Аграрій з Чернігівщини розповів, як за аномальної зими зберегти посіви

Як за аномальної зими зберегти посіви, збільшити врожай та завдяки новітнім технологіям суттєво економити кошти? Про це розповідає заступник директора з виробництва СТОВ «Інтер», генеральний дирек­тор ТОВ «InterAGROLab» Владислав Тютюнник.

- Пане Владиславе, що відбувається на по­лях? Адже погода аномальна, майже весняна, попри календарну зиму.
- На жаль, відсутність снігового покриву - це дуже погано для рослин. Не відбувається накопи­чення ґрунтової вологи, нормальних дощів також немає. Минулий рік був одним із найпосушливіших за останні роки. Антирекорд у травні, червні, серпні, вересні, коли опадів не було. Рік ми за­кривали з дефіцитом вологи на 100 мм менше в порівнянні з 2023-м роком. А 100 мм вологи - це приблизно 2 тонни зерна кукурудзи.

Наразі, станом на 20 січня, випало лише 11 мм опадів, хоча за місяць у цей час має випадати близько 40 мм. До того ж, такі м’які зими дозво­ляють поширюватись усе більшій кількості хвороб, вони провокують проростання рослин, набуб­нявіння бруньок. Днями бачив повідомлення, що в Києві на Позняках зацвів бузок.

Отож є небезпека - збільшення кількості шкідни­ків, які раніше не могли перезимувати через низькі температури, а зараз прекрасно виживають і по­ширюють свій ареал розповсюдження. До речі, із хворобами рослин така ж сама ситуація. І це веде до великих ризиків вирощування кукурудзи в май­бутні роки. Уже зараз західний кукурудзяний жук (ЬіабгоІІса) розповсюджений на всій території України. Личинки харчуються корінням кукуруд­зи, дорослі особини з’їдають волоття кукурудзи - через це запилення не відбувається і качан не зав’язується. Тобто небезпека для всієї рослини в цілому. Особливо потерпають ті господарства, які не дотримуються сівозміни й сіють кукурудзу на тих самих ділянках. Тоді втрати врожаю колосаль­ні. А тепла погода для кукурудзяного жука - те, що треба. Ефективно боротися з ним можливо лише за допомогою ГМО кукурудзи, а використання си­стеми захисту рослин лише стримує розповсюд­ження цього шкідника.

- Є інформація, що 2025 року буде пік соняч­ної активності. А це може означати, що рік ста­не ще більш посушливим і спекотнішим?
- Ми відібрали на декількох локаціях проби на вологу в ґрунті. На чорноземах волога закінчуєть­ся десь на 60-70 см. А потрібно, щоби принаймні метровий шар був вологим. Відтак у рослини буде більше шансів мати вологу в критичні періоди. На­разі цього не відбувається.
Тому нашим аграріям потрібно вже зараз готува­тися до нових випробувань, міркувати, які культури сіяти, щоби вони закінчували вегетацію до липня. Ніхто не може передбачити, з якою інтенсивністю і коли будуть опади. Треба розраховувати на свої сили та прогнозувати: а якщо цей рік буде ще гір­шим, ніж 2024-й? Варто готуватися і робити все, щоби зменшити потенційні втрати.

- А ви вже щось запланували?
- Звісно. І не тільки для себе, а і для своїх парт­нерів, із якими співпрацюємо. Оцінюємо потреби й можливості. Пропонуємо модель, при якій мож­на прогнозувати: буде все добре чи погано. І що робити, коли буде погано. Які витрати потрібно передбачати, на чому можна зекономити. 2024-й рік був важким, а 2025-й, схоже, не буде кращим.
До того ж, долар у держбюджеті закладений на рівні 45 грн. А якщо він зараз 42, то раптом ста­не і 48? За останній тиждень вартість добрив стрибнула на 2000 грн: ціна селітри піднялася до 21000,карбаміду - до 23000, як і РКД. Подорож­чало все. Ми добриво купили восени, тож до по­сівної готові.

- А як пшениця і ріпак переживають такі погодні умови?
- Поки що все нормально. Але якщо температу­ра підвищиться до +5 на кілька днів, може швидко розпочатися вегетація. А коли вдарять після цього морози, буде погано. Наразі пшениця накопичи­ла цукри, які не дають їй проростати на випадок низьких температур. А коли починається вегета­ція, пшениця використовує ці цукри на зростан­ня. Тобто зменшується стійкість рослини. А якщо буде, наприклад, сьогодні плюс 10, а завтра мінус 10, пшениця може й загинути.

У нас близько 1000 гектарів пізніх посівів - після 15 жовтня. Наразі там розвиток посівів 1-2 листоч­ки, сподіваємося, що ми витягнемо їх.

- Пане Владиславе, чи будете брати на пра­ктику студентів?
- Обов’язково. Як показує досвід, до нас прихо­дить більше студентів коледжів, аніж вишів. Торік, попри те, що ми запрошували студентів на пра­ктику, до нас прийшло лише четверо. А тим, хто попрацював у полі, вже не потрібно розповідати, що таке сівалка, що таке плуг. Вони мають навич­ки, підкріплені практичними знаннями. І в подаль­шому їм буде набагато легше навчатися. Звісно, за один сезон не можна зробити зі студента су- перагронома, але крок до цього буде зроблено.
Тому запрошуємо до нас на практику. Власники забезпечують студентів безкоштовним прожи­ванням, харчуванням і платять заробітну плату. Кращим студентам у майбутньому пропонувати­мемо працевлаштування.

- Попри негаразди 2024 року, він же вас за­гартував...
- Ті, хто побував у стресових умовах - брак опадів, технологій тощо, ті хто живе, розуміючи, що ситуація покращуватися не буде, - швидше погоджуються на агросупровід від «ІнтерАГРО- Лабу». А в кого були більш сприятливі умови, ті сподіваються більше на свої сили. Та коли, не дай Боже, і для них настануть такі скрутні умови, ви­р обників може очікувати крах.

- А рослини теж пристосовуються до стресо­вих умов?
- Рослинам пережити стресові умови може до­помогти досвідчений агроном. Простіше кажучи, можна й допомогти рослинам, і, навпаки, неро­зумними та невмілими діями загубити їх. Вико­ристовуючи певні інструменти, можна збільшити врожай і врятувати його у стресових умовах. Що ми, власне, і пропонуємо, і показуємо на прикладі нашого господарства. До нас можна приїхати, подивитися і вибрати те, що потрібно саме кон­кретному підприємству.

- Чи додали за минулий рік якісь нові техно­логії?
- Оскільки Україна готується до імплементації в Європейський Союз, розпочато приймання за­конів із захисту рослин. Тому ми торік зосереди­лися на створенні спеціалізованого складу збері­гання засобів захисту рослин, його автоматизації. Усі зернові сівалки автоматизували, й тепер вони можуть подавати добрива диференційовано, у рядок. Це дає суттєву економію коштів. Мені не­відомі господарства, які наразі роблять таку ди­ференціацію добрив.

Джерело: «Трудова слава», Людмила ЗАБАРОВСЬКА, Віра СОЛОДКА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.