Без перловки, з індичкою, запеченою скумбрією, соком та ківі. Як по-новому годують строковиків у Десні

Солдатів-строковиків в армії почали годувати за новими правилами. В інтернеті військові частини викладають фотографії зі стравами. На вигляд так, ніби і не армія, а справжній санаторій. Що і як саме змінилось у солдатському раціоні, розпитали і подивились у 169 навчальному центрі, що у Десні Козелецького району.



Замість грамів — калорії

— О, знову волохата картопля, — жартують військові, що привели солдатів-строковиків на обід. Так тут обізвали ківі, коли фрукт уперше дали на обід. Кажуть, у меню з’явилися такі страви, яких деякі хлопці і не бачили.

8 листопада на обід у їдальні «Десни» був вибір першої страви: червоний борщ зі сметаною чи курячий бульйон з локшиною (у тарілках з бульйоном навіть курячі ніжки були), на друге — тушкована картопля з м’ясом, салат зі свіжої капусти з консервованим горошком, на десерт — виноград чи половинка ківі. І компот з сухофруктів.

Солдати з тацями у черзі біля вітрин з їжею. Страви їм подають так звані офіціанти. Це і працівники їдальні, і такі самі солдати, які заступили у наряд.

— Система змінилася з 25 жовтня. Стосується це солдатів строкової служби, а також контрактників, які проходять навчання у нашій частині. Тепер годуємо за каталогом, — розповідає 39-річний Андрій Чертов, начальник продовольчої служби 169 навчального центру, що у Десні, майор. — Раніше солдатів годувала фірма, яка вигравала тендер. Наших, наприклад, «Укрпродакорд». Ця компанія і закуповувала продукти, і доставляла, і наймала працівників, які готують їжу. Ми ж лише контролювали, щоб їжа була якісною. На одного солдата було розраховано 74 гривні на добу. В цю суму входила вартість продуктів, їх доставка, зарплатня працівників фірми, комунальні послуги і так далі. Скільки з цих грошей йшло безпосередньо на продукти, не зрозуміло.


Андрій Чертов

Зараз же організацією харчування займається безпосередньо військова частина. Проводиться лише тендер на постачання продуктів. Так, по нашій частині виграло ТОВ «Актив Компані». На продукти держава виділяє 68 гривень 16 копійок на людину на добу.

Норми вимірювались грамами. Наприклад, солдату на добу потрібно було дати 200 грамів м’яса, 15 грамів сиру і так далі. Нині я можу складати раціон на свій розсуд. Критерій — калорійність. Від трьох з половиною до шести тисяч кілокалорій на добу.

— Які продукти є у каталозі?

— Будь-які, що тільки можна собі уявити. Було 60 позицій, тепер я обираю серед 400.

Так, у перший день ми готували філе індички з шампіньйонами у сметані. На 3500 солдатів пішло 70 літрів сметани. І всі ці продукти були у каталозі.

Я бачу, яких страв солдатам мало, а чого забагато. Так, за попередніми нормами, потрібно було 300 грамів хліба. З’їдав він їх чи ні, а давали. Тепер же ми даємо 200. А на зекономлені кошти за тиждень купили виноград. На наступному тижні будуть мандарини, апельсини.

Якщо раніше зі спецій були лише сіль і перець, може, сушений кріп, який фірма з власної ініціативи поставляла, то зараз вже з десяток.

У нас служать з усієї України, з найвіддаленіших сіл. Тож є такі страви, продукти, яких вони не тільки не куштували, а навіть не бачили. Те ж ківі чи запечена скумбрія з лимоном, яку давали на вихідних. Ледь умовили
спробувати. Боялися їсти. А потім зрозуміли: смачно.

У каталозі є навіть форель та червона риба. Звичайно, кожен день таким годувати не будемо. Але, думаю, зекономимо, і на Новий рік солдати скуштують делікатесів, — пообіцяв Андрій Геннадійович.

— Перловку даєте?

— Поки що виключив з раціону. Спеціально. У багатьох негатив до цієї каші. І армія асоціюється з перловкою. Тому поки що варимо пшеничну, кукурудзяну каші. На наступному тижні буде вівсянка солодка з курагою.


Старша зміни кухарів Наталія Майненко

— Сало входить у раціон?

— У каталозі є. Спробував раз і поки що вирішив не давати. Коштує воно 105 гривень за кіло. Виходило 50 грамів на людину. Йшло мелене в упаковці. Півупаковки на солдата. На вигляд це було схоже ніби півсосиски. Ще в інтернеті стали з нас жартувати. А потім, коли роздивились, вибачились.

За ціною 50 грамів сала виходило як 100 грамів курятини. Тих же крилець, наприклад. Також з’явилась можливість чотири рази на тиждень давати сік. Он стоять диспансери (спеціальні ємності, з яких можна набирати напій). Є і чайники з кавою. Попити можна у будь-який момент. Ми навіть чай не робимо. Солдати його не п’ють.

— Може, комусь краще раз поїсти сала, ніж двічі випити сік?

— Можливо. Будемо проводити анкетування солдатів. З’ясовувати. Ми лише вчимося.

— Раніше доводилось завертати їжу, продукти?

— Звичайно. Продукти поганої якості повертали, нам привозили інші.

— А зараз?

— Уже була ситуація на першому тижні. Постачальник привіз звичайні макарони. Готувати їх у великій кількості майже неможливо. Вони злипаються. Я переглянув каталог. Приблизно за ті ж гроші є макарони з твердих сортів пшениці. Поміняли. Тепер усе гаразд.

Печінка з яблуками

— На що скаржаться солдати?

— Єдина скарга, яку я чув, що занадто густий борщ.

— Хто складає меню?

— У першу чергу — я.

Відкриваю інтернет. А там усі страви світу. Ідей повно.

— Ви кухар за освітою?

— Ні. Але у військовому виші в Одесі мене учили і меню складати, і готувати. До того ж у мене є кухарі, які радять, що і як готувати.

Навіть домашні рецепти приношу. Наприклад, дружина готує печінку з яблуками. Мені дуже подобається. Запропонував, готуємо тепер і тут. Хлопці кажуть: поїв і дім згадав.

Загалом, меню складаю на місяць вперед. Змінювати його можна лише частково, додатковими продуктами.

— Добавку можна взяти?

— Якщо є борщ чи гарнір, звичайно. Наприклад, сніданок триває з шостої по восьму ранку. Харчуються по черзі. То є такі, що ці дві години по колу ходять.

Для солдатів, вищих за метр дев’яносто, збільшена порція. Замість однієї отримують півтори.

— З собою їжу виносять?

— Це заборонено. Але ніхто не контролює. Якщо хтось візьме у кишеню виноград, то по руках ніхто не битиме.

— Куди діваєте рештки їжі? Може, годуєте свиней чи курей?

— Ми не маємо права займатися господарською діяльністю. Підсобних господарств, як раніше, зараз немає. Укладено договір з організацією, яка забирає, рештки. Вони їх безкоштовно забирають, а ми безкоштовно віддаємо. Для нас плюс, що не треба думати про утилізацію відходів.

Закупили посуд, набираємо працівників

— До нової системи готувалися грунтовно. Так, першого жовтня запрацювала відремонтована їдальня. Після 15 листопада закінчимо ремонт у другій.

Закупили нове обладнання. Сучасні пароконвектомати дадуть змогу готувати не тільки смачніше, а й удвічі швидше, ніж у старих котлах.

Набираємо і працівників. Зараз у нас 94 робітники кухні, а за штатним розкладом має бути близько 140. Це і кухарі, і офіціанти, і помічники кухарів.

— Люди місцеві чи приїжджі?

— З Десни та з навколишніх сіл. Набрати одразу весь штат не вийшло, бо стільки бажаючих не знайшли. Та й ті, що ще думають, чекають, доки працівники отримають перші зарплати. Не вірять, що плататимемо, скільки обіцяли.

— А що, великі гроші?

— Якщо посада військова, то від восьми тисяч гривень. Цивільні ж раніше отримували мінімалку, трохи більше трьох тисяч. Зараз же від 4600 до 5200 гривень на місяць.

— Тобто картоплю солдати уже не чистять? Це роблять помічники кухарів?

— Картоплю чистить спеціальна машина. А загалом, наряд по кухні поки що залишили. Більше для того, щоб мити посуд. Адже раніше їжу давали в одноразових тарілках. Поїли і віддали фірмі, яка вже відвозила на переробку.

Тепер же тил збройних сил закупив посуд напівфарфоровий, металеві виделки, ложки. За три прийоми їжі тисяч 12 тарілок набереться. Ті працівники, які є, не справляться. Але, сподіваюсь, це лише до Нового року. А там наберемо повний штат. І не будемо долучати солдатів.

«Мама, все хорошо»,

— передав вітання і заспокоїв свою 64-річну неньку Ірину Колухонову 22-річний Ігор Ануфрієв з Ладана Прилуцького району. В армії Ігор ще місяць. До цього працював інженером-програмістом верстатів на ТОВ «ПК «Пожмашина».

— Годують смачно. Мені найбільше тушкована картопля подобається.

— Добавку дають?

— Якщо хтось просить, то не відмовляють. Але я не брав ще.

— Бачила біля ларків хлопців у черзі. Якщо так добре годують, за чим стоять?

— Солодкого хочеться. Тому і стоять. Нам давали печиво і шоколад.


Ігор Ануфрієв

Відчув позитивні зміни у харчуванні і 21-річний Максим Матюха з Салтикової Дівиці Куликівського району. До армії працював у Чернігові на «Спорттехніці» пакувальником. Вдома на сина чекає мама 38-річна Олена Новгородська, домогосподарка, і тато 42-річний Микола Матюха, працює апаратником на ПРАТ «Куликівське молоко».

— Застав і стару систему харчування. Попервах взагалі несмачно було. Давали одне й те саме. Перловку в основному. У їдальню взагалі йти не хотілось.

Тепер навіть зовнішній вигляд страв змінився. Не говорю вже про смак. Найсмачніше для мене це тушкована картопля з грибами.

— Наїдаєтесь?

— Порція хороша. Мені вистачає.

* * *

До кінця року по всій Україні на нову систему харчування перейдуть 50 військових частин. Солдати Першої танкової бригади, що у Гончарівському, теж уже харчуються за каталогом.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №46 (1696), 15 листопада 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.