Ои ти, школо, моя школо

Добавить новость

Пятница, 7 Февраля 1997 15:16  |  Просмотров: 1189 | Обновлено 30 Июля 2018 15:17

Переконаний, немає в Сальному людини, яка б байдуже проходила мимо школи в центрі села. Збудувало її земство у далекому 1913-у. З Ніжина привезли цеглу, з Козар — смолянисту сосну. Зводили школу всією громадою.

Тут виховувались хлібороби, тваринники, вчені, журналісти, артисти, лікарі... Микола Михайлович Покрась ои став доктором медичних наук, Микола Федорович Чумаченко — доктором ветеринарних наук. Анатолій Іванович Темчур завідує хірургічним відділенням Чернігівської районної лікарні, Віталій Михайлович пригоровський редагує міськ-районну газету “Ніжинський вісник’*, Євген Артемович Барило — артист двічі Чер-воиопралорного ансамблю лісні і танцю Імені Александрова...

У школі працювали досвідчені педагоги: С.П.Медведьов, С.А.Парубець, О П. Пригоровська, О.Ф.Кроментуп, І.п.Давиденко, П.І.Олешко.

Двадцять років тому біля земської будівлі звели нову двоповерхову школу на 440 учнів, де 12 навчальних кабінетів, три класні кімнати, лабораторія, спортзал, їдальня, актовий зал.

Та з минулого року вона стоїть осиротілою. Не навчасться жоден учень. Жаль дивитися на цю прекрасну сільську споруду Із замерзлими вікнами.

В4 школярі перейшли вчитись у класи колишньої земської школи. Защеміло у мене серце, коли побачив, як учні, вчепившись за мотузки, везли на візках з нової школи підручники, програми, аби здати ЇУ в макулатуру. Почуття скорботи, чогось втрачениого виповнює душу, коли проходжу вулицями сьогоднішнього села.

С.Тоцький, ветеран педагогічної праці, відмінник народної освіти України.

"Чернігівський вісник", №6 (436) 7 лютого 1997 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: