Олега Бондаренка у закритій труні поховали біля монастиря, у межах міста. Відспівували на відкритому повітрі

У суботу, 31 жовтня, у Новгород-Сіверському попрощались з мером 47-річним Олегом Бондаренком. Олег Анатолійович переміг на виборах 25 жовтня. З перевагою від наступного кандидата В’ячеслава Кауфмана приблизно у 600 голосів. Про це Бондаренко особисто розповів «Віснику Ч» у телефонній розмові у вівторок, 27 жовтня. Говорити йому заважав кашель. Коли поцікавилась здоров’ям, сказав, що діагностували двосторонню пневмонію. Чи це «ковід», на той момент ще не знав. Сказав, що на вибори ходив. Як виявилось, в ніч з вівторка на середу Бондаренка терміново направили в обласну лікарню. Згодом прийшов і позитивний тест на коронавірус. Та вже у четвер, 29 жовтня, інтернет вибухнув повідомленнями про смерть Олега Бондаренка.


Олег Бондаренко

«У багажнику мого авто досі лежать його речі. Куртка, светр і взуття. Їх не можна було брати з собою в палату обласної лікарні, і медсестра віддала все мені. Саме туди о 4 ранку (в ніч з вівторка на середу) з двосторонньою пневмонією доставили Олега Анатолійовича. Так сподівався, що зателефонує через кілька днів, щоб я привіз речі на його виписку. Але доля розпорядилася по-іншому...» — написав Микола Силенко, регіональний консультант з бюджетних питань Асоціації міст України.

У Олега Бондаренко залишилась дружина Ірина, яка доглядає за молодшою донькою-інвалідом. Старша донька навчається у Києві, у магістратурі.

Для преси Олег Бондаренко завжди був відкритим. У будь-який час відповідав на запитання. Він першим чи не в усій країні почав продавати пам’ятник Леніну, дозволив святити паски на цей карантинний Великдень тощо.

Та й смерть і поховання викликало немало запитань. По-перше, хто тепер стане мером? Чи будуть перевибори? Адже він другий в Україні переможець виборів, який так і не дочекався офіційних результатів. Так, 28 жовтня від «ковіду» помер мер Борисполя Анатолій Федорчук.

Олега Бондаренко поховали біля місцевого Спасо-Преображенського чоловічого монастиря (Московський партіархат). Одні схвалюють, мовляв, людина заслужила, інші обурюються.

Будуть нові вибори, але коли?

— Я маю протягом 15 днів написати до ЦВК заяву про проведення нових виборів. От сам сиджу, розбираюсь, — телефоном відповідає на запитання про вибори Юрій Лакоза, секретар міської ради. Зараз він виконує обов’язки міського голови. — Ніхто не знає, як це робити правильно. До кінця у законі не прописано. Дивимось ми, ЦВК, Чернігів. Ймовірніше за все, будуть нові вибори. А як далі з радою і з іншим, вирішується. Офіційно результати не оголошено.

— На початку жовтня Олег Анатолійович взяв відпустку у зв’язку з передвиборчою агітацією, — розповідає Людмила Ткаченко, керуюча справами виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради. — Не можна сказати, що він з хворобою тягнув до останнього. Коли стало недобре, звернувся до лікарів. Йому діагностували бронхіт. Робили уколи. Днів за п’ять до виборів стан погіршився.

Ми спілкувались. Коли дізналась про те, що у нього «ковід», одразу здала тест. Поки чекала результату, на роботу не ходила. Але тест виявився негативним. З понеділка, 2 листопада, вже на роботі.

— Що з виборами?

— Чекаємо постанову ЦВК. Протягом 90 днів мають призначити вибори.

Це була б друга каденція Олега Анатолійовича.

— Хто вирішив ховати покійного на території монастиря?

— Це було спільне рішення і нас, міськради, і родини. Священники якось відразу підтримали цю ідею. Сказали, що він був істинним християнином, вболівав за місто. А взагалі така традиція історично склалася у Новгороді. Великих, достойних людей ховають на території храмів. Поховання є і біля Нікольської дерев’яної церкви. Меценати, градоначальники.

— Як вирішували щодо самої процедури поховання?

— Все було дотримано. Його забирала дружина та колеги з Чернігова. Тіло, як і належить, було у пакеті. Нікому не дозволили розкрити, попрощатися. Труна була закрита. Відспівували на відкритому повітрі. І хоч йшов дощ, люди не розходились.

«На штик лопати копати неможна»

Монастир у межах міста. Неподалік готелю «Слов’янський».

— У мене стосовно місця поховання є запитання, — говорить Олена Матюк, директор Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім». — Спасо-Преображенський собор, Петропавлівська церква, будівля трапезної, покої настоятеля, в яких і знаходиться музей, — це все пам’ятки національного значення. Занесені до реєстру. І вся землянка знаходиться під ними і біля них, — це землі історико-культурного значення.

І всі роботи мають проводитися за відповідними висновками після археологічних досліджень. Навіть на штик лопати не можна копати, і такі землі не призначені для поховань.

Для нас це дивно. Це був вихідний день Хто приймав такі рішення? Я про це дізналась» у телефонному режимі.

Монахи це з нами не узгоджували. Самі так вирішили. Наскільки я знаю, департамент культури також ніякого погодження на це не давав.

Порушили процедуру.

І вже не вперше. Там є ще два поховання. І третє — братська могила. У ній поховані залишки людей, знайдені під час проведення реставрації.

Знаю, що погоджували з владикою Амвросієм. Але ж є і мирські закони.

«Братія підтримала»

— Він був віруючою людиною. У церкву ходив постійно. Навіть на минулий Великдень, коли у багатьох населених пунктах забороняли приходити до храмів, то у Новгород-Сіверському можна було. Люди мали можливість посвятити паски. Хто сміливий, той прийшов, — розповідає отець Агапій, келійник монастиря. —- Він як градоначальник, людина віруюча, давня традиція. Всі рішення.

— Він перший мер, якого поховали на території монастиря?

— Так. Але перший за новітньої історії. На території багато давніх склепів.

— А те, що була хвороба, не стало перепоною?

— Покійник не чхає і не кашляє. Наскільки мені відомо, медики сказали: якщо не будете відкривати, то можна і в церкву заносити.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №45 (1799), 5 листопада 2020 року. Фото з інтернету

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.