На Ремзаводі можна купити особливий ріпкинський хліб на дровах

У Ріпках печуть «незалежний» хліб на дровах. Продають у Чернігові.



На фото Наталія Хомушко, продавець ріпкинської ятки на Ремзаводі

— Якби працювали на газу, нас уже б не було, — каже Тетяна Примаченко, голова правління Ріпкинського сільського споживчого товариства. — Піч постійно повинна бути гарячою. На­приклад. на хліб чорний треба нагнати температуру 320 градусів. На білий — 280. Закінчилася випічка — хлопці підтримують мінімальну температуру.

Хліб — наша гордість. О 8.00 у суботу за ним уже черга на ринку, що на Ремзаводі. Зразу було: «Як це, на дровах? Та це липа! Що вони розказують, що хліб натуральний. Що зараз натуральне?» А як скуштували, то тепер лише ріпкинський беруть.

Процес виготовлення чорного хліба від початку до кінцевого продукту —12 годин, білого — п’ять-шість. Дотримуємося класич­ної технології. Це ж не порошковий, який замісили, і через дві години готовий. Натуральний 40 хвилин «ходить» у спеціальних люльках у печі. Зараз за добу випікаємо до тонни. А можемо три-чотири, був би ринок збуту.

Уночі не працюємо — комендантська година. Ми не тільки від газу незалежні. Маємо свою свердловину. Зникла електрика, вмика­ємо дизельний генератор. Насоси працюють, закачали необхідний запас води, і робота триває.

— Де берете дрова для печі?

— У нас укладений договір з добрянським лісгоспом. Коли перебували під окупацією, дров не можна було завезти. Діставали запаси, які лишилися на місцевих пилорамах. Ми годували хлібом усі Ріпки.

— Тетяно Миколаївно, наскільки дешевше випікати хліб на дровах, ніж на газу?

— Не підраховувала.

У Чернігів ріпкинський хліб привозять по суботах. Півкілограмові паски до Великодня тут від ріпкинського виробника можна було придбати за 50 гривень, які були найдешевші на базарі, з родзинками.

- У нас є й діабетичний хліб, і з висівками. Круглий білий і чорний. Білий, бутербродний варіант, — сьогодні його вже розібрали. Покупці полюбляють його за хрустку скоринку. Особливо дітям подобається. Якраз на скибочку вміщується кружальце ковбас­ки. Коштує така хлібинка 17 гривень, - розповідає 43-річна Наталія Хомушко, продавець ріпкинської ятки на Ремзаводі.

- Уже місяців два, як з’явився на ринку наш намет. У більшості приходять за «рідним» вихідці з Ріпкинщини, їх у цьому районі багато живе. Сусідам, знайомим розказують. Щосуботи жіночка з Рівнопілля приїздить за нашою продукцією. Окрім хліба ще ж привозимо запечені салко, курочок, м’яско, печінковий паштет власного виробництва. А ще трубочки з кремом, згущенкою, такі, як були колись.

Купила білу хлібину за 23 гривні. На роботі скуштували. Сподобалось. Хліб при нарізці не кришиться.





Валентина Остерська

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.