12-річний Назар Пилипенко із Дроздівки для допомоги ЗСУ обрізав волосся, яке відрощував 3 роки

Важке випробування війною вчергове підтвердило, що українському роду - нема переводу. Радість та невимовна гордість огортають душу, коли розумієш, яке надзвичайно людяне, добре і патріотичне покоління йде на зміну нам, старшим. Адже сьогодні перемогу України наближають не лише військові - на передовій, волонтери та спонсори - у тилу. Докладають свої рученята до перемоги над ворогом і діти, навіть наймолодші з них.

Не виключення і молодь Куликівської громади. Місцеві дітлахи допома­гають військовим будь-якими доступними способами: збирають кошти, відправляють бійцям малюнки та смаколики, разом з батьками заготов­ляють для фронтовиків закрутки, долучаються до діяльності благодійних фондів, які напряму співпрацюють зі Збройними Силами України. А дехто з юних волонтерів допомагає й у зовсім неординарний спосіб.

Приміром, 12-річний Назар Пилипенко із Дроздівки допоміг бійцям ЗСУ, пере­рахувавши кошти за продаж... власного волосся!
- Це був той випадок, коли бажання співпало з можливостями, - ділиться мама хлопця Лариса Пилипенко. - Наша роди­на постійно підтримує ЗСУ: переказуємо кошти на офіційні рахунки, долучаємося до благодійності через місцевий фонд, збираємо продукти і смаколики. Крім того, у лавах Збройних сил служать чоловік і старший син. Оскільки Назар і так виявив бажання підстригтися, то вирішили «уби­ти двох зайців» і заодно продати волосся, а виручені за нього кошти перерахувати військовим. Я лише підкинула ідею, але рі­шення було за Назаром.

Свою розкішну попелясту «гриву» хло­пець ростив протягом трьох років. А почи­налося все із бажання відростити козаць­кого «оселедця», яке оселилося в ньому після патріотичного вишколу у сосницькому таборі «Сіверська Січ». Трохи терпін­ня, зайвий гребінець та збільшена порція шампуню і вуа-ля - маєш козацького чуба довжиною у понад 40 сантиметрів!

- Довго шукали пристойну фірму із купівлі волосся, адже в Куликівці подібним ніхто не займається, - розповідає Лари­са Пилипенко. - Врешті, знайшли таку в Чернігові. Запропонували непогану ціну — 3 300 гривень за 100 г волосся за умови, що воно буде певної довжини, не фарбоване та не посічене. За 40-грамового оселедця Назар вторгував тисячу, а стрижка - бонусом. Всі виручені кошти син перерахував на рахунок благодійного фонду «Сіверяни».





До слова, у діяльності зазначеної органі­зації також постійно беруть участь школярі. Найактивніших з них щовівторка можна поба­чити на базарі за торгівлею печивом, а також на різних благодійних ярмарках, де вони за­ймаються продажем виробів місцевих май­стринь. Серед найактивніших - школярки Софія Климіша, Софія Джума, Анна Нов­городська та Юлія Крошка.

Патріотичну громадську позицію ви­являють навіть найменші жителі громади. Приміром, восьмирічні двійнята Роман та Богдан Брюкви пожертвували власною скарбничкою, щоб на зібрані кошти закупити для військових термошкарпетки та різні смаколики. Це вже не перший волонтерський по­рив хлопчаків - родина постійно допомагає їхньому дядьку Івану, який також служить у лавах ЗСУ.

- Мої хлопчики завжди гамірні та непо­сидючі, - усміхається мама двійнят Ольга Брюква. - Одного дня я звернула увагу, що в будинку аж занадто тихо. «Що ж це там відбу­вається?» - подумалося. Хвилин п'ятнадцять хлопці сиділи у дитячій за зачиненими двери­ма і про щось тихо радилися. Коли ж вийшли, простягнули мені скарбничку і гордо повідо­мили: «Мамо, у нас усе є, тож ми порадилися і вирішили гроші передати військовим».

На той момент у дитячій скарбничці вже назбиралося майже 900 гривень, які малюкам надавали на «гостинчик» турботливі бабусі та дідусі. Коли ж Оля похвалилася таким рішен­ням синів на роботі, до них вирішила доєднатися і донька колеги - восьмирічна Олеся Гречуха, яка доклала і свої заощадження.



Закупи та оформлення посилки малюки здійснювали особисто (звісно, під контролем дорослих). На всі накопичення малі благодій­ники закупили 18 пар тактичних термошкарпеток та цілу гору смаколиків, які відправили бійцям-спецпризначенцям.

Та найприємнішим подарунком для воїнів, з їх же слів, став малюнок, який тепер прикра­шає тимчасову оселю бійців та неабияк підні­має їхній бойовий дух.

Так, із таким надійним тилом українським воїнам нічого не страшно!

Джерело: Куликівська газета “Поліська правда” від 18.08.2022, Марина іваненко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.