Чернігівський тролейбус

НАМ - 10 РОКІВ

Водій тролейбуса Михайло Петрович Маляренко. Фото 1981 рік Під час навчання з цивільної оборони. Фото 1979 рік У листопаді 1974 року виповнилося десять років від дня виходу на лінії чернігівського тролейбуса. За цей час було перевезено понад 400 мільйонів пасажирів. Працювало 800 робітників, інженерно-технічних працівників і службовців. На десяти маршрутах пасажирів обслуговували 140 тролейбусів. Було споруджено 86,4 кілометра контактної мережі, введено вісім тягових підстанцій. Спорудили приміщення для капітального ремонту тролейбусів. У перший ювілейний рік було перевезено близько 52 мільйонів пасажирів. У перспективі тролейбусний парк мав поповнитися 50-а сучасними комфортабельними тролейбусами ЗІУ-9. Всього на лініях мало б курсувати 150 машин. Було заплановано відкрити два нові маршрути, які б зв'язали Бобровицю з Котами, минаючи центр міста, а також район Лісковиці з центром.
На зупинках "Завод автозапчастин" і "Радгосп Деснянський" запланували побудувати сучасні диспетчерські пункти з посадочними платформами і павільйонами для пасажирів. На окремих зупинках мали встановити каси автоматичного продажу проїзних талонів. Водночас із здобутками тролейбусники вирішували чимало повсякденних проблем.

Начальнику тролейбусного управління Івану Микитовичу Сергієнку вручають нагороду за успішну працю. Фото 1987 рік Залишала бажати кращою культура. Для прикладу чернігівцям наводився культурний рівень пасажирів Києва, Харкова, Сум. У години "пік" люди тут шикувалися у черги, заходили вільно на задні двері, а виходили на передні. У Чернігові ж все було навпаки. Особливо це помічалося після футбольних матчів на зупинці "Стадіон ім. Ґагаріна". Дорогу до салону тролейбуса почасти прокладали атлетично скроєні молодики з біцепсами бугая. У результаті цього інколи новісінькі машини на кілька днів виходили з ладу, особливо досить часто доводилось ремонтувати двері.

Багато неприємностей завдавали і так звані "зайці". Контролери виявляли і штрафували кожного дня в середньому близько 200-300 безбілетних пасажирів. "Невже краще червоніти перед пасажирами і виплачувати контролерові куди більшу суму штрафу, аніж придбати і закомпостувати талон?" - дивувалися чернігівські тролейбусники.

З часом тролейбусне управління перетворилося у велике багатогалузеве підприємство, в якому працювало близько 900 чоловік. У 1984 році тролейбусники відзначили своє двадцятиріччя. Того року довжина контактної мережі була доведена більш як до 90 кілометрів. Щодня у рейс виходило 152 тролейбуси, які перевозили понад 180 тисяч пасажирів. Працювало 9 тягових підстанцій, чотири кінцевих диспетчерські станції. Була введена в дію централізована диспетчерська за контролем регулярності руху тролейбусів. Один з перших водіїв Григорій Якович Осипенко. Фото 1985 рік

Перший і дев'ятий маршрути - маршрути зразкового транспортного обслуговування.
    За двадцять років тролейбуси перевезли 991,4 мільйона пасажирів. подолавши відстань у 70,9 мільйона кілометрів.
    За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні багато працівників тролейбусного управління було удостоєно високих урядових нагород.
    Орденом "Знак пошани" відзначені: майстер ВТК Віталій Єдомаха, водій тролейбуса Георгій Тіняков. орденом Трудової Слави III ступеня нагороджені: майстер тягові підстанцій Віталій Козел, водії тролейбусів Валентина Лозова, Віктор Проценко, Галина Терешкова, слюсар-електрик Олександр Пенський, медаллю "За трудову відзнаку" відзначені електромонтер В.Юткін і слюсар, Б.Сенченко.