На Чернігівщині сільські кладовища вичищають від старих дерев, що загрожують безпеці

До Куликівської територіальної громади (Чернігів­ський район) входить 12 старостинських округів. Разом із самою Куликівкою та малими селами (колишніми хуторами) це 23 населених пункти. У них 34 кладовища (в деяких ве­ликих селах їх по два-три, у Дрімайлівці — аж п’ять). Благо­устрій усіх їх покладено на комунальне підприємство селищ­ної ради. Його найбільший клопіт у цій справі — аварійні де­рева. В основному це акації, берези, липи. Посаджені кимось колись біля могил, вони з роками так розростаються вгору і вшир, що загрожують похованням.

— У нас були випадки, коли дерева на кладовищах пада­ли. Добре хоч лягали так, що пам’ятників не пошкодили, — говорить директор комунального підприємства Куликів­ської селищної ради Андрій Чобітько. — Ми обстежуємо кладовища, обираємо найбільш аварійні дерева, поступово видаляємо їх. Потім, за можливості, прибираємо й ті, які по­тенційно можуть стати такими.

Так, за 2024 рік на кладовищах, громади було видалено 247 дерев. Із них 225 — нашими власними силами і за раху­нок інших підрядників, а також за участю мешканців сіл. Зо­крема в Горбовому прибрано 51 дерево на новому кладо­вищі і 25 на старому, в Куликівці — 42, у Баклановій Муравійці — 41 (там працювали робітники громади і жителі села), в Жуківці — 30, у Салтиковій Дівиці — 27, в Орлівці — 6, у Дроздівці — 3.

Ще 22 дерева (у Баклановій Муравійці, в Орлівці, Дрі­майлівці та Вересочі) видалено за допомогою альпіністів, на це витрачено 99,5 тисячі гривень. Альпіністів ми залу­чаємо, коли аварійне дерево дуже високе і самі ми спиля­ти його не можемо. У Куликівці є підготовлені хлопці зі спеці­альним обладнанням, вони піднімаються на дерево і спилю­ють його по гілці, а потім стовбур по частинах до самого низу.

Деревину пускаємо на дрова — ними опалюються старо- стати, ФАПи тощо. Якщо людина сама видаляє дерево біля могили родича або наймає когось для цього, то може забра­ти деревину собі. Але більшість брати деревину з кладовища не хоче. Свій намір видалити дерево самотужки бажано узго­дити з нами, оскільки під час цих робіт є ризик пошкодження сусідніх поховань.

На цей рік ми плануємо завершити прибирання кладо­вища в Куликівці й почати організоване видалення дерев у Вершиновій Муравійці (там працюватимемо з альпініс­тами), в Авдіївці, Дрімайлівці і Ковчині. Скільки можемо, стільки й спилюємо. Хоча по-хорошому треба розчищати кладовища від усіх дерев.

Однак на це витрачаються час і кошти платників подат­ків, які можна було б спрямувати на щось інше. Тож у Куликівській громаді діє усна (поки що) заборона на висаджуван­ня дерев на кладовищах. Мешканців закликають проявляти свідомість і натомість прикрашати місця останнього спочин­ку рідних квітами, вічнозеленими кущами.

— Це може бути барбарис, — підказує Андрій Олексан­дрович. — Або туї, тільки низькорослі, бо інші хоч і повільно ростуть, але ж прийде час, коли стануть високими.
У комунальників не бракує й іншої роботи:

— Наше підприємство, у якому 38 працівників (разом зі мною, моїм заступником і бухгалтером), займається благо­устроєм на землях комунальної власності: окрім кладовищ, це ще узбіччя, парки, сквери, території, прилеглі до старо- статів і будинків культури, центри населених пунктів тощо. У нас в Куликівці та в кожному селі є робітники з благоустрою, у деяких — і по два, або один працює на півтори ставки, якщо це села з більшою кількістю населення.







Джерело: газета "Гарт", Аліна КОВАЛЬОВА. Фото з фейсбук-сторінки Куликівської селищної ради

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.