Валерія Щукіна мріє про власну виставку
Валерія Щукіна
– Як довго займаєтеся ліпкою?
– Майже шість років тому в якійсь газеті я прочитала невеличку замітку, в якій розповідалося про ліпку із солоного тіста, там був і рецепт його приготування. Мене це дуже зацікавило, вирішила спробувати, – розповідає Валерія. – Звичайно, одразу не все виходило, але мене це не зупинило. Тепер щодня роблю все нові й нові вироби. Мені дуже пощастило, я знайшла улюблену справу, яка надає мені сили після тяжкого робочого дня.
Валерії дуже б хотілося, щоб її захоплення переймали й інші. Для цього вона іноді проводить майстер-класи для своїх студентів. З нагоди Дня Незалежності, у 2009-му та 2010-му роках вони експонували свої роботи на виставках у Чернігівському міському парку культури та відпочинку, де посіли друге й третє місця.
Сам процес створення того чи іншого виробу доволі кропіткий. Всі персонажі майстриня вигадує сама, або бере з книжок, мультфільмів. Зазвичай, це герої казок, чи просто якісь міфічні істоти. Полюбляє Валерія і великі роботи з українськими мотивами. Найбільша за розміром була 150X80 см. Така оригінальна картина може стати прикрасою будь-якої оселі.
– До початку створення будь-якого виробу, що потрібно зробити насамперед?
– Замісити тісто. Важливо, щоб воно було свіжим, – каже Валерія. – Є дуже багато рецептів, потрібно лише вибрати той, який найбільше вам підходить. Мій дуже простий: 1 частина солі, 1 частина води і 2 частини муки. Коли вже тісто готове, на пергаменті починаємо ліпити фігурки. Допоміжними інструментами в роботі може бути все, що є під рукою Формочки для печива, ножиці, ніж, голка, навіть пилочка для нігтів. Можна придбати і спеціальні інструменти, але вони не з дешевих, наприклад, одна професійна формочка коштує від 18-ти гривень. Потім виріб треба висушити у відкритій духовій шафі за температури 160 градусів (від 30-ти хвилин до однієї доби). Все залежить від його розміру. Потім виріб має полежати день, а згодом можна починати розфарбовувати. Я зазвичай використовую гуаш або акрилові фарби. Потім декорую: бісером, різними крупами, кольоровими скельцями, сухими травами і квітами. Все залежить від фантазії. Після висихання кілька разів покриваю звичайним лаком по дереву. І все, виріб готовий.
Взагалі, намагаюся робити цілі предмети, але іноді доводиться і по частинах, потім з’єдную клеєм ПВА.
– Валеріє, а як оздоблюєте картини?
– Дуже просто. Беру рамку потрібного розміру без скла. Прикріплюю до неї мішковину, яку заздалегідь добре змащую клеєм ПВА і висушую. А потім тим же «ПВА» приклеюю виріб до мішковини.
– У чому секрет картин, на яких немає фарби, адже вони мають різний відтінок коричневого?
– Для того, щоб відтіняти потрібні місця, перед випічкою я змащую їх цукровим сиропом, або яйцем. А далі все за планом: висушую, даю полежати і покриваю кілька разів лаком. Ось і весь секрет.
– Скільки витрачаєте часу на виготовлення однієї картини?
– Важко простежити, скільки мине часу, доки виріб буде готовий. Поки один сушиться, інший я розфарбовую, потім покриваю лаком. Приблизно, це два-три дні.
– Чи є у Вас улюблений витвір?
– Ні. Мені подобаються усі мої роботи. Єдине, я дуже люблю котів, тому особливо ставлюся до виробів з ними. Вони в мене є майже усюди. Також мені до душі роботи на дитячу тематику.
Нещодавно в технікумі Валерія провела для своїх студентів майстер-клас, на якому мені пощастило побувати. Це була ніби дитяча гра з пластиліном. Береш тісто і ліпиш усе, що заманеться. Дівчата створювали прикраси, сердечка, кроликів. Кожен виріб оригінальний, не схожий на інший. За шість років Валерія зібрала чималу колекцію робіт. Сьогодні майстриня мріє про власну виставку і з кожним днем удосконалює свою майстерність. Адже справжній художник має розвиватися, головне – ніколи не зупинятися.
Марія Савіна, тижневик «Деснянка вільна» №34 (218)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.