Сторінки музичної освіти Чернігівщини

Характерні риси сімейного музичного виховання на Чернігівщині у другій половині XIX ст.

    Окрім М.А. Маркевича, І.І. Гаврушкевича, І.І. Лизогуба та І.Г. Рашевського активину участь в організації домашнього музикування на Черніговщині брали С. Русова І. Сац Є. Богославський місцеві музиканти М. Калиновський Н. Маринич С. Бороздна, В.С. ПсьолІ.В. О'коннор, Я.І. Макаров та ін. Важливу допомогу в поширенні естетичної концепції домашнього музикування надавала головна газета регіону "Черниговские губернские ведомости" яка постійно висвітлювала різноманітні культурно-мистецькі заходи, формувала громадську свідомість щодо сприйняття музичного мистецтва. Зокрема, наголошувалася думка про те, що "хорошая музыка доступна для каждого уха", адже "для того, чтобы понять и оценить подобные произведения (маються на увазі, в першу чергу, поширені в той час серед музичної громадськості твори західноєвропейських композиторів Белліні, Доніцетті, Верді та ін.), вовсе не требуется больших музыкальных знаний, надобно только иметь уши, посредством которых всякое слово проникает в душу человека и самую душу посредством которой человек постигает все прекрасное в природе". В основі таких намірів чітко простежувало прагнення організаторів сімейного музикування до впровадження більш багатого за своїм змістом і формою дозвілля, яке повинно ставати на шлях активного освоєння чистих джерел музичного мистецтва і формування на цій основі справжніх не спотворених музично-естетичних уподобань. Підкреслимо, наполегливапродумана культурно-мистецька діяльність мала конкретні плідні наслідки. "Увеличившееся в значительной степени число посетителей ясно показало, что наше общество умеет ценить все то, что заключает в себе истину, добро, изящество - три элемента, положенные в основание наших семейных вечеров". Таким чином, опора на власне бачення проблеми духовного буття суспільства та великий практичний досвід культурно-мистецької діяльності спонукали організаторів сімейного музикування до пошуку реальної протидії тій цілковитій пасивності та апатії ("моральному сну"), що оволодівали суспільством. Досягнення цієї мети вбачалися їм в активному протиставленні тематики музичних вечорів (саме сімейних музичних вечорів) звичайному, почасти беззмістовному, проведенню часу. У цьому контексті музичне мистецтво розглядалося як активний чинник морально-естетичного формування особистості. При цьому, організатори музичних вечорів спиралися у своїй діяльності на продуману організаційно-творчу концепцію, яка включала ряд важливих елементів.
    По-перше, проведення сімейних музичних вечорів було спрямоване на досягнення дієвого об'єднання різних соціальних прошарків суспільства - "дабы дать возможность быть вместе всем, как богатым так и небогатым".
    По-друге, на противагу іншим громадським зібранням з'явилася ідея формування природної, невимушеної, домашньої обстановки. Це також, за задумом організаторів, повинно створювати більш сприятливі умови для опанування і розуміння музичного мистецтва. До того ж додамо, що гостинність - як традиційна риса народного побуту України була обов'язковою умовою їх проведення. З цього приводу підкреслювалося: "Вы входите в залу, вас встречают с полным радушием как би в каком-нибудь частном гостеприимном доме. Вам предлагают принять участие в чем вам угодно: в музыке иль различных играх, а не то вы можете остаться почти незамеченным...".
    По-третє, для проведення кожного сімейного музичного вечора обиралася господарка і розпорядник, на яких покладалося виконання різноманітних організаційно-творчих функцій. Зокрема, вони спонукали учасників сімейних музичних вечорів до благодійності, пошуку неформальних шляхів втілення ідей людяності та практичної допомоги знедоленим. Вони виходили з того, що "думая о весельи, думают и о том, как бы пособить горю нуждающихся. Мысль прекрасная, и вполне сообразная с духом нашей религии и действительно, что может быть восхитительнее для человека, правильно сознающего жизнь во всех возможных проявленнях ума и сердца, что может быть отраднее того чувства, которое рождается в душе при слове благотворительность... Ныне поняли, что не каждый из нас обладает не одинаковыми средствами к жизни, и что следовательно обилие и роскошь очень часто идут об руку с нищетой. В одном доме веселяться, а в другом стенают от недостатка, один среди изобилия материальных средств, благословят судьбу свою, а другой нуждается в самых необходимнх потребностях. При таком сознании, наиболее пробужденном в людях истинным образованием ума и сердца, в ньшешний век по преимуществу, а в России в последние годы в особенности, развилось общее можно сказать стремление к призрению ближних".
    Виходячи з цього, розпорядники сімейних музичних вечорів не були просто "декоративним" доповненням сценарного плану музичного вечора, а, навпаки, як свідчать факти, ставали важливою рушійною силою в досягненні саме благодійницької мети. Так, під час проведення музичних вечорів, влаштовувалися різноманітні лотереї, аукціони. Кошти від проведення благодійницьких заходів направлялися для утримання Чернігівського дитячого притулку. Про це також свідчить факт будівництва в Чернігові (1853) першого спеціального стаціонарного приміщення театру для потреб Чернігівського дитячого притулку ("Теперь у нас построен театр, небольшой, но прекрасной архитектуры - как снаружи так и внутри, - благодаря содействию Дм. Егор. Ефимова в архитектурном отношении: театр построен по его рисунку. Мы теперь надеемся чаще наслаждаться музыкой и спектаклями").

Версия для печати