Філобутоніст з Макошиного. Навіщо людині понад чотири тисячі ґудзиків

Одні люблять спорт, інші – кулінарію, хтось малює, а є окремий тип людей, яких надихає колекціонування. Людей з таким хобі зустріти можна нечасто. Найпопулярнішими предметами для збирання є поштові марки, картини, окремі види рослин та комах. Але трапляються й зовсім незвичні захоплення.



Житель Макошиного Юрій Самусенко – один із тих, хто має свою нетипову колекцію, поповнити яку може будь-хто з нас, якщо зазирне до скриньки з… ґудзиками. Так-так, саме з цих, здавалося б, звичайних та буденних елементів одягу можна утворити справжню колекцію, яка наразі налічує більше 4500 (!) екземплярів.



Збирає та впорядковує ґудзики 79-річний Юрій Самусенко вже дев’ять років. Після смерті дружини, з якою прожили майже пів століття, народили та виховали двох синів, знайшов розраду в улюбленому занятті.

Чоловік з радістю та неабияким захопленням показує та розказує про свою колекцію. На 12 стендах, зроблених власноруч, розміщені сотні ґудзиків, які дивують не тільки розмаїттям форм, а й кольорами та матеріалами. Пластмасові, залізні, алюмінієві, мідні; червоні, сині, зелені; перламутрові або матові – кожен з них має свою цінність та історію.


Найдавніший ґудзик – солдатський – зберігся з 1834 року

Окрема гордість Юрія Григоровича – ґудзик царських залізничних доріг, що пролежав у землі більше ста років та був знайдений за допомогою металошукача односельцем. Також на одному зі стендів можна знайти ґудзики англійської армії та ряд значків радянського періоду, які колись збирав його син Ігор.

На питання, де бере нові екземпляри, відповідає:

– Їжджу до знайомих, друзів. Їм вони не потрібні, а для мене кожен – найвища цінність. Приносять і додому, знають, що збираю. Окремі ґудзики спеціально купували та привозили зі столиці.


Цікаво, що в колекції Юрія Самусенка не знайти двох однакових елементів

Колекціонер пам’ятає мало не кожен свій «трофей», з одного погляду може визначити, чи є в нього такий ґудзик в колекції.

Своєю феноменальною пам’яттю завдячує домашній бібліотеці. Чоловік дуже любить книги, цитує напам’ять Василя Симоненка, Михайла Лермонтова, Олександра Пушкіна, Олександра Блока. Не забуває Юрій Григорович і про фізичну активність. Вдень займається городиною, а ввечері сидить за швацькою машинкою: шиє бурки собі та знайомим.

Юрій Григорович встигає все й не збирається зупинятися. У планах – дозаповнити крайній стенд з ґудзиками та братися до роботи над новим.

Лілія Сьомка, Сусіди.City

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.