Лариса Сердюк: «Вишивка повинна бути в серці»

Вишиті вироби у наш час стали досить популярними: картини, портрети, ікони, різ­номанітні іграшки та сувеніри, оригінальні авторські прикраси можна побачити чи не в кожному домі. Зараз у тренді мати ексклюзив­ну вишиту річ. З початком війни захоплення вишивкою значно зросло. Вишиті елементи тепер ми бачимо на одязі військових, волон­терів, високопосадовців. Вишивки на пат­ріотичну, військову тематику стають гарним подарунком для рідних, друзів, знайомих не тільки в Україні, а й за кордоном.

Вже понад 15 років у Центрі ДЮТ Талалаївки працює гурток «Художня вишивка». Робота гуртка спрямована на вивчення та засвоєння тех­нік української народної вишивки, її історії, традицій використання, а також вивчення су­часних технік вишивання. З часом вишивка стає дедалі більш популярною серед дітей і молоді. Про роботу гуртка розповідає його керівник Лариса Анатоліївна Сердюк.

— Щороку набираємо групу. Вишивання — найпоширеніший вид декоративно-ужиткового мистецтва. І матеріали для ви­шивки не такі вже і дорогі, тому доступні для дітей. Головне, щоб у дитини було бажання творити.

— Скільки груп у гурт­ку? Займаються тільки дівчатка?
— Працює одна група з 15 ді­тей. Взагалі, записуємо до гуртка із 7 років, з 2 класу. Цього року наймолодшому гуртківцю 9 ро­ків, найстаршому 16. Цей гурток не виключно «дівчачий». Щороку записуються і добре працюють хлопці. їхні роботи не раз займа­ли призові місця в обласних і всеукраїнських конкурсах.

— Яка техніка вишивки ро­біт? Щороку йдете вже по за­вченому чи опановуєте якусь сучасну теорію?
— Доступна, популярна і традиційна техніка вишивання хрестиком. Зараз легше працю­вати, адже є дуже багато схем для вишивки. Використовуємо також декоративні рушникові шви, «блекворк» (чорна вишив­ка, виконується чорними нит­ками на білій тканині, стібки на­кладаються рядками, утворюючи симетричний візерунок, вишитий всередині контуру), «барджел- ло» (вишивка з вертикальних плоских стібків, укладених у гео­метричний візерунок для ство­рення мотивів). Є багато робіт вишивки стрічками, бісером та інші.

— У якій атмосфері дітям краще працюється?
— Найкраще вишивається в атмосфері спілкування. Робиш один стібок, другий, і далі рядоч­ки, стовпчики... Діти вишивають, діляться інформацією. Для на­строю вмикаємо музику. Робоча обстановка спокійна, надихає на творчість. Вишивка повинна бути в серці, тоді і легко вишивається, і виконаною роботою задоволені.

— Скільки робіт у кожного гуртківця за рік?
— Вишивка — довготрива­лий процес. Вона залежить від складності роботи. За один нав­чальний рік кожен гуртківець ви­шиває, здебільшого, одну склад­ну роботу. Також діти вишивають багато сувенірів до свят, люблять готувати подарунки для своїх рідних. У кожного з дітей одних лише сувенірів назбирається на маленьку виставку.

— У яких конкурсах, фес­тивалях гуртківці брали участь? Чи є переможці?
— Щороку ми беремо участь у конкурсах «Новорічна компо­зиція», «Український сувенір», «Знай і люби свій край» і займає­мо призові місця. Цього року в нас уже є перші переможці. За роботу «україна — то любов» Анна Загурська стала перемож­цем обласного етапу виставки- конкурсу «український сувенір». Свою роботу Аня вишивала 4 мі­сяці. За стандартами — це швид­ко. До речі, Аня — вишивальни­ця з досвідом, а вишиває лівою рукою.

Ще одна наша вишивальни­ця Дарина Чирва зі своєю робо­тою «Святковий настрій» стала переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Но­ворічна композиція». Дівчатка молодці, я за них рада.

— На яку тематику люб­лять вишивати?
— Тематика вишивки дуже різноманітна, але кожна дитина вибирає, що їй до душі. З почат­ком війни з'явилося багато пат­ріотичних сюжетів. Частина схем вишивки є у вільному доступі в Інтернеті, але більша частина схем є платними. Доводиться ку­пувати схеми від українських ди­зайнерів, щоб іти в ногу з часом. Зараз ми працюємо над чудовою серією сюжетів, створених за малюнками Ольги Черних, схеми до яких розробила Катерина Бесперстова.

— Знаю, що вишивки продавали на благодійних заходах...
— Так! А виручені кошти пе­рераховували на потреби ЗСУ. Всього ми продали вишивок на суму більш як 25 тис. грн.

— Чи не плануєте зро­бити виставку робіт вишивальниць?
— Працюємо над цим.

— Треба розуміти, що Ви вишивальниця зі стажем? Є найулюбленіша робота?
— Я вишиваю понад 15 ро­ків, переважно хрестиком. Кожна робота улюблена, адже затрача­єш багато сили і часу, і в кожну вкладаєш частинку своєї душі. Вишивка — це твої думки, пере­живання, настрій. Найцікавіше у створенні вишивки — це вибір кольорів, композиції.

І досить тільки почати... По­тім спостерігаєш, як полотно за­повнюється змістом.

— Скільки у Вас робіт? Яка була найскладніша?
— Більше десяти складних робіт. Це рушники, картини. Жод­на не була легкою і вимагала ба­гато зусиль і зосередженості.

— Розкажіть, будь лас­ка, про роботу над вишив­кою портрета Володимира Зеленського.
— Перед новорічними свята­ми мені трапилася схема вишив­ки портрета Володимира Зеленського у жовто-блакитних тонах. Тоді і виникла ідея виготовити портрет до дня народження Пре­зидента. З Ніною Іванівною Га­лаган ми вишили 4 портрети. Три з них продали на благодійних заходах всього на суму 11 тисяч гривень. Залишився один виши­тий портрет, який можна придба­ти в Центрі ДЮТ, а кошти, звісно ж — на благодійний рахунок.
Попереду у гуртківців часи роботи над своїми вишивками. Нові сюжети, нові техніки виши­вання, нові конкурси і благодійні заходи. Але вони впевнені, що їх вишивки, зроблені з любов'ю і бажанням, будуть гідно оціне­ні не тільки конкурсним журі, а й поціновувачами української вишивки.

















Джерело: газета "Трибуна хлібороба",  Інна ПОЛОВКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.