Блоги
-
Олександр ЛомакоСвітлій пам’яті Василя Стуса 0'R
Він Людина з великої літери. Його життєвий шлях і поезія завжди були дороговказом для мене. Зараз я впевнено можу сказати – Василь Семенович Стус – одне з найбільших і найсильніших вражень в моєму житті.
В ніч з 4-го на 5 вересня 1985 року він загинув в лиховісному 36-му карцері радянської в’язниці.
Після десятиденного голодування, яке він оголосив на знак протесту проти незаконного утримання в карцері. В вересні на Уралі холодно. Кажуть, що Стус помер від голоду та холоду, кілька разів перед смертю кликавши охорону. Вона заходила – з теплої кімнати, вдягнута, і „встановлювала”, що температура в карцері відповідає нормі.
Стус був вдягнутий в короткі штани, які були більше сході на шорти і коротку футболку. Йому, навіть, не дали ковдру. Так Україна втратила чи не найбільшого свого сина в новітній історії.
Безумовно ... -
Олександр ЛомакоСлово СВОБОДИ! 0'R
Українську незалежність сотворило слово. Ця теза не викликає сумніву, хоча існує багато думок, що Совєтський Союз розвалився сам по собі. Так, але трішечки не так.
Довгими роками, по краплинці, сини і дочки цієї землі несли до співвітчизників слово правди. І воно дало свої коріння. Як тільки пута трошки послабилися, стався вибух, який вже ніхто не зміг зупинити.
Українську незалежність створило слово. Останній постріл за волю нашої держави пролунав в 1956 році, коли загинув в боях останній вояк Української повстанчої армії. Після цього українці боролися з режимом тільки словом.
І страждали за це. Сотні замучених, забитих, розстріляних, збожеволівших, зламаних… Сотні поламаних доль, знищених родин, талантів… Сотні прізвищ, які витиралися з історії, цілі епохи перекручувалися, замовчувалися… Вони повертаються. Помалу, але повертаються.
Сьогодні ми дякуємо всім їм. Свобода варта того. щоб за неї боротися!
...