«Хранитель Безводівки» дослідив, чому не виконали «Заповіт» Шевченка

Співзасновник Всеукраїнського руху за збереження курганної спадщини «Хранителі курганів», «хранитель» курганів зниклого села Безводівка, що на Ічнянщині, Олександр Кликавка зняв фільм «Невиконаний заповіт».


Заповітна Могила

У ньому борець за збереження курганної спадщини дослідив ставлення Тараса Шевченка до курганів та довів, чому його «Заповіт» не виконали. Документальний фільм став своєрідною науковою роботою, яку відзначили нагородою на міжнародному конкурсі «Тарас Шевченко єднає народи».

За словами Олександра Кликавки, в ході діяльності з захисту курганів він постійно натрапляв на ім’я Тараса Шевченка.

«Шевченко малював кургани, писав про них у щоденнику, писав також про них у своїх творах... – пояснює «хранитель». – За оцінками дослідників, Шевченко згадує про кургани близько двохсот разів. Найбільш значимий твір, у якому згадані кургани, – це його «Заповіт». У ньому він просить поховати його «на могилі». Могилами ж називають кургани. Це – їхня давня назва, – продовжує Олександр. – Це не моє відкриття: дніпровські краєзнавці вказували на те, що Шевченко бував у їхніх місцях і був біля порогу Ненаситець, який ще називали Ревучий, а козаки називали його Дідом. Це був найбільший і найстаріший з усіх дніпровських порогів. У тиху погоду шум Діда роздавався на 20 кілометрів».

І справді, письменник та публіцист Петро Ребро припускає, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від Хортиці й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Саме одну з таких назв, як відомо, мав Ненаситець.

Описане вище припущення було висловлене дослідниками задовго до того, як Олександр Кликавка зняв фільм, однак «хранитель» зазначає, що він мав на меті пов’язати Шевченка саме з курганами, які нині захищають представники його руху.



«Шевченко у своєму «Заповіті» вказав Могилу, яка стоїть біля Дніпрового порога, – розповідає «хранитель курганів». – У мене було дві мети: знайти саме ту Могилу і дослідити його зв'язок з курганами, його ставлення до Могил. З’ясувалося, що він бачив у них символ героїзму, української ідентичності, зв’язкову ланку між поколіннями. У своєму щоденнику та творах він закликав берегти кургани, не розкопувати їх. Той самий вірш «Розрита Могила», – підкреслює дослідник. – Я знайшов Могилу, де Шевченко хотів бути похований, і дійшов висновку, що ми не виконали «Заповіт» Шевченка. А оскільки ми цього не зробили, то принаймні повинні згадати його «незлим, тихим словом» і зберегти оті Могили, які він так любив».

Дослідник зазначає про те, що, коли Шевченко заповідав поховати його у кургані, то мав на увазі підзахоронення до вже існуючого кургану.



«Впускне поховання – це звичайна практика, якою користувалися в тому числі козаки. Мабуть, Шевченко так хотів долучитися до тієї козацької слави, бо Запоріжжя та Надпоріжжя – це колиска козацтва», – говорить Олександр.

Робота над фільмом не зайняла у режисера-початківця багато часу. «Хранитель» взяв відпустку і за тиждень об’їхав усі Шевченківські місця: курган Переп’ятиха, «коло Седнева», Дніпро, Канів та Качанівку. Уся поїздка обійшлася Олександру в п’ять тисяч гривень власних коштів.

Дослідник говорить, що його відео – це своєрідна наукова робота у нетиповому форматі. «Мені вдалося обґрунтувати, чому Шевченко хотів бути похований у кургані, і як так трапилося, що його «Заповіт» не виконано, – констатує Олександр Кликавка. – Свій «Заповіт» він писав у віці 29 років, коли, лежачи у гарячці, думав про смерть. Це трапилося саме після півроку з відвідин Хортиці та порогів. Все це було живим у його пам’яті. Він захотів бути похованим у Могилі, розуміючи значення такого поховання, – продовжує «хранитель курганів». – Більшість його близьких друзів знали про цей заповіт, але його петербурзький друг Григорій Честахівський зманіпулював. Бажання Шевченка купити ділянку і побудувати хату десь поблизу Канева видав за бажання бути похованим там».

За словами активіста, курган, де заповідав поховати себе великий український поет, і донині перебуває у досить гарному стані.

«Це могила на лівому березі Дніпра, буквально за 200 метрів від його берега. Могила дуже висока з крутими схилами, що характерно саме для скіфів», – каже дослідник.

Робота Олександра Кликавки удостоєна відзнаки на міжнародному конкурсі «Тарас Шевченко єднає народи».Конкурс заснований народною артисткою України Галиною Яблонською і об’єднує учасників із понад двадцяти країн. Його метою є популяризація творчості Тараса Шевченка, відзначення тих людей, які допомагають у ствердженні української культури, просувають бренд України та бренд Шевченка у світі.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №25 (843) від 24 червня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.