Хочете знайти предків-дворян? Вам до обласного архіву (фото)

Чернігівський державний обласний архів є одним із найбільших в Україні за кількістю фондів і змістом. На сьогодні у архіві знаходиться на зберіганні близько 11000 фондів, і більш за 1 млн. 820 тис. одиниць зберігання.

До архіву ходять не тільки шукати дворянських предків. Крім дослідження родоводу,  відвідувачі шукають відомості про населені пункти, майно у власності дідів-прадідів, інформацію про участь у бойових діях і подальшу долю родичів. Само собою, приходять студенти та науковці з метою написання історичних та наукових робіт.    

Що ж треба, щоб самому потримати у руках документи, яким пару сотень років? Громадяни можуть, прийшовши до архіву, і заповнивши анкету із зазначенням мети своїх досліджень, працювати з документами у читальному залі. Обов’язковою умовою отримання доступу, крім заповнення анкети, є наявність документа, що посвідчує особу. Також дуже популярною формою звертання до архіву є соціально-правовий запит. Це може бути прохання надати допомогу у пошуку документів, що підтверджують трудовий стаж, отримання державних нагород та відзнак, майнових прав, участі у партизанському русі тощо.

За першу половину 2012 року архівом виконано 1222 соціально-правових запити. Строк виконання запиту - до 30 днів. Слід зазничити, що вивчення документів самостійно і запити такого роду є безкоштовними. Якщо ж людина хоче отримати собі якісь копії документів - ці послуги платні.

За статистикою, найбільше дослідників цікавлять документи до 1917 р. - клірові відомості, церковні метричні книги, ревізькі реєстри і т.д. За цими документами люди вивчають родовід, історію храмів, населених пунктів.

Для ефективного пошуку інформації у архіві створено бази даних: географічна - для пошуку церковних метричних книг, іменна база репресованих у 1920-50-і рр. і т.д.

Паперові носії, навіть за умови зберігання у ідеальних умовах, - річ ненадійна. Тому важливі документи піддаються мікрофільмуванню і цифровому копіюванню. Страховий фонд утворюється саме на мікроплівці через те, що тільки вона може дати найвищу якість для збережених документів, у відповідних умовах мікроплівка здатна зберігатися не одну сотню років. У оцифровки документів своя зручність - вона дозволяє замість оригіналів видавати дослідникам цифрові копії.

Між іншим, Чернігівський обласний архів тісно співпрацює із обласною телерадіокомпанією. З початку цього року було підготовлено 28 радіопередач і 4 телесюжети про його секрети.
Поговоримо з директором Чернігівського державного обласного архіву, Раїсою Борисівною Воробей.

-    Раїса Борисівна, хто найчастіше звертається до архіву і за чим?
-    Найчастіше люди запитують якусь родинну інформацію: про народження, смерть, одруження і т.д. Звертаються як місцеві, так і з інших міст, навіть з-за кордону. Згідно закону, таке звернення є соціально-правовим запитом, тому ми виконуємо його безкоштовно. Місцеві можуть отримати інформацію в архіві, тим, хто звертався до нас письмово, ми таким же способом відповідаємо.

-    А звертаються до вас із проханнями шукати якусь більш ширшу інформацію, ту ж саму генеалогічну?
-    Так, ми, теоретично, маємо такі послуги у прейскуранті, генеалогічні дослідження, тематичні запити. Але, на жаль, на сьогодні ми не маємо можливості їх виконувати навіть за плату. Такі дослідження дуже трудомісткі, і ми вимушені відмовлятися від них у зв’язку із тим, що працівники зайняті обробкою і виконанням саме соціально-правових запитів, і на інші просто не вистачає часу. Тому ми запрошуємо людей, і вони за можливості можуть самі приїхати і попрацювати у читальному залі, шукаючи необхідну інформацію.

-    Є якісь проблеми у нашого архіву, які залишаються невирішеними?
-    Звичайно, хотілося б, щоб у Чернігові було побудовано сучасний архівний комплекс, де в одному необхідним чином обладнаному приміщенні зберігалися наші фонди. У нас на сьогодні 4 приміщення, в тому числі у Ніжині. Хотілося б сконцентрувати все у одному місці. От це є нашою мрією. Але, звісно, це дуже великі кошти, і коли вони можуть бути виділеними - невідомо. Хоча наші фонди заслуговують на те, щоб зберігатися в сучасному будинку.

-    А там, де зараз, фонди не псуються?
-    Ні в якому разі. У нас є система кондиціонування, яка підтримує температурно-вологісний режим. Робляться вологі прибирання. До речі, ми своїми силами змогли налагодити процес реставрації документів. Для реставрації треба спеціальний папір, досить дорогий. У Малині на фабриці для нас зробили велику партію цього паперу, тепер його на декілька поколінь реставраторів вистачить. Також своїми силами ми налагодили виготовлення картонажів. Це такі спеціальні коробки, в яких зберігаються документи. І на сьогодні практично всі наші документи зберігаються у картонажах. На рівні Києва зараз ставиться питання про те, щоб заборонити ксерокопіювання дореволюційних документів, внаслідок того, що світло від сканера може їх пошкодити. Але поки на офіційному рівні цю заборону не затверджено. Тому на сьогодні ми копії видаємо.

-   За рахунок чого поповнюється архів зараз?
-    У нас є установи-фондоутворювачі, їх 200. Це органи державної влади, підприємства, банки і т.д., які мають відомчі архіви. Ці архіви працюють під нашим організаційно-методичним керівництвом, і вони готують і передають нам документи, які підлягають постійному зберіганню. Через багато років, думаю, історія цих установ буде цікавою для наших нащадків, її вивчатимуть так же активно, як історію установ до революції вивчають зараз.

-    А ви проводите якісь події інформаційного характеру, розповідаючи про те, що є у ваших фондах?
-    Так, такі заходи у нас регулярні. Ми вважаємо, що документи, які у нас є, мають бути дуже цікавими для людей. Зараз, наприклад, у нас проходить виставка до 260-річчя початку будівництва Собору Різдва Богородиці у м.Козелець. Звісно, виставляємо ми цифрові копії.

На сьогодні у Чернігівському державному обласному архіві зберігаються документи, починаючи з кінця 18 ст., з них третина - дорадянського періоду. Із них цілих 10 (це - найбільша кількість в Україні) віднесено до унікальних: універсали гетьманів Івана Многогрішного, Івана Скоропадського, Якима Сомка, документи з автографом Леоніда Глібова, Бориса Грінченка, Михаїла Глінки та ін.

Є бібліотечний фонд, в якому близько 20 тис. книг, 4 тис. річних комплектів газет, 7 тис. журналів. Архів має власний веб-сайт, http://chernihiv-arhiv.gov.ua. Із цікавого на ньому можна знайти онлайн-виставки документів та фото.   

Крім Чернігова, відділ обласного архіву є у Ніжині.
Так у кого там предки дворянами були, і маєтка з млином тримали? Вам до архіву.






























Богдан Гуляй

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.