За напад з ножем на АТОвця Володимиру Драгану дали 8 років

У листопаді 2021 року в Носівці трапилась трагедія з місцевим мешканцем, колишнім атовцем Володимиром Короваєм. Під час відпочинку в лазні у нього виник конфлікт з од­ним зі знайомих — нині 28-річним Володимиром Драганом. Той уда­рив свого тезку ножем у ліву ногу. Ушкодив судинно-нервовий пучок. Від масивної крововтрати 31-річ­ний атовець помер у лікарні. Того ж дня Драгана взяли під варту. З тих пір із СІЗО він не виходив. Спершу чекав на закінчення слідства, потім — на вирок. Днями Носівський рай­суд нарешті виніс йому вердикт.



Покійний Володимир Коровай ще до початку АТО відслужив строкову служ­бу в 95-й аеромобільній бригаді. А ко­ли у 2014-му спалахнула війна, його знову призвали. На фронті пробув рік, коман­дував розвідротою. Воював і в Луган­ській області, і в Донецькій. Зокрема бо­ронив Донецький аеропорт, захисників якого прозвали «кіборгами». В АТО Воло­димир зазнав контузії і частково втратив слух. Місяць лікувався у столичному шпи­талі. Потім почав цивільне життя: влашту­вався на роботу, одружився. У 2017-му в подружжя народився син. яким батько ду­же тішився.

Увечері 7 листопада 2021-го Воло­димир зібрався з компанією (уп’ятьох) попаритися в лазні у дворі будинку Драга­на. Там близько 0.30 і розігралися згада­ні трагічні події. Пораненому перетягну­ли паском ногу і викликали «швидку». Та, за словами очевидців, медики їхали дуже довго. У реанімацію Володимира допра­вили запізно — о 1.55 його не стало.

Слідчі інкримінували Володимиро­ві Драгану ч. 2 ст. 121 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження, що призвело до смерті). Стаття передбачає від 7 до 10 років ув’язнення. На суді він визнав ви­ну частково. Розповів, що 7 листопада зустрівся зі своїм товаришем, випив із ним пива біля магазину. А близько 19.00 запросив його до себе — відпочити в лаз­ні. Десь за годину-дві до них приєднали­ся ще троє знайомих (серед них і Коровай). Гуртом попарилися, випили. Десь опівночі він запропонував хлопцям роз­ходитися. Сам пішов у дім переодягтися, а коли повернувся, побачив, що в передбаннику розбите вікно. Поряд з ним сто­яв Коровай. Через це між ним, Драганом, і Короваєм у дворі почалася штовханина.

“Під час неї Коровай не завдавав ударів, але пішов на мене розпускаючи руки”, — казав на суді Драган. І пояснив, що схо­пив ножа, що лежав на столі на подвір’ї, бо таким чином хотів втихомирити атовця, який був кремезніший за нього і пово­дився неадекватно. Та коли Коровай ви­крикнув: «Узяв ножа, то роби!», він бу­цімто цим спровокував його, Драгана, виставити руку з ножем уперед. Коровай же, у свою чергу, за інерцією виставив лі­ву ногу назустріч. Драган божився судді, що не мав наміру поранити гостя і шкодує про свій вчинок.

Свої рухи називав рефлекторними. І наголосив, що особис­то надавав допомогу постраждалому: пе­ретягнув йому паском ногу, приніс води. А також у кареті «швидкої» поїхав із поране­ним до лікарні.

Крім Драгана і Коровая, у лазні було, як уже говорилось, ще троє чоловіків, од­ного з яких уже немає в живих, тож свід­чення на суді дали двоє інших. Перший фактично підтвердив слова обвинува­ченого. Сказав, що того дня зустрівся з Драганом і близько сьомої вечора вони з ним пішли до нього в лазню. Потім до них приєдналися ще троє. Гуляли до ночі. Ко­ли стали збиратися додому, Коровая розсварився з одним із хлопців і вдарив його по обличчю. А потім кинув у його бік чи то чашку, чи то склянку і розбив нею вікно в передбаннику. Чи був Драган у той мо­мент у лазні, свідок згадати не зміг. Але розказав, що після цього конфлікт продо­вжився у дворі — уже між Драганом і Ко­роваєм. Підтвердив, що останній дійсно сказав господарю: “Узяв ножа, то роби!”, після чого й отримав ножем у ногу. Дру­гий свідок (той, якого вдарив Коровай) розповів, що загиблий почав бити його через якусь дрібницю . Тому він вийшов із лазні, а потім і з двору. А коли повернувся, то побачив, що його кривдник уже сидить у крові і кричить від болю, а Драган надає йому першу допомогу.

Також свідками у справі проходили батьки обвинуваченого. Безпосередніми очевидцями конфлікту вони не були, бо 8 той момент спали в будинку. Вибігли на крики, вже коли Коровай був у крові. Обоє засвідчили, що «швидка» їхала хвилин 30-40. А якби прибула вчасно, то Володя міг би вижити. Такий висновок дав і судмедексперт.

Сторона захисту наполягала на тому, щоб справу перекваліфікували на вбив­ство з необережності. Втім суд не пого­дився, поставився він також критично і до заяв Драгана про самозахист і про те, що він не мав умислу завдавати травм. На думку судді, знаряддя злочину, харак­тер тілесних ушкоджень та їх локалі­зація якраз таки свідчать про чіткий уми­сел. Бо “удар було здійснено ножем у ногу зі значною силою” (глибина рани скла­ла 11 сантиметрів). У результаті Носівський райсуд визнав обвинуваченого ви­нним, присудив йому 8 років позбав­лення волі і зобов'язав компенсувати батькам загиблого по 200 тисяч гривень моральної шкоди ( в цивільному позові вони просили по 500 тисяч).

Втім рішення суду ще не остаточне. У коментарі для «Гарту» захисниця Драгана Галина Якуба запевнила, що вони оскар­жуватимуть вирок:

— Ми обов'язково подаватимемо апеляцію, тому що органами досудового розслідування було неправильно кваліфі­ковано дії обвинуваченого. Вони кваліфі­кували справу як завдання умисного тяж­кого тілесного ушкодження, що призве­ло до смерті, а треба було за статтею 119 ККУ (убивство з необережності). Бо фак­тичною причиною смерті є масивна кро­вовтрата І невчасне надання кваліфі­кованої медичної допомоги. До того ж ушкоджену було ногу..тобто орган, який не є життєво важливим.

Тим часом Володимир Драган зали­шається в СІЗО Там і чекатиме подаль­шого розгляду справи.

Джерело: газета “Гарт” від 04.05.2023,  Олексій ПРИЩЕПА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.