Українська історія – кістка в горлянці агресивної Росії

Добавить новость

Среда, 19 Января 2022 17:55  |  Просмотров: 2454

Про владну верхівку агресивної Московії годі й казати. І через 30 років після розпаду СРСР навіть пересічна московитська публіка не уявляє існування спадкоємиці «імперії зла» без УКРАЇНИ. В той же час, коли по правді, то чи може життя в Московії йти інакше, якщо мізки кремлівських ідеологів постійно «закипають», народжуючи химерні ідеї на кшталт «общєй історії, єдіних карнєй, єдінава нарота, єдінава ізіка, вєри, культури...» для 140-мільйонної держави? Мало того, в тих же мізках, загострених на вічні підозри щодо української ментальності, ненависті нако-пилося вже стільки, що вистачить її не тільки на українців, а й на весь цивілізований світ, який не погоджується з маячнею московитів щодо УКРАЇНЦІВ. Словом, правителі дер-жави-агресорки, маніпулюючи свідомістю населення, продовжують нахабно втлумачувати в голови підданих войовничі наміри. А для надійного втілення підлості щодо історичних реалій суверенної Української Держави вдало експлуатують невігластво значного прошарку населення. І така ситуація вже давно є традицією країни, котру від XVII століття, з волі Петра І, їм було наказано називати «Росією».



ВІЙНА ЗІ СВІДОМІСТЮ УКРАЇНЦІВ

Спливає восьмий рік розв'язаної Московією неоголошеної війни проти України. Ворог захопив Крим та окупував частину земель у Донецькій та Луганській областях. Тривають обстріли суверенної Української Землі. Гинуть захисники Батьківщини - мужні воїни Збройних Сил України. Натомість російський окупант не зупиняється, а продовжує шукати виправдовуння своїм агресивним вчинкам на чужій для себе землі. Підпалювачка війни 2014-2021 років ставить за мету завоювання України, перманентно брязкаючи зброєю біля нашого порогу. В той же час, знаючи вроджений імунітет УКРАЇНЦІВ до спротиву на фронті війни, якої за московит-ською риторикою «ІХ ТАМ НЄТ», Московія усвідомлює, що лишень зброєю УКРАЇНЦІВ не взяти! Тому з розмірковувань про набуті УКРАЇНСТВОМ ще від часів Руси ДУХОВНІ ОБЕРЕГИ в бункері Пу-тіна давно оселився неспокій! НАШ ДУХ МИНУВШИНИ ПРОТИ ЇХНЬОЇ БРЕХНІ

Ще б пак, варто тільки розгорнути сторінки історії Середньовіччя, щоб отримати мізковий удар у вигляді нездоланного страху!? От як хоча б від Конотопської битви 1659 року, де сміливими діями війська Івана Виговського було вщент розгромлено «непереможне» 150-тисячне військо Московії! Інша справа, що на противагу демократичним державам мос-ковити завжди використовували безжальну практику віддання «на м'ясо» своїх людей! Звичайно, що з традиційним одурманенням, коли нахабне вбивство співітчиз-ників називалось «патріотичним обов'язком». Останніми роками путінська Московія до лукавих меседжів, сформульованих придворними ідеологами, активно додає «яскраві сторінки історії», зміст яких наголошує, що там, де інтереси РФ - «нєт і нєбила ні-какой України»!? А для втілення маячні шкільні підручники переповнені брехливими розповідями, мета яких принципово перевернути уявлення молодого покоління про історичний процес. Разом з тим, коли поглянути об'єктивно на той матеріал, який подається для школярів та студентства, справжнього «російського» знайдемо там хіба що в іменах царів чи цариць. Ото і все. А все інше ж - вкрадене в сусідньої УКРАЇНИ? Чи не так?

Хтось з наших читачів скаже, що вже чув про таке. Та ми й не збираємося нічого повторювати. Акцентуємо тільки, що від ран-ньоукраїнської рУсИ, яку мос-ковитські злодюги розпочали привласнювати ще з Середньовіччя, стартувала крадіжка великого масштабу! Се коли нащадки угро-фінських племен, що осіли на березі річки з назвою Москва (а це в перекладі «гнила, болотна вода» - от уже точна назва!), не захотіли йти дорогою правди, а розпочали повільно «тягати» історію Руси-України в свій «курник». Не засоромились навіть з назвою, назвавши свій простір «Росією»!?. Словом, на вкраденому зробили початок державності, а далі, як се буває у крадіїв, зупинитися не змогли! «Підсіли» на суцільну історичну авантюру: брехня, фальсифікації, перевертання догори дригом усього написаного про минуле до епохи Петра та Катерини!? Якраз на «переписуванні» історії «гасударства рассєйскава» московитські писаки відірвалися по повній!

ВІЙНА ПУТІНА ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Час від 1991 року став періодом неймовірних страждань кремлівських ідеологічних монстрів. Адже в руйнації СРСР значна частина населення РФ на чолі з путінським керівництвом вбачає «велику трагедію»! Вони не погоджуються поступатися правді, яка впевно стверджує історію Української Державності. Бо як же тоді бути з так званою «Росією»? Що автентичного залишиться, коли спробують заговорити про «чисто російську» (московитську) історію? Де ті артефакти? Хіба що поцуплене в УКРАЇНИ в різні часи?І чи не тому така приказка, як «вєліка ти, шапка Мономаха» залишається незрозумілою для пересічного «росіянина»? Князь же КИЇВСЬКИЙ - то чому «його шапка» не в КИЄВІ, а в Москві?

На УКРАЇНСЬКІЙ темі моско-вити біснуються та шаленіють від ненависті. А задля морального ствердження, паралельно з наступом військової армади від 2014 року, включають міць «духовної артилерії», котра, за їхнім задумом, має знищити духовно-енергетичний потенціал УКРАЇНСТВА. У всякому разі за роки московитсько-української війни (2014-2021 років) вороги запам'ятали, що сила патріотів України, проти якої воює Путін, надійно оселилась в історичному минулому! А минуле нашої Батьківщини тримає на своїх плечах мужність та звитягу сучасників, які вже встигли добряче дати по зубах ворогам на полі брані нинішньої війни.

Словом, брехливий та наскрізь фальшивий агітпром РФ не шкодує шалених коштів на руйнацію духовних підмурівок РУСИ-УКРА-ЇНИ. Хіба що змінюють позиції та перебудовують тактику щодо нанесення ударів по Українському суспільству. Вороги вже мають досвід працювати з «близьких дистанцій» до державного кордону. В тих місцях, де сучасні землі РФ мають прадавню історію перебування в складі України. Ще від пори Руси!

«СТАРОДУБОВЬЄ» ЗАМІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ СТАРОДУБЩИНИ!?

Нещодавно на одному з Інтернет-ресурсів Брянщини такий собі «історік-ісследоватєль Н.Є.Ющенко» підготував невеличкий, але геть безглуздий допис - мабуть, як дарунок до копилки антиукраїнських матеріалів. «Прілєжний» писака вирішив повідати нам про Стародубщи-ну, як про ..., ага - «ісконна ра-сєйскую землю»!

Так, дійсно, Стародубщина -прадавня Українська Земля! Навіть на новгород-сіверській Брамі тих УКРАЇНСЬКИХ містечок, що наразі під опікою РФ, півдесятка! І сей «ющенко» взявся за лукаве та облудне перо, нашіптуючи історію нашої землі «по-новому»!? Як кажуть, хоч смійся, хоч плач, але агресор, не поли-шаючи планів вторгнення в Україну широким фронтом, обізнаний з ціною свідомості УКРАЇНЦІВ. Ось її-то він і прагне знищити шляхом ФАЛЬСИФІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ.

«В последние десятилетия, - наголошує такий собі Н.Є. Ющєнко в riastrela.ru, називаючи свою роботу «К вопросу об исторической принадлежности Стародубовья»,

- среди украинских националистов стал активно муссироваться вопрос об исторической принадлежности как самого Стародуба, так и всего Стародубовья в целом. Множество украинских ресурсов в Интернете, еще больше отдельных людей, в том числе и называющих себя историками, уверенно утверждают, что Стародуб вместе со всей юго-западной частью Брянской области являются исконной территорией Украины. К сожалению, такая точка зрения имеет некоторое распространение и среди российских «специалистов».

«Несмотря на то, что подобного типа «территориальные претензии» озвучиваются пока на маргинальном уровне, они воспринимаются людьми, не знающими историю как некое «откровение» и формируют искаженное представление об истории края, создавая основу для дальнейшей ложной этнополитической самоидентификации местного населения. Поэтому представляется крайне необходимым дать исчерпывающее разъяснение этого вопроса. Для этого придется обратиться к истории. Прежде всего, нужно знать, что территория Гордеевского, Злынковского, Климовского, Клинцовского, Красногорского, Мглинского, Новозыбковского, Погарского, Почепского, Стародубского и Су-ражского районов современной Брянской области Российской Федерации (известная как историческая область «Старо-дубовье») на протяжении всего времени своего существования никогда не входила в состав Украины, как государства, на что указывают следующие факты, касающиеся истории этих территорий».

Як кажуть, сей «фахівець» сміливо розставив акценти. Походив новітній літописець полями та луками «стародубовья». Не залишив у спокої українські міста Новгород-Сіверський з Черніговом. Дісталось.

«Здесь в качестве промежуточного итога необходимо зафиксировать тот факт, что Стародубовье и другие близлежащие земли - Чернигов, Новгород-Северский до этого времени никакой «Малороссией» или «Украиной» не являлись, а применявшееся к этим территориям определение «украинные земли» означало лишь то, что эта территория находилась на окраине Русского государства, и являлось синонимом таких определений как окраина, пограничье. Такие «украинные земли» и «украинные города» располагались по всему периметру Русского государства. Более того, и в Чернигове, и в Нов-город-Северске, и в Стародубе было русское население. Никаких «украинцев» не существовало, а встречающееся в документах того времени понятие «украинные/ окраинные жители», означало лишь то, что речь шла о жителях окраины государства, пограничья. Военные действия развивались неблагоприятно для ослабленного смутой и хаосом Русского государства...».

БРЯНСЬКІ ЗМІ АТАКУЮТЬ МІЗКИ УКРАЇНЦІВ

Здавалось би, чому дивуватися? Адже в інформаційних виданнях Брянської області від 2014 року не обходиться без різного штибу атак на Українську історію, мову, культуру тощо. І що за всіма такими «новинками» про українців російськими спецслужбами відпрацьовується методика поширення дурниць, брехні та абсурду «по умам» громадян своєї країни, надаючи їм вигляду «абсолютной правды»! В той же час, ми знаходимо чітку системність в подачі подібного штибу фальшованої історії України, перш за все, для населенння Росії. Пригадалось, як під фінал минулого літа «Брянские новости» з насолодою смакували подібні дурниці. Навіть назвою гидотного дописування - «Украинцы оказались все же русскими» - захотіли зачепити УКРАЇНЦІВ!

«Даже насильственная украинизация, - пише автор, - не помогла перековать в языковом отношении граждан Украины. Более половины населения говорит либо на русском языке, либо на русском и украинском. При этом подобные опросы, как правило, имеют существенную «погрешность» в ту сторону, которая выгодна киевской власти. По данным опроса центра «Социальный мониторинг», 31,9 процента граждан дома разговаривают только на украинском языке, однако год назад таких было больше - 36,3 процента. Если сложить цифры то, к огорчению националистов, получится, что за год популярность мовы упала на один процент. Иначе говоря, ее насаждение привело к обратному эффекту. На русском и на украинском в семьях общаются 27,1 процент населения, отдают предпочтение только русскому языку 13,6 процента респондентов, разговаривают дома только на русском - 11,3. Год назад было на процент меньше. Тем временем брянские украинцы говорят, что без России Украина не сможет прожить». (https://www.bragazeta.ru/news/).

Ось так, шановні земляки-укра-їнці. Хочуть московити не помічати України, бо її начебто й не було. От тільки виникає запитання: коли не було ні УКРАЇНИ, ні УКРАЇНЦІВ, то якого дідька ви вже 500 років каламутите воду, доводячи світові те, що людство не сприймає?

Ви взяли зброю та розпочали війну. Ви окупували Українські землі. Цивілізований світ засуджує вас та ніколи не погодиться з вашими діями.

Натомість самі ж підпалювачі війни 2014-2021 років добре усвідомлюють, що кінець авантюри наближається, а тому й великі ресурси кидаються на «взяття» най-потужної УКРАЇНСЬКОЇ фортеці всіх часів - на злам СИЛИ ДУХУ УКРАЇНЦІВ!

Духу, який від Руси й до сьогодення живе за невидимими мурами НАЦІЇ, залишаючись не підвладними ворогові. І про цю надійну силу нашого племені знає Путін. А тому заради самовпевненості в намірах «змінити світ» сей маленький чоловік-розбійник взявся за перо!

Ні, не про московитський занепад написав і не про здачу моско-витських земель китайцям. Навіть не про СТОЛІТНЄ відставання імперії від успішних країн світу повів розмову. Ні, він цього не робив, бо не бажає бачити щасливими своїх громадян, оскільки цій людині потрібна череда. І щастя їхнє йому байдуже. Натомість його, як і більшість попередників, які «сідали на коня перемоги з саблямі наголо», щоб підкорити УКРАЇНЦІВ, - хвилювало інше. Бо його щоденна думка лише про знищену УКРАЇНУ.

«Недавно, - зауважив «імператор» про своє літературне творіння, - отвечая в ходе «Прямой линии» на вопрос о российскоукраинских отношениях, сказал, что русские и украинцы

- один народ, единое целое. Эти слова - не дань какой-то конъюнктуре, текущим политическим обстоятельствам. Говорил об этом не раз, это моё убеждение. (http://kremlin.ru/ events/president/news/66181) Убеждён, что подлинная суверенность Украины возможна именно в партнёрстве с Россией. Наши духовные, человеческие, цивилизационные связи формировались столетиями, восходят к одним истокам, закалялись общими испытаниями, достижениями и победами. Наше родство передаётся из поколения в поколение. Оно - в сердцах, в памяти людей, живущих в современных России и Украине, в кровных узах, объединяющих миллионы наших семей. Вместе мы всегда были и будем многократно сильнее и успешнее. Ведь мы - один народ».

Що ж, нехай володар «імперії зла» думає так, бо його мізки хочуть бачити все однаково, неначе курчата в інкубаторі. Весь світ для нього - «один народ»! Тим більше, коли в країні, що розпочала війну проти України, багато хто з глузду з'їхав на цьому питанні. Чого лише вартує риторика провідних каналів телевізії РФ зі «скабєє-вими, кісєльовими чи соловйовими»? Вони ж ще вісім років тому тільки від назви УКРАЇНИ почали розум втрачати.

Скільки їх тепер з параноєю та іншого штибу болячками на підгрунті нервових розладів на УКРАЇНСЬКІЙ темі? Ось свіженьке. Відома ще з часів СРСР гумористочка Клара Новікова теж продемонструвала свою недалекозорість: «Я нє понімаю,

- озвучила госпожа артисточка свої «сокровєнія», - что ето двє разниє страни. Я всьоравно нє понімаю етого. Одін язик. Ну какіє разниє? Подождітє, так і бєлорусскій другой, но ми жє понімаєм?Ето славянскіє язи-кі?» (https://stars.segodnya.ua).

ХТО ЗІЙШОВСЬ У ДВОБОЇ?

Ні, вони вже ніколи нічого не зрозуміють про Україну. А тим більше

- про її силу, про прагнення нашої держави до волі, до демократії, до щасливого майбутнього, яке від прадавніх часів покоління попередників намагалися облашту-вати своїм наступникам. І в цім була наша сила. Яку не дано зрозуміти сусіднім московитам. Всі віки вони панічно боялися та ненавиділи УКРАЇНСЬКЕ.

От тільки для чого паскудити історію, мову, минуле країни, її Героїв та духовний світ? Для чого вбивати початки життя, яке, за будь-яких обставин, зросте, навіть коли ти захочеш відрубати останній пагонець від кореня, господін Путін? Хоча, за великим рахунком, відповідь зрозуміла. У двобої зійшлися Світ та Темрява, Мир та Війна, Свобода та Рабство, Вчорашній день та щасливе Завтра.

Але, на нашому боці Всевишній. Тож і перемога буде за нами, бо так хочуть Святі Духи всіх Українських поколінь. Амінь.

Борис Домоцький, член Національної спілки журналістів України

Обласна газета «Сіверський Край» №51 (11595) від 16 грудня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: