Букет, який можна з’їсти. Молода родина менян започаткувала цікаву справу

Меняни Марина та Євгеній – молоде подружжя. Разом вони вже чотири роки. Спільно виховують синочка Кіріла, разом ведуть бізнес, відпочивають, зустрічаються з друзями. Вони обоє – талановиті й амбітні, прагнуть розвиватися та вдосконалюватися.



І наука, і робота, й виховання

Марина Хлеб за фахом майстер-технолог молочної промисловості. Свого часу практику проходила на сирзаводах у Мені, в Коропі. Але нині за спеціальністю не працює.

– Зарплати на сирзаводі самі знаєте які, – каже вона. – Та й за період декрету дещо підзабулися знання. Тож нині я займаюся домашнім господарством, виховую синочка. Він у нас першокласник, тож із наукою разом розбираємося. А надто нині, під час карантину й дистанційного навчання, доводиться багато уваги приділяти урокам.


Марина Хлеб: «Добре, що чоловік знається на математиці, помагає. Він у нас – розумник. Закінчив чернігівський виш, має освіту бухгалтера»

Євгеній працює в компанії, що займається будівництвом, монтажем, демонтажем і встановленням обладнання. У позаробочий час якомога більше уваги приділяє родині. Грає з Кірілком, привчає його до роботи, виховує.

– Ми синові намагаємося якнайкращі людські якості прищепити, – ділиться молода жінка. – Вчимо поважати старших, берегти речі, дякувати батькам. Звісно, стараємося подавати гарний приклад. У Жені, приміром, старенька бабуся в Максаках – він їй помагає по господарству, і малого з собою бере. Щось ремонтують разом, техніку крутять, дрова носять, по городу пораються. Адже чоловік росте. І хороший приклад батька для нього неабияк важливий.

Разом зі школи

Ще у школі Марина з Женею товаришували, хоча він на кілька років молодший. Обоє меняни, залишилися жити у рідному місті. Бачилися, спілкувалися, бо ж мають багато спільних знайомих. Тож життєва доріжка зрештою привела їх одне до одного. Молода родина поки власного житла не має, винаймають будинок. Але спинаються потроху на ноги і мріють про майбутнє.

Головне у них – повага одне до одного і справжня любов. Разом ніколи не нудьгують. Обоє товариські, вміють дружити й мають постійне коло найближчих друзів.

– Та ми й друзі, й родичі всі між собою, – сміються. – Брат із дружиною, сестра з чоловіком, покумалися між собою. Помагаємо одне одному. Гуртом – на природу, на шашлики. Ось саме збираємося податися до Десни, щоб узяти участь у весняному прибиранні узбережжя. Наберемо мішків, поскладаємо сміття, вивеземо. Хіба погана ідея?

Букет із цукерок чи креветок

Повністю підтримує чоловік свою любу Марину й у її захопленні: виготовленні їстівних букетів. Допоміг сайт оформити, підкидає цікаві ідеї для розвитку її творчого бізнесу.

– Флористика, ікебана, створення різноманітних композицій – це моє хобі вже років зо п’ять-шість, – ділиться Марина. – Завжди любила з квітами возитися, деякий час працювала у квітковому магазині Миколи Перепадистого, збирала букети. А потім виникла ідея спробувати себе у модній справі: творити букети їстівні. Ось де місце розгулятися моїм творчим ідеям і креативу.

Маринині букети з цукерок, фруктів, ковбасок, сирів та інших закусок користуються попитом. Вартість майстриня виставляє демократичну, значно нижчу, аніж ціни на подібні роботи в Чернігові та тим більше у Києві.


Фуд-флористика – це захопливо, цікаво, позитивно, натхненно

Постійно вигадує нові проекти: букети з креветок чи тараньки до пива, дітлахам – із «Кіндер-сюрпризів», цукерок «Рафаелло», мармеладу та інших солодощів. Найсвіжіша її ідея – букет-бургер. Справді, оригінально. А ще – смачно й ситно. Отакий букет отримав – і цілу компанію нагодував.

Покупці самі знаходять майстриню у соцмережах, навіть звертаються з інших міст і країн. Нещодавно, приміром, жінка з Естонії написала, попросила виготовити чоловічий букет для тата, який мешкає в Степанівці. Тож вишукані сири, ковбаски, віскі – робота Марини припала імениннику до душі. І до смаку.

Ірина Примак, Сусіди.City

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.