Найукраїнськісніший з пістів

5 Ноября 2013 12:46 Просмотров: 2376
Метки: українськісництво, характерництво, розкріпачення, покозачення

Нравится Рейтинг поста: + 20

Здоровенькі були, братчики!

Оце зазвали мене нещодавно до ВКонтактної спільноти, що пропагує українськість шляхом наклеювання вусів та оселедців на богоосоружні пики заокеанських пройдисвітів-бахурів. Ну то підкинув їм трошечки креативів. Як годиться — із супровідними написами.

Першим загув Михась:

Шансонце співаних поезій, автентичний музичний ґазда, найвагоміша легенда з полонини - Михась Коло.
Його серцекрайні наспіви йдуть від сердець до сердець та зненацька линуть глибоко у саме єство.
Прихилися й ти, друже, до його творчого спадку, бо там бринить струна душі народної, а їй навзаєм тьохкає соловейко в темнім гаї та хрущі над вишнями гудуть.

Другим потьопав вуйко В'ячеслів з колядкою "Темноблакитний тумін" та її стислим змістом:

Шляхетним поціновувачам - шлягер від славетного шляхтича!

Отаман сцени, реєстровий козак Мамай мікрохвону, конотопський відьмак партитури В'ячеслів Добринів співа побутову колядку про когнітивний дисонанс троїстого музики, що прокинувсь ізранку з тяжким делірієм та раптово осягнув, що верби, калини та геть усе навкруги оповите серпанком одного з корпоративних кольорів.

Новину з Михасем спільнота жваво лайкала й коментувала.

Побратими згадували славетну козацьку минувщину, до якої свого часу долучився й Михась.

З небуття раптом виринули деякі автентичні тексти його співанок.

Приміром:

Золотії бані - з них моє серце тішиться.
А то не дощ, а то не дощ - сльози з неба лиються.
Золотії бані на грудях наколоті.
Тільки синії вони і ні крихти золота...

Володимирський осередок - північна завірюха.
Тропами з-під Криму - багато татарви.
На серці лежить дума тяжка.
Володимирський осередок - північна завірюха.
Хоча грав на кобзі гарно - життя розміняне.
Але не горілка зазвичай губить, а ляхівський ніж...

Вітер туман порвав,
Сонце крізь шпари хмар.
Драстуй, моє Мукачево,
Драстуй, весняний промінь.
Біля кнайпи хлоп,
Кварту підніс до вус,
І на руці виник
Центральний ринок Мукачева...

Що ж ти, ляху, здав назад.
Не по шаблі я тобі.
Ти мені в очі подивись.
Годі балакати про долю...

Джигун Халимон -
парубок гарненький.
Джигун Халимон -
з тобою хочу гуляти.
Джигун Халимон -
з розуму зводив красунь.
З тобою, джигуне,
хочу ляхів шпигувать...

І таке інше...

Аж на ранок дивлюся: йой, що воно таке?

Михась висить, а В'ячесліва прибрали геть адміни неситі.

Мо' кудись на палю потягли чи що?

Отжеж паскуди!

.

Добавить в:

Версия для печати

Найукраїнськісніший з пістів

Популярные за неделю

Активные комментаторы

Статистика сервиса

Найукраїнськісніший з пістів

Последние посты автора

Популярные за неделю

Активные комментаторы

Статистика сервиса