Сторінки музичної освіти Чернігівщини

Перші педагогічні курси церковного співу на Чернігівщині

    Перед початком роботи курсів Єпархіальною училищною радою було затверджено навчальну програму, підготовлену О.М. Карасьовим, а саме:
    І. Вивчення гами:
    1) вивчення першої, другої і третьої нот гами, а також спів мовлень ("речений") і молитв у цих нотах;
    2) вивчення усіх чотирьох нот гами, разом із співом усіх першопочаткових молитв в один голос, а також тропарів 1-го, 4-го, 8-го гласів і "Господи воззвах" 6-го гласа;
    3) знайомство з тими ж нотами квадратної системи і повторення в ній вивчених молитв та інших пісноспівів із церковних нотних книг;
    4) вивчення нот другої половинигами, а разом з тим і вищенаведених піснеспівів у більш високому строї;
    5) укладення мажорної гами;
    6) вивчення взаємозв'язку нот першої половини гами до другої і навпаки;
    7) вивчення усіх восьми гласів звичайного наспіву на "Бог господь" і "Господи воззвах", а також спів молитов і тропарів на два голоси;
    8) вивчення нот квадратної системи і піснеспівів із нотних церковних книг.
    II. Ноти квадратної системи:
    1) нотні церковні книги квадратної системи;
    2) назви, види і тривалість нот;
    3) укладення церковного звукоряду;
    4) практика співу по квадратних нотах;
    5) співи з листа.
    III. Вивчення осьмогласія:
    1) короткі відомості з історії церковного співу в Росії;
    2) поняття про наспіви знаменний, київський, грецький, болгарський;
    3) способи розспівування церковних піснеспівів;
    4) гласи (усі вісім) на "Господи воззвах" київського наспіву;
    5) гласи (усі вісім) на "Бог Господь" різних наспівів;
    6) ірмоси (усі голосів) звичайного наспіву;
    7) знайомство із піснеспівами, які знаходяться у церковних нотних книгах для співу під час богослужінь.
    IV. Підготування до організації хору:
    1) вивчення більш штучних низьких і високих звуків, засоби для розвитку голосу на цих нотах;
    2) систематичне вивчення однорідних інтервалів;
    3) вивчення мажорного звукоряду;
    4) ознайомлення з початковими знаннями із гармонії, необхідних регенту для визначення і задавання тону;
    5) вивчення нот у басовому ключі;
    6) вивчення мінорної гами і мінорного тону;
    7) тональності і соль-мажор і ре і мі-мінор;
    8) спів молитов, панахиди, літургії і всеношної у спрощеному перекладі придворної капели і Архангельського;
    9) запис порядку читань і співів у головних службах;
    10) вивчення найбільше вживаних тональностей у взаємозв'язку з ознайомленням слухачів з головними духовно-музичними творами строго-церковного стилю із всеношної, літургії і т.д.;
    11) вибір піснеспівівдля церковної служби за умов визначення строгого стилю церковного співу - для хорів початкуючих, середніх і більше улаштованих.
    V. Методика співу:
    1) ознайомлення з різними методиками викладання співу в школі;
    2) приведення у систему способів і методів навчання співу вироблених на курсах, а також повторення вивчених розділів.
    VI. Бесіди по організації церковних співочих хорів:
    1) відбір і навчання малолітніх і дорослих співаків для церковного хору;
    2) розподіл занять з хором протягом навчального року;
    3) методика розучування і виконання хором піснеспівів.
    Учбові заняття на курсах було організовано наступним чином: ранкові уроки з 8 години до 12, вечірні з 14 до 19 год. Після кожного уроку встановлювалася перерва 5-10 хвилин. За час проведення курсів відбулося 198 уроків які включали в себе: 7 читань по Істрії церковного співу (читання велися по "Очерку истории православного церковного пения в России" Священика В. Металова); 5 - читань з методики співу; 15 - практичних уроків; 3 - уроки з учнями початкової церковнопарафіяльної школи та 25 уроків з музичними заняттями; інша кількість уроків розподілилася майже порівну між теоретичними і практичними заняттями адже кожен теоретичний урок завжди супроводжувався великою кількістю нотних прикладів. Окрім уроків суто музичного призначення було також прочитано 12 уроків з методики церковно-слов'янської мови та церковного читання. Програма занять розподілялася таким чином, що перші уроки присвячувалися оволодінню елементарними поняттями з нотної грамоти. У цьому контексті на особливу увагу заслуговують заняття з методики хорового співу. Відомочерез недосконалість методики співу, її практична реалізація в початковій школіяк правило, зводилася до вивчення музичних творів "на слух". Саме цю проблему розв'язувала методика співу, розроблена О.М. Карасьовим. Методика співу Карасьова являла собою систематизованого і загальнодоступного керівництва для викладання музики в початковій школі. Вона складається зі вступу, в якому повідомляються загальні відомості про музичний слух, голос, дихання та ритм; програми занять (на 1-й і 2-й рік) з пояснювальною запискою до них, а також загальними відомостями про навчальні посібники; та 42-ма орієнтовними практичними уроками, більшість з яких відбулася під час проведення літніх співочих курсів церковного співу в Чернігові.