрехеньки типу : вибач сьогодні ні , бо я вже домовився . а насправді сидиш онлайн , читаєш чи слухаєш заїжджені треки . ти просто відштовхуєш все і всіх , бо тобі здається це таким ртутним і всеотруючим твої думки . коли ти наодинці немає потурань чи навпаки заборон , немає суперечок чи спростування твоєї підсвідомої свободи , незалежності від натовпу , незалежності від суспільства , незалежності від дорогих тобі людей . ти хочеш отої дурманної свободи яка засліплює тобі очі коли хтось не погоджується з тобою , лише тоді , коли хтось є поруч . коли ж немає від кого вимагати спокою , немає кого відштовхувати , немає просто всіх тих хто намагається втримати тебе на грані поки ти не впав в депресію самотності - тти просто цього не бачиш .
    твоя підсвідомість ввижається тобі всеоточуючою реальністю , вона заполоняє твій світ , ти не маєш можл ...
  • душевний спокій 0'R

    12 Декабря 2009 20:27 3 3174
    ми в компанії , трішечки парить . .нікуди поспішати. просто кава , така в'язка як ніколи , терпка і по-правильному гірка . хороші сигарети , від яких приємно . тягуча , мов мед , розмова , тихий сміх друзів (шкода , що не моїх , туту тільки його знайомі) , але мені все одно добре . . .
     

    душевноо . на вулиці прохолодно , а всередині  вогке тепло . так приємно , наче  лежиш на величезній життєвій перині , так от тепло і зручно . повз вікно летять сірі люди , нейтральні бабусі й дідусі , у всіх якісь справи , поспіх , а в моїй голові легко і гнучко , всеоточуюче порозуміння . я в обіймах коханої людини , він так любить цілувати мене у ліве око , а мені від цього так класно . віконні стіни кав'ярні роблять нас такими вільними , що окрім кайфу дуже важко сприймати щось іще . по черзі всі розійдутся , а ми будемо так от сидіти , ти будеш мене обіймати , а я буду ловити медитат ...
  • в підсвідомості так само 0'R

    11 Декабря 2009 17:39 2 2600
    полиця за полицею , аркуш за аркушем , папка за папкою , все так само , як і в житті . тільки от в житті можна прибратись за 15 хвилин (ну комусь за пів години , відштовхуючись від площі кімнати чи де ви там зберетесь прибирати) ,  у єстві не розгребтись і за вічність . .

    мільйони бажань , тисячі сподівань , сотні надій , яка не яка любовка заваляється , парочка приємностей , кільканадцять спогадів з учора ну і пару прикрощів - мабуть все . і це тільки один день ! о д и н ! а шо ж  тоді назбиралось за цей рік ? за минулий ?
    здається , що якщо почнеш над цим запарюватись , то просто з'їдеш з глузду і пряма тобі дорога у світ прекрасних . не все так страшно , та взагалі все дуже просто . лише треба спробувати визначитись з пріорітетами , якщо кожного дня отримувати максимум хорошого  , тоді все взагалі стане дуууже просто . 80% папка - приємності . інші 20 всяки ...
  • байдужість 0'R

    10 Декабря 2009 19:30 7 3058
    кожен з нас замкнений з ніг до голови , до рук , до кінчиків волосся , вій і знов до пальців ніг  - гранями байдужості . ми чекаємо , потребуємо , жадаємо уваги . нами повинен хтось цікавитись , аби ми були цікаві . нам повинен хтось телефонувати , аби ми були запотребовані . вас дістали питання - як справи ? чим займаєшся ?
    а уявіть якщо от з цієї секунди вас більше ніхто і ніколи цього не запитає . як воно вам ?


    ти залишився один на один із собою  , зі свом я , ти і все ! і більше нікого ! тебе просто вбиває чужа байдужість до нашого єства . ми сохнемо , просто кам'яніємо і розходимося в тріщинах , як пустельна земля . тобі  хочется пити , пити , пити , пити увагу ! пити інтерес !
    прокидаючись немає більше питань  :  "як спалось , пупсику ? )"  , " як настрій?" , "добре себе почуваєш?" , "голова не б ...
  • підсвідома свобода 0'R

    7 Декабря 2009 18:45 32 2712
    дивлячись на тих малих беззахисних дітей з дітбудинків ( як же я не люблю це слово ) ти розумієш свою реальність . годі себе жаліти . твоє - це цукровість , у порівнянні з масою . часто дивишся на сірющу громаду і тобі думається : " і чого це я не собачка ? "  жилося б так просто , а головне легко . їсиш собі  "всяке"  , спиш у смітті  ,  ше' й якась  бабуля раз у рік супчику винесе , помиє . коли мозок (колись такий прозорий і повний ентузіазму ) пінцетами починають розривати такі думки , любити цей світ ( людський , напевно ) стає важко . маєш у голові постійно оту щасливу собачку , світ немилий , ти не такий як хотілось , свободи тобі нема , друзі тупі і т.д.  з часом навіть ти сам станеш немилий собі , як і той ,колись такий ідеальний , світ , що тебе оточує . коли це станеться хоч кричи , хоч благай , хоч рви волосся на гоові , пожежники не приїдуть на допомогу .  бо поки ти змагався з буденністю , хто вище вистрибне ...