У Лосинівці знайшли святиню у... шкільному порозі

Другий тиждень у Лосинівці Ніжинського району обговорюють знахідку, про яку на своїй сторінці у фейсбуці повідомив насто­ятель лосинівського Свято-Троїцького храму отець Олег Гуга:«Під час ремонтних робіт у місцевій школі виявлено фрагмент дошки з добре збереженим церковним на­писом. Збереглася лише його частина, але навіть вона свідчить про те, що це уривок з акта освячення престолу Іоанно-Богословської церкви містечка Лосинівка, зруйно­ваної радянською владою.

Зіставляючи імена та роки служіння тих, чиї імена вказані на дошці, ми бачимо, що це безперечно частина престолу нашої Іоанно-Богословської церкви, який був освячений 6 лютого 1914 року. Ця дошка — не прост артефакт, це величайша святиня, адже пре­стол — найбільша святиня у кожному храмі!»

Престол — центральний елемент вівта­ря, який є найсвятішим місцем православно­го храму. Він являє собою спеціально освяче­ний стіл, на якому звершується Таїнство Єв­харистії (Святе Причастя), і під час молит­ви віряни звертаються до Бога в бік престо­лу. Торкатися до нього дозволено лише свя­щеннослужителям, які мають особливе бла­гословення. Отже престол у православному храмі — це не просто стіл, а найсвященніший об’єкт, і православні християни ставляться до нього з великою повагою та благоговінням.
І як же вжахнуло лосинівців те, де са­ме знайшли частину святині. Поспілкував­шись із працівниками, які проводили демон­таж підлоги, отець Олег дізнався, що дошка з престолу слугувала... порогом старого кор­пусу місцевої школи.

— Важко повірити, але, очевидно, в ча­си войовничого атеїзму це було зробле­но навмисно, - переконаний священник, — щоб кожен, хто заходив до школи, немину­че топтав святиню, навіть не підозрюючи про її цінність. Це ж верх цинізму! Отож радість від знахідки затьмарена гірким відчуттям: ось уже майже сто років учителі, учні та всі, хто бував у школі (у тому числі я, прости ме­ні, Господи), мільйони разів наступали на цю святиню, мимовільно паплюжачи її.

А як частина престолу потрапила до шкільного порога?
— Іоанно-Богословську церкву закрили в 1929-му й того ж року збудували старий корпус школи. Для нього використали мате­ріали саме з церкви. Зокрема з неї взяли для школи дерев’яну підлогу, а також вікна (за­раз їх уже замінили). Власне поріг і розібра­ли, кажуть робітники, бо дошки в ньому по­трухли. І лише ця вціліла, від неї навіть запах, наче від свіжої сосни.

Я спочатку подумав, що, можливо, до­шку використали як будматеріал випадково, але коли мені розповіли, що вона була од­на-єдина саме в порозі, то сумнівів не лиши­лося: це було зроблено безбожниками на­вмисно. Припускаємо, що при будівництві школи використали й інші дошки з престо­лу, але ж спеціально ніхто шкільної підлоги не зриватиме.
Попри трагізм минулого, ми дивимось у майбутнє з надією. Вже замовлено кіот (ра­ма або шафка зі склом для зберігання ікон. —Авт.), де буде гідно розміщено спаплюже­ну святиню. Постараємося відтворити ори­гінальний напис, головне на цій дошці збе­реглося, а все, чого немає, ми спробуємо дописати, на 99% знаємо, що там має бу­ти. Святиня посяде почесне місце в нашому храмі, де кожен зможе вшанувати її і відчути зв'язок із минулим. А ще я мрію про те, щоб колись звершити Божественну літургію на цьому освяченому фрагменті престолу.

Джерело: газета "Гарт", Аліна КОВАЛЬОВА, сел. Лосинівка Ніжинського району.
Фото з фейсбук-сторінки Олега Гуги

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.