GOROD.cn.ua

Що спільного між капітелями Чернігова та Західного світу?

 

Ні для кого не секрет, що капітелі, виставлені в Борисоглібському соборі Чернігова, мають романське походження. Про це писали десятки науковців.

Тим не менше, побутує легенда про те, що на одному з каменів зображений Симаргл, якого ототожнюють з Сенмурвом – міфічною істотою іранського пантеону демонів, котра поєднує риси звіра, птаха і змії (чи риби). Ось як коментує дивне роздвоєння відомий чернігівський історик Ігор Ігнатенко.


Чернігівська капітель, знайдена в Спаському соборі

«Дивне роздвоєння має західне тлумачення, – стверджує дослідник. – Так, західні бестіарії згадують різних істот типу драконів. Наприклад, Амфіптер – крилатий змій, який здатний не тільки літати, а й гіпнотизувати. Він володіє великою мудрістю і знаннями, захищає скарби. Драконів знали давні греки і римляни, у Вергілія така істота названа «draco». Серед давньоримських мозаїк Італії трапляються і дещо схожі на чернігівський екземпляр».


Європейське середньовічне зображення дракона. Зверніть увагу на голову на кінчику хвоста.

Подібні є на кінцях хвостів-плетінок з капітелей Борисоглібського собору в Чернігові


У Середні віки дракона вважали породженням диявола, недарма його вражав списом Святий Георгій. А зображені на стінах храмів дракони, як і інша нечисть, ковтали грішників і взагалі нагадували християнам про необхідність праведного життя.

«Чернігівські капітелі, й не тільки зі звірами, дуже схожі на зразки кам’яного різьблення західної Франції, зокрема регіону Пуату – Шарант (Аквітанія), де вони з’являються в ХІ-ХІІ ст., приблизно тоді ж, коли схожі капітелі починають прикрашати якийсь храм Чернігова (я гадаю, що Благовіщенський у 1186 році, після руйнації якого рельєфні камені були використані як будматеріал при ремонті Борисоглібського собору), – каже Ігор Ігнатенко. – Між іншим, кам’яне різьблення потрапило на Русь у ХІІ столітті завдяки імператору священної Римської імперії Фрідріху Барбароссі, котрий давав своїх майстрів для зведення білокам’яних храмів Русі, про що згадують літописи».

Яке відношення французьке різьблення мало до німецького імператора, можна лише здогадуватись. Хоча «зачіпки» є!


Капітель з храму в Шовіньї (Франція)

«Аквітанський граф і французький король Людовик VII Благочестивий, що відзначився будівництвом багатьох красивих храмів, воював, як і Барбаросса, проти Папи Римського, – констатує історик. – Вони були союзниками й могли чимось обмінюватись. Незабаром Людовик програв війну, а його рідну Аквітанію захопив англійський король Генріх ІІ Плантагенет – батько Річарда Левове Серце. Тож майстри на Русь мали прийти до цієї події, тобто до 1152 року».


Капітель з Пуату

Відтак, поза сумнівом, що чернігівські капітелі мають західне походження, як, власне, і кам’яне різьблення.

Довідка

Капітель – горішня частина (завершення) колони, пілястри або стовпа, на яку спирається балка або архітрав (головна балка, що перекриває проліт між колонами).

«Чернігівщина» №4 (874) від 27 січня 2022, Віталій Назаренко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: історія, архітектура, Ігнатенко, симаргл, символи