Лідія Кузьменко медиком мріяла стати з дитинства

І її мрія стала реальністю. Попри те, що її робота - двадцять чотири години на добу і сім днів на тиж­день, вона не шкодує, що свого часу професійне життя пов'язала із медициною. Знайомтеся. Ця привітна і чарівна жінка у білому халаті - завідуюча Крисківським ФАПом Лідія Григорівна Кузьменко, котра сільській медицині віддала вже тридцять шість років свого професійного життя.

Сільський медик... Мабуть, зайве го­ворити про важливість професії людей у білих халатах. А для села свій медик - на вагу золота. І крисківчанам у цьому пощас­тило, бо ж мають свого медичного праців­ника. І коли ми у місцевого люду запиту­вали, як відшукати їхнього фельдшера, усі без винятку говорили: «Обов'язково напишіть про нашу Лідію Григорівну. Золотий у нас фельдшер, професіонал своєї справи. Добра, чуйна, відповідальна, на поміч прилетить будь-коли: чи то день, чи то ніч. Вона заслуговує на тепле слово.». Приємно чути, коли люди цінують і поважають свого медика, з теплом і щирістю про нього відгукуються.

Завідуюча Крисківським ФАПом Лідія Григорівна Кузьменко та її помічниця Раїса Володимирівна Деменко

І ось ми у ФАПі, котрий уже третій рік, як переселився у приміщення колишньої сіль­ської ради. У кабінетах затишно і сонячно. Сонячно від теплих посмішок привітних жінок. 

Правду кажуть, що медик - це не про­сто професія. Це і поклик душі, це і стиль життя, у якому немає вихідних і свят, і на поміч повинен поспішати і вдень, і вночі, бо ж місія медика на цій землі - лікувати і рятувати.

А про білий халат Лідія Григорівна марила з дитинства і обрати цю благород­ну, хоча і непросту професію її спонукав сумний випадок із життя.

- У дитинстві отримала травму руки: вона потрапила у січкарку. Без лікарні не обійшлося, звичайно. І ось тоді, коли була у лікарняній палаті, мені припала до душі професія медика. Для себе вирішила: піду в медичне, - згадує Лідія Григорівна той момент, коли у неї народилася любов до цієї професії.

І дитяча мрія іваньківської дівчини стала реальністю. Закінчила Чернігівське медичне училище і в березні 87-го року прийшла на роботу в Криски. І ось за плечима - тридцять шість років медичного досвіду. Сьогодні Лідія Григорівна працює на пів ставки як завідуюча медзакладом, і на пів мінімалки за сумісництвом мед­сестрою у місцевій школі, де навчаються діти і з навколишніх сіл.

Не приховує медик, що навантаження чимале. Люди за допомогою звертаються щодня: крапельниці, перев'язки, ін'єкції, комусь просто тиск поміряти, постійні ви­клики. Щоправда, останнім часом наплив дещо менший, бо в Іванькові відкрили ФАП, тож іваньківці мають можливість звернутися за допомогою уже до своєї медсестрички. У школі роботи теж ви­стачає, бо дітей чимало - понад сотня. А ось народжуваність в цілому у Крисках, як і в багатьох селах, на нулі. Із 2021 року лелека жодного разу до села не прилітав. Єдина дитина, віком до одного року, - у родині переселенців.

- Як живеться сьогодні сільській ме­дицині?
- Так, як і всім в умовах воєнного часу, - непросто, - почули у відповідь від завідуючої ФАПу. - З матеріальним забезпеченням - більш-менш: отримували гуманітарку, яка, була, надходила до понорницької лікарні, інколи допомагає товариство Червоного Хреста.

- Одна із проблем вашого краю — це дуже поганий мобільний зв'язок. До вас же практично не можливо додзвонитися.

- Дійсно, із мобільним зв'язком про­блема у нас велика. Там, де я живу, сла­бо «бере», але все ж є місця, де зв'язок пробивається. Якщо ж людина не може добитися до мене, телефонує Раїсі Воло­димирівні, вона живе в центрі, де є зв'язок, а вона вже мені по вайберу повідомляє про виклик. Словом, вихід із ситуації знайшли, без допомоги ніхто не лишається.

До речі, про мою помічницю. Мені з Раїсою Воло­димирівною пощастило: працювати з нею дуже комфортно, легко і приємно, - відгуку­ється про свою помічницю Лідія Григорів­на. І додає: «Як не складно і важко інколи буває, та я жодного разу не пошкодувала, що пішла у медицину, в іншій професії я себе просто не уявляю».

Джерело: Людмила Власко, «Нові горизонти»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.