Гоголь
На днях розпочинається традиційний Сорочинський ярмарок на Полтавщині. Один з головних його "героїв" - Микола Васильович Гоголь. Цій людині судилося стати одним із джерел українсько-російського конфлікту, який протягом останніх років розгортається по всім напрямкам.
Офіційні Київ та Москва вже давно "ділять" Гоголя. Надбанням чиєї культури являється автор багатьох безцеллерів?!
Сьогодні довелося сперечатися на цю тему з одним знайомим росіянином, який планує відвідати на Спас Полтавщину.
Росяни кажуть - він наш, адже 1) писав російською; 2) з 19-років жив на території сучасної Росії; 3) взагалі, в той час України не існувало, а ці землі називали Малоросія.
А ось Шолом Алейхем. Жив в Росії. Писав російською. Держави Ізраїль тоді не було. Отже, великий російський письменник Шолом Алєйхем!
Але чомусь російська енциклопедія дає визначення "видатний єврейський письменик". Подвійні стандарти, виходить?
Або ось такий приклад. “Вечера на хуторе близ Диканьки”, думаю, читали всі. Це збірка гумористичних оповідань про життя українських селян. В цьому творі досить часто звучить слово "москаль", а прихильності автора до "соотечественников" не видно.
Або Тарас Бульба – один із найпопулярніших його героїв – це козак: сильний, безжалісний і… український.
Конфлікт між двома державами спалахнув під час святкування 200-т річчя з Дня народження Гоголя. До цієї дати в Україні вийшло видання Гоголя українською мовою. Нічого особливого в цьому немає. Переклади мають бути, а якою мовою читати - обирає споживач. Я, наприклад, спробував почитати Гоголя в перекладі. Безумовно, оригінал краще. Але це не означає, що не потрібно перекладати. Тим більше, не привід для обурення московських друзів.
Але все сталося навпаки. Росіяни звинуватили нас в "спробах українізувати Гоголя". Тут почалася політика. Ющенко заявив, що "Гоголь, безумовно належить Україні", зовсім протилежну точку зору озвучили в Москві.
Так що, давайте візьмемо пилу та "розпилемо" творчість Гоголя на дві частини? Це повна маячня, російською мовою - "бред".
Переконаний, що спадщина Гоголя однаково близька для двох народів. І в підручниках вітчизняної літератури, як в Україні, так і в Росії він повинен вивчатися. Мовою оригіналу. Бажаючи можуть погортати переклад. І ніякої політики тут не має бути. Микола Васильович Гоголь - це великий світовий письменник. Мабуть, українсько-російський. Адже теми його творів актуальні для двох народів, їх побуту та світогляду.
Наприклад, "Мертві душі" і сьогодні адекватно відображають те, що відбувається і в Росії, і в Україні. На жаль, з 19-го сторіччя мало що змінилося. Але "присвоювати" Гоголя росіяни не мають ніякого права. Як і ми, адже достатньо глянути на мову його творів.
Читачі полюбили його на все життя. І для нас він залишиться таким же, в незалежності від політичних баталій. До-речі, Миколою, а не Николаем :)
Офіційні Київ та Москва вже давно "ділять" Гоголя. Надбанням чиєї культури являється автор багатьох безцеллерів?!
Сьогодні довелося сперечатися на цю тему з одним знайомим росіянином, який планує відвідати на Спас Полтавщину.
Росяни кажуть - він наш, адже 1) писав російською; 2) з 19-років жив на території сучасної Росії; 3) взагалі, в той час України не існувало, а ці землі називали Малоросія.
А ось Шолом Алейхем. Жив в Росії. Писав російською. Держави Ізраїль тоді не було. Отже, великий російський письменник Шолом Алєйхем!
Але чомусь російська енциклопедія дає визначення "видатний єврейський письменик". Подвійні стандарти, виходить?
Або ось такий приклад. “Вечера на хуторе близ Диканьки”, думаю, читали всі. Це збірка гумористичних оповідань про життя українських селян. В цьому творі досить часто звучить слово "москаль", а прихильності автора до "соотечественников" не видно.
Або Тарас Бульба – один із найпопулярніших його героїв – це козак: сильний, безжалісний і… український.
Конфлікт між двома державами спалахнув під час святкування 200-т річчя з Дня народження Гоголя. До цієї дати в Україні вийшло видання Гоголя українською мовою. Нічого особливого в цьому немає. Переклади мають бути, а якою мовою читати - обирає споживач. Я, наприклад, спробував почитати Гоголя в перекладі. Безумовно, оригінал краще. Але це не означає, що не потрібно перекладати. Тим більше, не привід для обурення московських друзів.
Але все сталося навпаки. Росіяни звинуватили нас в "спробах українізувати Гоголя". Тут почалася політика. Ющенко заявив, що "Гоголь, безумовно належить Україні", зовсім протилежну точку зору озвучили в Москві.
Так що, давайте візьмемо пилу та "розпилемо" творчість Гоголя на дві частини? Це повна маячня, російською мовою - "бред".
Переконаний, що спадщина Гоголя однаково близька для двох народів. І в підручниках вітчизняної літератури, як в Україні, так і в Росії він повинен вивчатися. Мовою оригіналу. Бажаючи можуть погортати переклад. І ніякої політики тут не має бути. Микола Васильович Гоголь - це великий світовий письменник. Мабуть, українсько-російський. Адже теми його творів актуальні для двох народів, їх побуту та світогляду.
Наприклад, "Мертві душі" і сьогодні адекватно відображають те, що відбувається і в Росії, і в Україні. На жаль, з 19-го сторіччя мало що змінилося. Але "присвоювати" Гоголя росіяни не мають ніякого права. Як і ми, адже достатньо глянути на мову його творів.
Читачі полюбили його на все життя. І для нас він залишиться таким же, в незалежності від політичних баталій. До-речі, Миколою, а не Николаем :)
Добавить в:
