Сторінки музичної освіти Чернігівщини

Перші педагогічні курси церковного співу на Чернігівщині

    Тривалість перших курсів церковного співу визначалася в кількості шести тижнів - з 16 червня 1897 р. Загальна кількість слухачів курсів, до яких входили вчителі церковно-парафіяльних шкіл, шкіл грамоти дияконів, псаломщиків-вчителів, спочатку було визначено єпархіальною училищною радою в кількості 75 чоловік. Натомість, в результаті позитивного вирішення фінансового утримання курсів було збільшено до 120 чол. Кошти на організацію курсів виділили слідуючі установи: Чернігівський губернський комітет "Попечительства о народной трезвости" - 2000 руб., училищною радою при Святійшому Синоду - 1100 руб., братством Святого Михайла, князя Чернігівського - 600, з місцевих коштів Чернігівської єпархіальної вчительської ради - 300 руб. Загальна сума на утримання курсів складала 4000 руб. Головні витрати були пов'язані з винагородою керівників курсів, оплатою проїзду слухачів, придбанням необхідних підручників, а також поїздкою курсантів до м. Києва з паломницькою метою та ін.
    Представництво слухачів від різних повітів Чернігівської губернії розподілялося наступним чином: від Чернігівського повіту 11 чоловік, від Глухівського та Кролевецького - по 10, від Суразького - 9, від Сосницького - 8, Борзнянського, Конотопського, Козелецького, Остерського та Стародубського - по 7 чол., Мглинського і Ніжинського - по 6, Городнянського - 5, Новгород-Сіверського - 4, Новозибківського - 3 чоловіки.
    Службове положення слухачів було таким: дияконів - 6, псаломщиків - 15, псаломщиків-учителів - 33, учителів - 46, вчительок - 7. Освітній рівень був також доволі різноманітний, зокрема, 1 - закінчив курс духовної семінарії, 4 - закінчили єпархіальне жіноче училище, 15 - чоловіче духовне училище, 3 - закінчили жіночу прогімназію, 8 - ті, що вибули з різних класів духовної семінарії, 9 - ті, що вибули з різних класів духовного училища, 49 - ті, що закінчили початкові училища різних відомств, 12 - отримали звання вчителя початкової освіти згідно екзамену, 6 - згідно домашньої освіти.
    Зрозуміло, строкатість загального освітнього рівня слухачів висувала перед організаторами курсів проблему розробку такої навчальної програми, яка б дозволяла врахувати різноманітні запити церковного хорового виконавства та музичної освіти. Мабуть, саме тому керівником курсів церковного співу було запрошено музичного педагога Карасьова О.М., ім'я якого було широко відоме серед музично-педагогічної громадськості в Росії кінця XIX ст. Перш за все, Карасьов був автором декількох підручників з питань музичного виховання зокрема ним було підготовлено "Учебник пения" і "Обьяснение к учебнику и краткое наставление по преподаванию пения" (1881); "Детское пение" (1884) - підручник в якому було викладено нові методичні підходи до початкової музичної освіти де "Обучение пению по буквам заменяло несознательное начальное обучение пению по слуху". Значного поширення у викладацькій практиці церковного співу набула також праця Карасьова "Церковное пение - руководство к организации церковно-певческих хоров с приложением нотных упражнений и разьяснений к ним" (1886). Перу відомого педагога (зокрема "Русская музыкальная газета" називала його "первым русским народним музыкальным учителем") належали посібники "Уроки пения" (1891), "Музыкальная хрестоматия в 2-х частях" (1893) та інші підручники і практичні посібники. До свого приїзду в Чернігів Карасьов уже здійснював керівництво літніми співочими курсами в Росії, зокрема, в Києві (1887-88 рр.) Новочеркаську (1890) Липецьку (1895). Необхідно вказати на те, що окрім керівника курсів єпархіальною радою було також призначено "особую наблюдательную и распорядительную комиссию" у складі єпархіального спостерігача церковно-парафіяльних шкіл, протоієрея Ф.А. Васютинського, священика А.Н. Величковського і доглядача духовного училища М.А. Доброгаєва в обов'язки яких входили різноманітні питання діяльності курсів.
    Навчальними підручниками і посібниками на курсах були затверджені наступні видання Карасьова: 1) "Уроки пения" ч.І; 2) "Методика пения" ч.І; 3) "Музыкальная хрестоматия" ч.І; 4) "Уроки пения" ч.2. По одному екземпляру всіх цих видань отримав у свою власність кожен слухач курсів з метою "желательного самоусовершенствования их в приобретенных на курсах познаниях".
    Окрім того, Карасьов підготував практичні посібники для вдосконалення хорових навичок з творів Турчанінова, Архангельського, Бортнянського, Львова. Для вправ у вільному користуванні текстами "церковно-богослужебных песнопений (пение на гласы по церковно-богослужебньш книгам)" єпархіальною училищною радою було виписано видання Саратовського Братства св. Хреста "Молитвы и песнопения из богослужебных книг православной церкви".
    З метою навчання окремих слухачів грі на музичних інструментах було придбано 20 скрипок. Повітовими відділеннями єпархіальної вчительської ради було також рекомендовано кожному слухачеві при від'їзді на курси брати з собою усі нотні видання, які використовувалися в повсякденній роботі, як друковані, так і переписані від руки, особливо "новый нотный обиход квадратной системи, также разосланннй во все церкви учебный обиход и "Главнейшие песнопения литургии, молебного пения, панахиди и всенощного бдения" в перекладі для чоловічого хору СВ. Смоленського у трьох випусках, а також камертони та скрипки.