Як мешканці Жуклі подорожували Йорданією

Микола Андрос - колишній зв'язківець - живе у селі Жукля на Корюківщині. Колись він тільки мріяв побувати в Єгипті, Йорданіїі часто розглядав розташування цих країн на карті. Проте, як кажуть, мрії збуваються, варто тільки правильно їх сформулювати. І ось нещодавно мрія чоловіка збулася... Він, разом зі своїм братом Миколою, відвідав дивовижну країну Йорданію. Звісно, для декого в цьому немає нічого надприродного, проте для звичайного сільського хлопця - це як подарунок від Бога.

- Миколо Олександровичу, якою була дорога до чудо-країни Йорданії?
- Розповідатиму послідовно. Вилетіли ми з Москви - зі славнозвісного аеропорту «Домодєдово» літаком йорданської авіалінії. У повітрі перебували понад чотири години, проте час промайнув дуже швидко, не було коли й очей заплющити. То напоями прохолоджувальними нас пригощали, то їжу, чай, каву пропонували. І все це, до речі, безкоштовно... На борту літака були переважно туристи з Росії, які дуже люблять відпочивати в Йорданії, мандрувати її дорогами.

- Які Ваші перші враження?
- Ще на борту літака мої супутники розповіли, що Йорданія - країна унікальної краси. У ній багато пам'яток історії, культури, архітектури. Головне - дуже багато туристичних шляхів, а морські узбережжя - замилуєшся. Що стосується перших вражень, то це, звісно, високий рівень обслуговування, який раніше міг тільки у фільмах спостерігати. Нас зустріли люди з турагенства в аеропорту і повезли до Амману. Там оселили в п'ятизірковий готель, розташований біля самісінького моря. Тиждень ми мали змогу насолоджуватися Мертвим морем. Воно просто вражає з перших хвилин перебування. По узбережжю пальми, інші зелені насадження і, звісно ж, всі необхідні умови для відпочинку туристів.

- Без мандрівок, мабуть, не обійшлося?
- Було дві подорожі. Перша - до древнього міста Петро (від нього залишилися руїни та давні привабливі споруди). Колись саме на цьому місці сходилися торгові арабські шляхи. Проте ще й дотепер лишилося багато печер, в яких жили древні люди. Цікаво було розглядати старовинну бібліотеку, точніше кажучи, напівруїнну споруду. А друга - на річку Йордан, де хрестили Ісуса Христа. Вода тут зеленого кольору, але чиста. Я навіть додому набрав очищеної води.

- Який клімат?
- Як туристи, відпочивали з братом восени. У них на той час температура біля моря трималася 43-45 градусів, повітря дуже сухе. Проте пляжі ніколи не пустували. Тут, біля Мертвого моря, можна було щодня почути німецьку, англійську, французьку, російську... загалом цілий «букет» мов.

- Як обслуговування у готелі?
- На вищому рівні! У кімнаті цілодобово працює кондиціонер, пропонуються кращі мінеральні води, щоденно змінюється постіль. Для освіження обличчя майже щодня змінюються косметичні засоби. Триразове харчування у ресторані готелю. Широкий асортимент страв... Ну, все настільки досконало, що, як кажуть, нема до чого причепитися.

- Спиртні напої пропонують? Бо не в усіх арабських країнах дозволяється...
- Звичайно, спиртне є у продажі, проте за дуже високими цінами. Тому слов'яни, коли летять до арабських країн на відпочинок, фірмові горілчані вироби беруть з собою.

- А як з обслуговуванням на пляжах?
- Досить добре, не гірше, ніж у розвинутих європейських країнах. На пляжі можна купувати все, що завгодно. Продавці записують готель, в якому ви проживаєте, номер кімнати і за придбані речі ви розраховуєтеся, коли вам буде зручно: увечері, або в день від'їзду - не має різниці.

- Що ще вразило, окрім екскурсій, обслуговування?
- В Йорданії відмінні дороги, рух правобічний. Там, де у них вважається аварійний стан шляху, в Україні - це «висококласна» дорога. Чому так? Мабуть, араби вже давно мають інші стандарти, аніж ми. Нам би повчитися.

- Яку б оцінку виставили туристичному бізнесу?
- Не менше п'ятірки. Там стільки чудових місць для відпочинку, від яких просто тамуєш подих.
- Чи все було таким бездоганним?
- Подорожувати приємно туристом, але не дуже приємно було бачити бідні села. Там вони, як і в нас, також є. Проте хатки, хоч і убогі, та доглянуті...

- Дух України чи Росії там відчувається?
- України - ні, а от Росії -добре. В Аммані є російське торгове представництво, посольство. Тут ступала нога екс-президента Росії Володимира Путіна. Прилітав сюди і король Йорданії, подарував Росії два гектари землі. А зараз тут добудовують російську церкву, яку мешканці називають «путінна».

Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» №18 (241)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.