Він сидів, низько похнюпивши голову. Геть зовсім лисий, з сивиною но скронях. Було невимовно соромно. Втім, сором можна й пережити. Але ще ж і дружину лікувати потрібно.
— Як це у вас вийшло? — скрушно кивнувши головою, запитала лікар.
— I сам не знаю як, — Із нотками суму в голооі озвався старий. — їхав на дачу. Сів у тролейбус біля молодої красивої дівиці. Злегка був напідпитку. Пожартував. Нічого, усміхається. Поклав руку на її туге, мов яблуко, коліно. Мовчить. Запросив на дачу. Не відмовилась.
— Скільки їй було?
— Та років п`ятнадцять.
— Виходить, від онуки заразились.
— Виходить, що так — сумно зітхнув уже немолодий пацієнт. — Тепер і десятому закажу.
Ось приблизно такі діалоги між лікарем і хворим все частіше можна почути у Чернігівському шкіряно-венерологічному диспансері. Тільки протягом минулого року за допомогою звернулося понад 10 пенсіонерів.
На превеликий жаль, хвороба наступає. Вона не щадить ні пенсіонерів, ні людей середнього віку, ні навіть дітей. Якщо у 1991-ому році лікувалося вісім чоловік, то протягом минулого року диспансер відвідало 564, а всього в Області зареєстровано 1335 випадків венеричних захворювань. Ця епідемія особливо розгулялася, за останні два роки.
Що прикро, з кожним днем вона все молодшає. Якщо донедавна на лікарняне ліжко потрапляли підлітки віком 14 років, то наприкінці минулого року в диспансер з діагнозом "гонорея" доставили шестирічну дівчинку. За її словами, вона мала три статеві акти з хлопчиками до 10 років. Але, як правило, діти у цьому віці на венеричні недуги не хворіють. Значить, дівчинка приймала когось із дорослих, Та кого, з`ясує слідство.
Досить часто причиною виступає моральна розбещеність молоді. 145 дівчат лягло на лікування з різними недугами до інших медичних закладів. Але коли взяли кров на аналіз, з`ясувалось, що вони хворіють на сифіліс. Ці представниці слабкої статі займалися оральним
сексом.
У кого не защемить серце, забачивши дво-трьохрічиу дитину з яскраво вираженими ознаками цієї страшної недуги. Коли починаємо з'ясовувати, де ж, врешті-решт, вони "підхопили " сифіліс, виявляється, на побутовому грунті передався від мам.
Заразитися — тисячі способів. Один молодий, респектабельний бізнесмен підозрює, що набув хворобу від своїх підлеглих, коли в порядку зняття стресу, кохався прямо в кабінеті. Вже в літах житель Носівки пояснює, що "згадав свою молодість" також на роботі після застілля з нагоди чийогось дня народження.
"Сифіліс, — як зазначається в УРЕ, — походить від назви поеми італійського лікаря Дж. Фракасторо "Сифіліс, або Французька хвороба", яка вийшла у Вероні 1530 року і містила опис хвороби якогось пастуха на ім'я Сифілус (люес від латинського lues — зараза) — хронічна інфекційна хвороба, що характеризується ураженням усіх органів і систем організму.
Збудником сифілісу, як Правило, виступає спірохета бліда (трепонема). Зараження відбувається загалом при статевих зносинах, але трапляються випадки, коли Інфекція потрапляє через дрібні ушкодження шкіри і слизової оболонки. Сифіліс вже дає про себе знати десь через три тижні; в ділянці статевих органів з'являється безболісна ерозія або виразка, так званий шаикр твердий, поступово збільшуються лімфатичні залози. Через 6—9 тижнів після первинного періоду настає вторинний, себто Протягом наступних 2—3 років на шкірі І слизових оболонках час від часу з'являються і зникають плямисті вузликові та гнійничкові висипання (сифіліди).
Потім впродовж наступних десяти років настає третинний період, під час якого на шкірі І слизових оболонках, у кістках утворюється вузлоподібне розрощення сполучної тканини. Протягом цього періоду вражаються нервова система, внутрішні органи — серце, печінка.
Сифіліс підступний тим, що здатний створювати небезпеку і для нащадків — діти у хворих батьків, як правило, народжуються глухими, сліпими, з тяжкими ураженнями серцево-судинної, нервової, ендокринної систем. А інколи й просто народжуються каліками, нежиттєздатними.
Коли ще донедавна захворювання на цю страшну венеричну недугу було рідкісним явищем 8 Чернігові, то зараз воно з кожним тижнем набирає “шалених" темпів і стає мало не масовим. У чому ж причина? Де ми не догледіли? Де приховано корінь зла?
Звісно, причин тут багато. Економічні хаос і безладдя породили соціальну нерівність, духовну бідність, деяких молодих людей змусили піти на панель, себто відкрито зайнятися проституцією. До того ж нова система народила тисячі, якщо не мільйони "човників", котрі снують з товарами до близьких і далеких країн, частенько вступають в Інтимні стосунки з людьми легкої поведінки, з якими і знайомі всього кілька годин. А тому і маємо сифіліс на “всі смаки": "турецький", "польський", “російський", “болгарський", "румунський".
Свого часу ще за часів СРСР дермато-веиерологічна служба розробила ряд заходів, пов'язаних з попередженням венеричних хвороб, зокрема, сифілісу. Проводилися обов'язкова реєстрація та облік кожного хворого, активне виявлення джерел зараження та статевих і родинних контактів — родина, в якій було виявлено хворого, негайно обстежувалась, госпіталізація, безплатне лікування, диспансерний нагляд та контроль аж до часу зняття хворого з обліку. Також проводилися регулярні масові профілактичні огляди, профілактика раннього природженого сифілісу, обов'язкове серологічне обстеження у стаціонарах, санітарно-освітня робота серед населення.
Зараз, на превеликий жаль, багато з цього вже втрачено. А тому, як кажуть, великі політики, маємо те, що маємо.
Та коли вже трапилося нещастя, від якого не сховатися за сімома замками, то його потрібно усвідомлювати одразу і, набравшись мужності, вступити у двобій.
При Чернігівському шкіряно-венеричному диспансері функціонує кабінет анонімного обстеження. Зазначимо при цьому, відвідувач проходить обстеження під відповідним номером. Якщо попередній діагноз підтвердився, лікувальний курс можна пройти безпосередньо в стаціонарі, або й амбулаторно, і все ж, на думку лікарів, найкращий варіант — позбутися цієї тяжкої недуги безпосередньо в медичному закладі. Якщо донедавна курс лікування тривав два роки, то зараз лише 28 днів.
Безкоштовну медичну допомогу шкіряно-венерологічний диспансер надає лише "бомжам", яких сюди доставляють працівники відділів внутрішніх справ. Для інших — лікування платне. Вартість пеніціліну та Інших медичних препаратів коливається десь у межах 100 гривень. Така ціна “солодкої утіхи".
Хворі після лікувальної) курсу продовжують перебувати на диспансерному обліку. Через певний період вони знову проходять обстеження. У разі необхідності пацієнт повинен лягати на лікарняне ліжко. Але такі випадки рідкісні.
Можливо, чернігівським венерологам варто запозичити досвід своїх херсонських колег, які у готелях і на вокзалах планують відкрити госпрозрахункові пункти експрес-діагностики вензахво-рювань. Після ночі кохання з чарівною незнайомкою бажаючі зможуть перевірити своє здоров'я, водночас отримати консультацію з приводу лікування цих страшних недуг.
Колись за ухилення від лікування венеричних хвороб радянське законодавство передбачало кримінальну відповідальність. Винні за поширення венеричних хвороб несли такі покарання: позбавлення волі строком до 5 років або виправні роботи на строк до 1 року чи штраф до 100 крб. А зараз?
На сторінках газети “Київські відомості” міністр охорони здоров'я України Андрій Сердюк висловив думку про прийняття закону, який би зобов'язував хворих на сифіліс лікуватися. "Нікого в світі не водять за руку лікуватися від венеричних хвороб. Цивілізована держава сама виступає проти того, хто порушив закон, коли його хвороба соціально небезпечна. І сума штрафу значно більша, ніж плата за лікування. Ми, до речі, вже працюємо над такими проектами".
До цих слів щось важко додати. З ними не можна не погодитися.
Віталій Леус, "Чернігівський вісник", №6 (436) 7 лютого 1997 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.