Андрій Ларкін малює, щоб стати відомим і заробити грошей на свою мрію

Як живеться особливому хлопцю? Декілька років тому ми вже розповідали про учня школи №3 Андрія Ларкіна. Ічнянець мріяв переселитися із вулиці Софіївка ближче до цивілізації. На жаль, поки що це тільки мрія. Щоб її реалізувати, Андрій почав малювати арти та комікси на військову тематику.



Сімнадцятирічний юнак свої роботи презентує у Фейсбучній групі «Загін Нерфз робимо українські комікси, персонажі, арти», яку створив для того, аби Україна бачила його витвори. Також презентує їх на Ютуб-каналі - «Загін Нерфз». Робить відео та знайомить із своїми коміксами, їх називає незвичайними захисниками Нерфз, які борються з невидимими істотами. Є й арти різних персонажів, серед яких багато на військову тематику. Тому усіх запрошує підписатися на нього та підтримати лайками. Як і всі інші українці, хлопець теж переживає за долю нашої країни.

- Андрій - позитивний, але дуже вразливий хлопець. Малювання йому допомагає психологічно розвантажитися, - розповідає вчителька Ірина Куц, яка під час нашої розмови, яка відбулася ще у лютому, була поруч.
На одному із Андрієвих малюнків - центр нашого міста: із світлофорами, пішохідними переходами, клумбами, красивими будівлями. Каже, що саме такою красивою бачить Ічню. На інших - машини, озброєні люди.

Хлопець згадує, що любов до образотворчого мистецтва йому прищепила перша вчителька Наталія Палуб. Оскільки інші шкільні предмети йому даються складніше, то він зосереджений на малюванні. Після закінчення школи Андрій має намір реалізувати свої творчі можливості: вчитися на архітектора чи дизайнера або обрати схожу спеціальність. Каже, було б добре аби у майбутньому за його ескізами автомобілів, над якими він зараз працює, створювали дитячі іграшки.

- Хочу стати відомим, - просто і щиро відповідає про своє захоплення.

У розмові з Андрієм торкнулися й про його особисте. Він розповів, що у нього зовсім мало друзів. У Софіївці взагалі немає з ким і поспілкуватися - однолітки та однокласними живуть далеко від хлопця.
- Мрію купити хату і переїхати із Софіївки кудись ближче до центру. Мама мене виховує сама, працює на фермі, і я розумію, що їй не вдасться назбирати грошей на будинок. Тож треба допомогти їй. Чим більше людей побачать, що я вмію творити, можливо, тоді я стану затребуваним і в мене будуть замовники. Можливо, запросять співпрацювати з видавництвами, - з надією говорить Андрій. - Якщо досягну більшого - буде дуже добре, бо тоді я зможу допомагати ще й тим людям, які потребують фінансової підтримки.

Хлопець також по-дорослому розмірковує й про нашу українську армію, яку бачить сильною та озброєною. І вірить в її силу та перемогу у війні з агресором. Додає, що у майбутньому, коли стане відомим та успішним художником, також допоможе Збройним силам України із спорядженням, щоб завжди давали добрячу відсіч тим, хто із війною прийде на наші землі.

Джерело: газета "Трудова слава" від 19.05.2022 р., Світлана ЧЕРЕП

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.