Валентина Ляшко постійно розвивається, щоб не відставати від учнів

Валентина Ляшко із Гужівки у професії - 22 роки. Прийшла працювати після педагогічного училища. Згодом закінчила виш. Зараз вона вчитель української мови і зарубіжної літератури, обіймає посаду завуча, має вищу категорію і звання «Старший учитель». Обожнює свою роботу, популяризує рідну мову серед школярів усієї України.



Вважає, що сучасний вчитель повинен бути креативним. А також розповіла, що робить учителя учителем.

3 ДИТИНСТВА ЗНАЛА, ЩО ВЧИТИМЕ ДІТЕЙ

Не в усіх виходить одразу обрати професію на все життя, так щоб прийшов на роботу після отримання диплома і працював там роками. А у Валентини Ляшко вийшло: вже 22 роки працює у Гужівській, своїй рідній, школі, де сама провчилася 9 років. Повернулася сюди вже дипломованим вчителем початкових класів після закінчення Прилуцького педучилища.

Одразу її поставили на заміну викладати зарубіжну літературу. Так і «прижилася».

У пані Валентини ніколи не було сумнівів щодо вибору професії.

- Ще малою я дивилася на своїх виховательок у дитсадку - і мені теж хотілося бути, як вони: щось цікаве дітям розповідати, проводити з ними різні заходи. Згадую свою виховательку - тоді ще молоду Євгенію Василівну Фастовець, яка постійно була біля нас... А ще я пішла вчитися на вчителя тому, що сама любила дітей, - згадує пані Валентина.

Коли вже стала школяркою, то взірцем голубоокої допитливої дівчини стала перша вчителька Наталія Тарара, а згодом рівнялася й на класну керівницю Антоніну Шут. Нині вони разом працюють і вже давно стали для Валентини Миколаївни колегами та дорогими серцю людьми.

САМА СОБІ ПООБІЦЯЛА, ЩО СТАНЕ ХОРОШИМ ВЧИТЕЛЕМ

Так сталося у житті пані Валентини, що у виш пішла не одразу. Адже, коли їй було шість років, трагічно померла її мама, на батьківську підтримку годі було й розраховувати, не було й ніякої фінансової допомоги. Тож Валентині довелося самостійно, долаючи всі життєві труднощі, пробиватися у світ, як промінчику сонця у примхливу погоду.

- Я для себе вирішила: просто спробую вступити у педучилище. Якщо не вийде: буду у школі закінчувати 11-й клас, а потім якось вже влаштовуватиму своє життя, - розповідає співрозмовниця. І навіть не думала, що у неї все вдасться з першого разу й вона стане студенткою. На другому курсі вийшла заміж за гужівського хлопця Олександра, й невдовзі у них народився синочок. А через декілька років, попрацювавши у школі, вступила в Ніжинський університет, про який теж колись мріяла.

Пізніше у закладі амбітній вчительці дали читати ще й години української мови та літератури. її порадником та наставником була сповнена енергії мовник Олена Андрейко, яка постійно стежила за новими методиками, використовувала їх у своїй роботі. Тож Валентина й переймала у неї досвід. Також у своєму професійному становленні завдячує колишній директорці та фахівцю з великої літери Олені Власко, котра читала зарубіжну літературу. У неї запозичила досвід не тільки як учительки, а і як керівниці.

- Пам ’ятаю навіть свій перший робочий день. Мене, 19-річну, завела у клас директорка Олена Іванівна і учням повідомила, що я їх вчитиму Я відчувала таку гордість, навіть не передати! - з теплотою пригадує Валентина Ляшко. - Вже тоді я сама собі пообіцяла, що прикладатиму максимум зусиль, аби стати відмінним учителем.

ВЕСЬ ЧАС РОЗВИВАЄТЬСЯ, ЩОБ БУТИ У ТРЕНДІ

Професія вчителя полягає не тільки у тому, щоб навчати інших. Вона потребує від того, хто її обрав, постійно навчатися самому, підвищувати свій професійний рівень та рухатися до більш високих результатів, переконана Валентина Ляшко.

- Не можна досягнувши якихось результатів, залишатися на місці. Необхідно постійно розвиватися, переймати новий прогресивний досвід, щоб діти отримували якісні знання, - каже пані Валентина. А на запитання, що робить вчителя вчителем, відповіла: - Уміння передати свої знання молоді, тим, хто входить у самостійне життя. І це, безперечно, талант. А ще толерантність, вихованість, інтелігентність, розум і, звичайно, треба сприймати учня таким, яким він є. Мені здається, що учитель має бути насамперед професіоналом, мусить горіти своєю професією, а не згорати у ній.

Вчителька також розповіла, що постійно шукає чим зацікавити своїх учнів. Часто на уроках використовує QR-коди, які допомагають школярам опрацювати чимало матеріалу, застосовує онлайн-додатки, діти грають у квести. З учнями створюють різні групи у Фейсбуці, Інстаграмі, Вайбері - спілкуються і презентують свою діяльність. Адже сьогодні просто необхідно і вчителю, і учням вміти користуватися гаджетом, знаходити потрібну інформацію в інтернеті.

- Треба постійно бути у тренді, - наголошує Валентина Миколаївна. - Діти навчають тебе не відставати від них, бо сучасний світ - це світ постійного навчання. Тож діти вчать бути в тренді сучасних технологій.

Учні Валентини Ляшко показують гарні результати з мовних конкурсів. Є у неї учні - олім-піадники, МАНівці. її старшокласники три роки тому підтверджували знання рідної мови й під час ЗНО, яке здавали на високі бали, понад 190. Наразі у закладі вже два років поспіль немає 10 та 11 класів.

ЛІНА КОСТЕНКО, ДОСТОЄВСЬКИЙ ТА УРОКИ ОНЛАЙН

- Хочу, щоб ми як нація були справжніми українцями, - каже Валентина Миколаївна. Тому поставила перед собою завдання: популяризувати українську мову серед школярів з різних куточків нашої країни. Й після школи, вдома, у неї знову уроки з рідної мови. Щоправда, онлайн. їх проводить, зокрема, для дітей з Одеси, Харкова, Дніпра, навіть Донецька.

- Я багато читаю, - говорить вчителька. - Вважаю, що читання книг - це розвиток кругозору, і саме з книг ми отримуємо різні теми, які нам знадобляться для спілкування з людьми. А ще коли вчитель знає менше своїх учнів, він не має жодного шансу бути популярним вчителем і тим, кого будуть слухати.

Улюблений твір Валентини Ляшко - «Злочин і кара» Федора Достоєвського. А відпочиває вона думками із поезією Ліни Костенко.

У цьому навчальному році Валентина Миколаївна атестується, тож вже підвищила для себе планку вимог, бо звикла домагатися результатів.

- Моє кредо у житті: ставити мету і досягати її, - каже співрозмовниця, - А ще все у мене сплановано, ніколи нічого не роблю хаотично. І хоча цей рік був дуже складний для мене, проте результативний.

В особистому житті Валентини Ляшко цей рік став ще й особливим. Нещодавно її вже дорослий син Артем зробив важливий крок у житті: одружився.

У ДРУЖНЬОМУ КОЛЕКТИВІ І ПРАЦЮЄТЬСЯ ЛЕГКО

- Якби у мене з ’явилася можливість потрапити в минуле і заново прожити, я б, не замислюючись, знову вирушила в педагогічний. Я з радістю йду на роботу. Я люблю свою школу, люблю своїх учнів, - впевнено говорить Валентина Миколаївна про свій навчальний заклад. Вона лише двічі була класним керівником, бо пізніше стала заступником директора із навчально-виховної роботи. І вже шість років займає цю керівну посаду. А очолює заклад мудра директорка Тетяна Івченко, яка, до речі, є однодумицею Валентини Ляшко у всіх шкільних справах.

А ще пані Валентина зізналася, що пишається своїми колегами. І про них говорить як про друзів. Адже у роботі вчителя дуже допомагає злагоджена робота колективу, порозуміння й підтримка. До слова, у школі загалом працюють 19 чоловік, з них 13 - вчителів. Навіть подорожують Україною разом. Тож чи якесь свято, чи просто вихідні - їздять на екскурсію чи у кіно або театр. От і на День учителя зібралися у столицю, у драмте-атр імені Івана Франка.

Про згуртованість колективу свідчить і те, що майже 90% працівників зробили щеплення від ковіду. Одноголосно вирішили вакцинуватися і тепер працюють офлайн в умовах карантину, надаючи якісну освіту. А ще зареєструвалися в національному конкурсі «Вакциновані й відкриті», оголошеному до Дня вчителя, і очікують виграти цінні призи для школи.

Джерело: Ічнянська газета "Трудова слава" №39 (10160) від 30 вересня 2021, Світлана Череп

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.