Необхідність організації і проведення педагогічних курсів церковного співу на Чернігівщині була викликана значним поширенням в кінці XIX та на початку XX ст. різноманітних церковно-співочих хорів, які діяли як при церквах, так і церковно-парафіяльних школах. Наприклад, у Чернігівській єпархії в цей час нараховувалося близько 300 церковно-співочих хорів лише з учнів церковнопарафіяльних шкіл.1 До того ж, серед загальної кількості парафіяльних хорів особливою якістю хорової виконавської культури володіли колективи, в яких окрім учнів співали ще й селяни, які раніше закінчили школу. Зокрема, в Глухівському повіті подібних хорів було - 6, Городнянському - 24, Козелецькому - 5, Конотопському - 3, Кролевецькому - 4, Глинському - 10, Новозибківському - 12, Ніжинському - 5, Новгородсіверському - 6, Остерському - 16, Сосницькому - 10, Стародубському - 12, Суразькому - 18, Чернігівському - 7. А всього таких хорових колективів в сільській місцевості Чернігівської єпархії нараховувалось 138. Вкажемо на те, що перші курси церковного співу в Російській імперії відбулися в Києві у 1884 р. Потім курси церковного співу періодично проводилися в Новочеркаську (1890), Липецьку (1895), Катеринодарі (1896) та ін. містах Росії. Ініціатива відкриття курсів церковного співу у Чернігові належала начальнику Чернігівської губернії Андрієвському Е.К., який у листі до єпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія, звертав увагу на необхідність "устроить в Чернигове, при содействии духовенства, курсы пения и приготовления регентов для сельско-церковных хоров. Зта мера могла бы содействовать повсеместному образо ванию хоров и установленню стройного благолепного пения в храмах, а это в свою очередь, развивая любовь к церковному пению, еще более привлекало бы народ в церковь и способствовало бы отвлечению его от праздной разгульной жизни". За дорученням єпископа Антонія листа було заслухано та обговорено на єпархіальній вчительській раді, яка визнала необхідність проведення курсів. Відповідно до рішень вчительської ради було утворено спеціальну комісію, яка розробила головне положення про педагогічні курси. Завдання, які ставилися перед слухачами курсів, полягали в наступному:
1. дати можливість слухачам курсів, які володіють достатніми здібностями, але не пройшли відповідної підготовки, або недостатньо оволоділи навичками співу в учбових закладах навчитися співу по нотах;
2. навчити їх церковному православному співу;
3. більш здібних слухачів курсів підготувати до організації церковних співочих хорів;
4. насамкінець, перед слухачами курсів ставилося завдання оволодіти канонічними основами церковної служби, а до того ж ознайомитися з найбільш вживаними церковно-богослужбовими книгами.