ЭТО УЖЕ БОЛЬШЕ ПОХОЖЕ НА ПРАВОСУДИЕ - УБИЙЦЕ АЛЕКСАНДРА ТКАЧЕНКО ДАЛИ 10 ЛЕТ ТЮРЬМЫ.

                       

               

   Если бы наши политики не были бы обычными популистами, а сдерживали бы все свои обещания относительно реформирования судебной системы, то трое судей Новозаводского районного суда, включая его председателя, уже должны были бы, как минимум  лишены мантии, а их профессиональная деятельность должна была бы стать предметом криминального производства.  А если бы должность судьи была бы выборной, то эта троица после вердикта, который она вынесла убийце Александра Ткаченко, которого пользователи сайта gorod.cn.ua больше знали, как  nindzy, была бы немедленно отозвана людьми или это было бы их последняя каденция на столь ответственном посту. Но популизм политиков и их нежелание рубить сук на котором они сидят и ломать прогнившую систему приводит к тому, что  судьи, вынесшие незаконные и непостижимые уму решения, продолжают и дальше отправлять правосудие.

                             

   Про ужасный инцидент, который произошел почти 2 года назад, в ночь с 22 на 23 ноября 2012 года, было сказано и написано очень много.  //www.gorod.cn.ua/news_40757.html

  Уже на следующий день (!!!) милиция, не установив всех обстоятельств происшедшего (не было ни экспертиз, не восстановлена полная картина происшествия на основании показаний свидетелей) начала утверждать, что это было не убийство, а самооборона.   Вы только послушайте, что говорит Начальник уголовного розыска областного управления МВД МАКСИМ ГОНЧАР "Чоловік здійснив два постріли в бік, а потім коли почув...відчув погрозу для себе з боку хазяїна квартири сусіда і товариша, которий відпочивав разом з ним....а-а-а-а....почав здійснювати постріли на ураження"  Интересно работает ли это недоразумение до сих пор в правоохранительных органах?

  Наша милиция оказывается настолько тупая, что даже складно и синхронно врать не умеет - послушайте другую версию инцидента от Наташки Човпило, уже из горотдела милиции. 

   
  А теперь выдержка из решения суда от 21 октября 2014 года 

 "На думку суду даний висновок судово-медичної експертизи спростовує покази обвинуваченого, що між ним та потерпілим ОСОБА_9 відбувалась штовханина в ході якої той хватав за зброю, тягнув її на себе, кусав обвинуваченого, оскільки на тілі ОСОБА_9 відсутні будь які сліди, що свідчать про опір потерпілого. Також навколо ран не виявлено накладення часток порохового заряду, слідів згорання пороху з чого можливо дійти висновку, що постріли проводились зі значної відстані а не в притул, чи на відстані витягнутої руки, як то могло бути в разі хапання потерпілим ОСОБА_9 за зброю. Оскільки, в разі здійснення пострілів з відстані до одного метру, на тілі потерпілого ОСОБА_9, повинні були обов'язково утворитись сліди від згоряння порохових газів. Оскільки набої, які використані під час здійснення стрільби мають велику кінетичну енергію, яка утворюється від згоряння порохових газів. За кулею, яка вилетіла зі ствола на досить велику відстань продовжують летіти порохові гази, які мають високу температуру згорання, та обов'язково залишають сліди від згорання у вигляді копоті чи порохових газів. І їх відсутність на тілі потерпілого свідчить тільки про здійснення пострілів зі значної відстані, що в нашому випадку, сходова площадка яка має невеликі розміри, вірогідніше вказує на здійснення їх зі сходової клітини та свідчить про приготування ОСОБА_6 для здійснення даних пострілів, при цьому усі вони потрапили в ціль. Що на думку суду також вказує на прицільність їх здійснення, а не ведення вогню хаотично, чи не контрольовано."  

    В том же решении суда отображено признание обвиняемого в том, что по совету своего адвоката,  он, во время допросов и во время проведения эксперимента  давал следователю неправдивые показания. 

       В сентябре 2013 года решение того же Новозаводского суда о замене меры пресечения для убийца Александра Ткаченко, вместо содержания под стражей на домашний арест повергло в шок, не только жителей дома, где произошла трагедия, но и большую часть жителей города. 

    //www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/48913-ubiicu-chernigovskogo-bloggera-aleksandra-tkachenko-vypustili-pod-domashnii-arest.html 

    Аргументы судьи относительно замены меры пресечения звучат особенно "убедительно".

   

    Было очевидно, что этот состав суда уже получил щедрое вознаграждение за "правильный и мягкий" приговор. 

    Ну собственно и сам приговор был состряпан 9 декабря 2013 года, согласно которому суд, имея в деле два заключения экспертов : один из которых был выдан Черниговской психо - неврологической больницей и где во время проведения экспертизы у подсудимого "... не виявлено клініко-психологічних ознак такого емоційного стану, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення , у вчиненні якого він підозрюється. Щодо питання « Чи перебував ОСОБА_6 під час скоєння кримінального правопорушення , у вчиненні якого він підозрюється , у стані сильного душевного хвилювання ?» зроблено висновок , що питання виходить за межі даної судової експертизи , оскільки «сильне душевне хвилювання» є суто юридичним питанням , вирішення якого чинним законодавством віднесено виключно до прерогативи суду."

    А второе заключение было сделано экспертным учреждением, которое не имеет никакого отношения ни к медицине в целом, ни к психиатрии в частности, но именно заключение эксперта КНИИСЭ было положено в основание вынесенного приговора. Вкратце заключение эксперта гласило следующее: 

"..На момент вчинення протиправних дій ОСОБА_6 перебував у стані ситуаційно зумовленого емоційного напруження із стрімким зростанням сили та глибини цього стану до рівня реакції емоційного вибуху, що суттєво вплинув на можливість ОСОБА_6 керувати власними діями, передбачати та усвідомлювати їх наслідки. Стан емоційного напруження, в якому перебував ОСОБА_6 на момент вчинення протиправних дій, є різновидом стану фізіологічного афекту та психологічною підставою стану сильного душевного хвилювання."

    И в итоге, эмоциональнонапряженный 49 - летний предприниматель  Игорь Николаевич Кошелев был приговорен к 4 годам лишения свободы за убийство, совершенное в состоянии сильного душевного волнения. 

    Плакали родители Александра, плакала его дочь и, я уверен, плакала даже Фемида, глаза которой спрятаны под повязкой.

       Уже через 3 дня  эта ужасная история стала темой передача на телеканале "Интер" , где Игоря Кошелева неистово  защищал не только его адвокат, а и не менее рьяно его поддерживали и оправдывали, приглашенные в студию хозяева магазина "Адреналин" Дмитрий Балюта и Сергей Воробьев.

   

    Апелляцию на решение суда 1-ой инстанции подали все участники процесса, но если мотивы подания апелляционной жалобы родственниками убитого, его пострадавшим товарищем и прокурором, которые просили для подсудимого 13 лет,  понятны, то апелляция подсудимого выглядит особо цинично, так как он посчитал 4 года тюрьмы за убийство человека - слишком строгим наказанием, и просил смягчить приговор до 3 лет ограничения свободы.

   03 июня 2014 года апелляционный суд рассмотрел дело и отменил решение Новозаводского суда от 9 декабря, как незаконное, потому что суд имея два разных заключения эксперта должен был бы назначить еще одну экспертизу, которая расставила бы точки над І в вопросе психического и эмоционального состояния подсудимого. Только должны были бы ее провести эксперты в области судебной психиатрии с дипломом врача.

     И поэтому, 27 марта апелляционный суд назначил еще одну экспертизу и поручил ее проведение Киевскому городскому центру судебно - психиатрических экспертиз, которая после проведенного исследования дала свое заключение, которое гласило, что Кошелев, "...у період вчинення правопорушення не перебував у стані фізіологічного афекту, а також іншому вираженому афективному стані, який міг суттєво вплинути на його поведінку...".

      Таким образом, дело было направлено на повторное рассмотрение в Новозаводской суд, но  уже с другим составом суда. 

         И снова подсудимый Кошелев пытался оправдать свой поступок тем, что его допекла громкая музыка, постоянный смех и прочие факторы, которые по странному стечению обстоятельств не были слышны другим жителям подъезда. Вот, что говорит один из свидетелей : 

  "Свідок ОСОБА_17, показала, щобіля 2 години ночі 23.11.2012 року вона почула постріли, однак не виходила з квартири. Ніяких шумів перед цим не чула. В 2011 році вона одного разу чула гучну музику з квартири ОСОБА_9, також одного разу мати ОСОБА_18 скаржилась на ОСОБА_9, а саме на шум з їх квартири."

  НО. Но даже, если предположить, что музыка играла - неужели это повод лишать человека жизни? 

 

     Судом действительно было установлено, что между соседями действительно продолжительное время существовали недружелюбные и негативные отношения, которые,к сожалению,  переросли в сведение счетов.

        

      В этот раз суд нельзя упрекнуть в объективности и своим решением коллегия судей обосновало то, что убийство не было  спонтанным и совершенным в состоянии какого-либо аффекта, в чем пытался убедить суд подсудимый и его адвокат.

 

 "..Дані покази обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та свідків, на думку суду, вказують на тривалі негативні та неприязні стосунки, які склались у обвинуваченого не тільки з потерпілим ОСОБА_9, а взагалі з сім'єю ОСОБА_9. Слугували зовнішнім подразником і могли спонукати до вчинення інкримінованого злочину.

При цьому суд вважає, що посварившись з ОСОБА_9 23.11.2012 року, як на тому наполягає обвинувачений, та повторно прийшовши до його квартири, ОСОБА_6 спланував свої дії, здійснив їх послідовно, осмислено, а не раптово, спонтанно та хаотично.

Так ОСОБА_6 пройшов до іншої кімнати своєї квартири, відкрив замкнений сейф, взяв придатний до стрільби карабін, а не будь яку зброю, яка на той час перебувала в сейфі у ОСОБА_6, приєднав до нього споряджений магазин, який зберігався окремо від зброї, та підходив до даного карабіну «Сайга», а також був найбільше спорядженим набоями ніж інші.

Після чого пішов до квартири ОСОБА_9, вимкнув в розподільчому щитку освітлення в квартирі, тим самим він виманив ОСОБА_9 з квартири і коли той вийшов на сходову площадку, здійснив там постріли в нього. Після чого він не залишив місце злочину, а навпаки почав переслідувати ОСОБА_2, який тікав з місця пригоди і ніякої загрози для нього не становив, а тим паче не був тією особою, членом сім'ї ОСОБА_9, яка за словами ОСОБА_6, на протязі декількох років постійно дратувала його та членів його сім'ї, створювала їм нестерпні умови існування.

Навпаки всі ці дії відбувались в значний проміжок часу, направлені були проти потерпілого ОСОБА_9 та ОСОБА_2 особи, з якою взагалі ОСОБА_6 ніколи не вступав у конфлікт, тобто потерпілий ОСОБА_2 не міг бути тим зовнішнім, постійним, на протязі довгого часу, як на тому наполягає ОСОБА_6, дратівником що створював, здійснював та завдавав емоційні страждання, а тим паче систематичні знущання, як самому обвинуваченому, так і членам його родини.

А тому суд вважає, що дії обвинуваченого не можуть свідчити, що він перебував у стані фізіологічного афекту, що являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка домінує в свідомості людини, котра значною мірою, хоча і не повністю, втрачає контроль над своїми діями і здатність керувати ними.

Даний висновок суду повністю підтверджується висновком повторної комплексної амбулаторної судово психолого-психіатричної експертизи №322 (т.5 а.с.76-86), яка була проведена для усунення усіх протиріч, що виникли під час досудового розслідування та судового розгляду як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді, відповідно до висновку зазначено, що:

ОСОБА_6 за своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься здійснення ним протиправних дій, яким-небудь психічним захворюванням не страждав та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

  
   А ведь жертв могло быть еще больше. Только чудом избежал смерти товарищ Александра, который успел спрятаться за входной дверью и зарядом выпущенной картечи ему лишь раздробило кости на руке и поэтому суд правильно квалифицировал действия подсудимого как покушение на убийство , так как  "..свій злочинний намір не зміг довести до кінця з причин не залежних від його волі, та к як ОСОБА_2 встиг закрити вхідні двері та сховатись в квартирі."

    
    Не думаю, что коллегия  судей, которые дали Кошелеву 4 года или эксперт КНИИСЭ дали бы гарантию, что через 4 года у этого человека не случился бы очередной эмоциональный взрыв, который бы заставил бы его снова взять оружие, если что-то его вновь бы разозлило или раздражало. 

    

   С учетом всех обстоятельств дела суд назначил Кошелеву наказание в виде 10 лет лишения своболы за убийство и в виде 7 лет за покушение на убийство, и окончательно, путем поглощения большим сроком малого приговорил его к 10 годам лишения свободы.     

  

     Наверняка подсудимый и его адвокат будут подавать апелляцию, но будем надеяться, что апелляционный суд будет объективным и справедливым и оставит решение суда 1-ой инстанции без изменений.

  И пусть вердикт суда не вернет родителям сына, а дочери не вернет отца, но он должен хотя бы быть справедливым, так как справедливое наказание, хоть и немного, но все-таки приглушает боль утраты  близких людей.