Поліський фонд про проблеми житлово-комунальної сфери м. Чернігова

5 березня 2009 року відбулось експертне обговорення на тему «Шляхи подолання проблем житлово-комунальної сфери м. Чернігова в сучасних економічних умовах». Ініціатором його проведення виступив Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень, який наразі реалізує проект «Комунальним майном управляємо по-європейськи».

У обговоренні взяли участь міський голова м. Чернігова, керівники профільних управлінь виконавчого комітету, директори комунальних підприємств, депутати міської ради, науковці, громадські експерти.

Вихідним положенням дискусії стали песимістичні прогнози, що внаслідок економічної кризи в Україні можуть відбутися некеровані деструктивні процеси у житлово-комунальній сфері нашого міста. З огляду на погіршення економічної ситуації в країні, необхідне термінове коригування державної та муніципальної політики у сфері управління стратегічним для місцевих громад комунальним майном, зокрема теплоелектростанціями, водоканалами, електротранспортними підприємствами, житловим фондом та ін. Застаріле обладнання цих комунальних об’єктів вже давно потребує значних інвестицій у модернізацію, а швидке не прогнозоване подорожчання енергоносіїв є важким тягарем для спустошених економічною кризою місцевих бюджетів.

На думку віце-президента Поліського фонду Юрія Вдовенка, одним із шляхів виходу із загрозливої ситуації в житлово-комунальній сфері може стати запровадження європейського досвіду приватно-державного партнерства в комунальному господарстві. Під час своєї презентації експерт зупинився на особливостях концесійних відносин, розповів про переваги цієї форми приватно-державного партнерства, інтереси державного та приватного секторів, перспективні проекти у м. Чернігові.

Міський голова Олександр Соколов відмітив, що влада міста намагається знайти шляхи забезпечення нормального функціонування житлово-комунальної сфери, але це не так просто в умовах фінансової кризи в країні. Зокрема, на 2009 рік планувалось випустити муніципальні облігації для залучення додаткових коштів в комунальну сферу, проте економічна нестабільність змусила відмовитись від цієї ідеї.

Щодо приватно-державного партнерства і можливості його запровадження в Чернігові, то такі відносини, по своїй суті, вже існують, але не оформлені як концесія. Мова йде про оренду фірмою «ТехНова» Чернігівської ТЕЦ. Орендар вклав значні інвестиції в підприємство, що дозволило підвищити ефективність його роботи і посилити виробничі потужності. О. Соколов також відзначив, що приватний капітал присутній з 1996 року і у ВАТ «Облтеплокомуненерго», де у 2007 році був прийнятий перспективний план його розвитку.

Окремо було відмічено досвід роботи з міжнародними фінансовими установами КП «Чернігівводоканал», який вже отримав кредит від Світового банку 14,8 млн. доларів США. А на 35 сесії Чернігівської міської ради було погоджене рішення про додатковий кредит у 8 млн. доларів США.

Інтегральною думкою в цьому контексті було те, що головною умовою є надання якісних послуг, незалежно від власника.

В умовах розгортання кризових явищ, за словами О. Соколова, міська влада готова приділяти пріоритетну увагу питанням енергобезпеки, у т.ч. за рахунок переходу на альтернативні види палива. Одним з перспективних проектів залишається закільцювання тепломереж Чернігівської ТЕЦ. 

Теплоелектроцентраль може працювати на вугіллі з незначним використанням газу, в той час як інший надавач аналогічних послуг ВАТ«Облтеплокомуненерго» працює виключно на газі. Наразі Чернігівською ТЕЦ реалізовано два інвестиційні проекти, які були узгоджені з НКРЕ, це побудова двох об’єктів.

У найбільш невигідному положенні знаходиться Чернігівське тролейбусне управління, яке несе значне соціальне навантаження і у такому вигляді не може бути привабливим для потенційного приватного інвестора. Наприклад, собівартість проїзду в тролейбусі є на рівні 1 грн. 08 коп., тому нинішня вартість проїзду 75 копійок робить це комунальне підприємство збитковим.

В контексті роботи комунальних підприємств міський голова також торкнувся питання діяльності ЖЕКів. О. Соколов впевнений, що житловий фонд має перебувати у комунальній власності або у власності ОСББ. Приватним комерційним структурам можуть бути передані лише функції надавачів окремих послуг на конкурентних засадах.

Юрій Паперний, редактор інформаційного порталу «Чернігівський монітор» у своєму виступі відзначив, що на експертному обговоренні присутньою мало депутатів від різних політичних партій.

Одним з видів покриття витрат роботи комунальних підприємств може стати запровадження платних в’їздів до міста, або муніципальні займи. Місцевий бізнес готовий вкладати кошти в комунальний сектор, в довгострокові проекти. Крім того, необхідно звернути увагу на збільшення прозорості роботи комунального сектору. Наприклад,  в той час як мешканці міста намагаються рахувати кожну копійку, управління ЖКГ непублічно формує тарифи на послуги.

Олександр Мельник, депутат міської ради, член фракції БЮТ, звернув увагу на те, що на даний час управління комунальним майном в місті поки що не можна назвати європейським. Місцева влада має приймати певні нормативні рішення щодо концесії. Мають бути рішення місцевого характеру щодо стратегії розвитку як комунального сектору, так і умов співробітництва з приватним капіталом. У Чернігові наразі відсутня програма реформування ЖКГ. А рішення від 13 березня 2004 року взагалі заклало неринкові умови щодо формування  тарифів у теплопостачанні. Оскільки до цього часу не реалізовано проект закільцювання від ТЕЦ Деснянського району міста, то «ТехНова» при ціноутворенні залежить від більш витратних послуг ВАТ «Облтеплокомуненерго».

Олександр Шкінь, керівник комунального підприємства «Водоканал» зазначив, що питання приватно-державного партнерства має бути виведено з політичної площини і передбачати належне економічне обґрунтування.
В питаннях водозабезпечення в Україні є невдалі приклади залучення приватного капіталу, наприклад, в Одесі, Кіровограді та Луганську. Для приватного капіталу прихід в комунальну галузь водопостачання буде цікавим, якщо річний оборот складає більш ніж 60 млн. доларів США. Головною проблемою впровадження приватно-державного партнерства є проблема відсутності ефективний управляючих, і наявності великої кількості «временщиков», які доводять до розвалу підприємства з метою привласнення.
Начальник управління ЖКГ Вадим Антошин в контексті оцінки стану житлово-комунальної сфери відмітив, що в Україна з 2001 року постійно перебуває в стані виборів, що негативно впливає на нормативне поле в країні. Відсутнє відповідне законодавство, яке б сприяло ефективному управлінню цієї галузі.

В той же час, на думку керівника профільного управління може бути ефективний комунальний менеджмент і без залучення приватного капіталу, вдалим прикладом слугує КП «Чернігівводоканал». Чернігів є одним з прогресивних міст з управління комунальним сектором. До нашого міста приїздять представники інших міст для вивчення досвіду. Державна програма реформування, яка була прийнята в 2004 році не діє, зважаючи на відсутність відповідного фінансування. В. Антошин вніс пропозицію залишати на місцях ПДВ з метою проведення капітального ремонту. Система тарифів не сприяє приходу приватного інвестора в комунальний сектор. Тарифи перебувають під впливом політичних рішень, чому сприяє недосконале законодавство.

Микола Літвінов, заступник міського голови, зупинився під час своєї доповіді на тому, що при реформуванні житлово-комунального господарства необхідно використовувати досвід сусідніх країн, які досягли певних позитивних зрушень в цій сфері.

Наприклад, можливо спиратися на напрацювання країн Балтії та Білорусі. В Україні немає реальних кроків щодо реформування ЖКГ.

Приватно-державне партнерство є скоріше виключенням з привила при менеджменті комунального сектору. На сьогодні можна констатувати недієвість національної програми ЖКГ, яка була прийнята в 2004 році, а наразі перше читання пройшла вже програма реформування житлово-комунальної сфери на 2009-2012 рр. М. Літвінов повідомив, що на третій квартал заплановано прийняття міської програми реформування цієї сфери.

Олександр Білобров, директор Чернігівської ТЕЦ, відмітив у своїй доповіді що досвід державного управління теплоелектроцентралями в Україні дуже негативний, зокрема три ТЕЦ в Херсоні, Миколаєві та Калуші перебувають під управлінням Мінпаливенерго. Наразі вирішується питання про їх приватизацію, оскільки державне управління призвело до певного занепаду підприємств і незадовільного надання послуг.

Чернігівська ТЕЦ є ефективною в орендних відносинах. «ТехНова» вкладає кошти в модернізацію, але треба щоб пройшов певний час для того, щоб всі позитивні моменти стали проявлятись. Інвестиційні програми виконуються, але через політичні питання призупинене закільцювання тепломереж міста. З боку орендаря угода виконується у повному обсязі. Крім того в Україні поширюється тенденція до приватизації ТЕЦ. 

В’ячеслав Лебідь, депутат Чернігівської міської, член фракції БЮТ зупинився на неринковому ціноутворенні в галузі ЖКГ.

Необхідно розуміти, що житлово-комунальний сектор не є бізнесом у чистому вигляді, він несе значне соціальне навантаження. Рентабельність в комунальному секторі складає 4-12%, в той час як представники приватного капіталу налаштовані на рівень прибутковості в 25-30%. Це означає, що різницю приватний власник все одно забере через нетарифний механізм. В. Лебідь впевнений, що поряд з приватним, можливий ефективний і комунальний менеджмент. Тому залучати приватного власника до необхідно дозовано, у межах пілотних проектів та експериментів.

Олександр Ломако, лідер громадської платформи «Сила громади»  відмітив відсутність правил гри в контексті запровадження європейської моделі приватно-державного партнерства.

Необхідно визначити місцеві правила запровадження концесії та перелік об’єктів на середньострокову перспективу, які можуть бути залучені до процесу концесіонування. Хоча управління ЖКГ під керівництвом В. Антошина є досить прозорим і відкритим, це все ще не є європейська практика. Прикладом може бути минулорічне проведення громадських слухань щодо підвищення тарифів, де чернігівська громада була майже не представлена. Відповідно, існує необхідність запровадження громадського контролю за якістю комунальних послуг.

Олег Коржов, директор тролейбусного управління наголосив на специфічності такого сектору комунальної сфери як міський електричний транспорт.

Тролейбусне управління є збитковим, зважаючи на соціальну спрямованість, а існуючі тарифи не покривають витрати. За таких умов надзвичайно важко забезпечити безперебійне надання послуг. Відповідно сектор є мало привабливим для приватних інвесторів.

Президент Поліського фонду Геннадій Максак, підсумовуючи результати обговорення, зазначив, що співпраця державного і приватного секторів у форматі партнерства є складним та тривалим процесом, тому експертне обговорення є тільки першим кроком до фахової дискусії про шляхи розв’язання соціально-економічних проблем розвитку м. Чернігова.

Всі зауваження та пропозиції експертів будуть враховані під час підготовки наступних експертних обговорень та опитувань, з метою формуванні відповідної експертної думки про шляхи оптимізації управління комунальним господарством.

Джерело: Аналітичний департамент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.