Мобильная версия сайтаТаких земляків забувати не можна
Телефонний дзвінок з Києва:
- Я - Володимир Середа. Народився і ріс у Сахутівці на Корюківщині. Член Чернігівського земляцтва. Під час роботи із Сергієм Крекотнем над історією Корюківщини прочитав на сайті Сосницької районної державної адміністрації інформацію про свого земляка - сахутівця Григорія Адамчика. Там були великі неточності, навіть вказане не те місце народження і дата. Прикро, адже він був відомою людиною в тому районі. 26 років очолював колгосп в Авдіївці. А тепер, коли давно покійний, можна відбутися кількома рядками...
- Не можу промовчати, не можу не написати про цю людину, адже Григорію Адамчику 1 січня 2019-го виповнилося б 100 років. Він, як і я, теж родом із Сахутів-ки - хутір Заболотівка на південно-західній околиці села. Народився у сім’ї Єрмо-лая Адамчика, вихідця із козаків колишньої Киселівської сотні. Григорій мав ще молодшого брата Миколу й сестру Марію. Після війни Микола працював агрономом і жив у Забарівці, а Марія була лаборантом До-машлинської дільничної лікарні, - розповідає Володимир Середа.
Як склалося життя Григорія? Закінчив Домашлинську семирічку, вступив до Сосницького сільгосптехнікуму, а в 1939-му, отримавши диплом, приїхав у Авдіївську МТС Понорницького району працювати агрономом. Це було влітку, а восени юнака призвали на строкову службу до армії - тоді призовний вік був знижений з 21 року до 18. Маючи на ті часи солідну се-редньотехнічну освіту, він відразу зараховується на прискорене навчання до школи командного складу за фахом військового зв’язківця.
З вересня 1941 року починаються суворі фронтові будні молодшого лейтенанта -командира взводу зв’язку 792-го стрілецького полку новосформованої 390-ї стрілецької дивізії Закавказького фронту, яка захищає Чорноморське узбережжя. 90 відсотків її бійців раніше не тримали в руках зброї. Під час Керченсько-Феодосійської десантної операції (кінець грудня 1941-початок січня 1942 рр.) уся дивізія у складі 51 -ї армії висаджується у районі Феодосії і веде виснажливі бої вже в підпорядкуванні і в межах Кримського фронту. Під час наступу противника ця дивізія була знищена й офіційно розформована. Невелику частину вцілілого особового складу евакуювали на Кубань і поповнили підрозділи ново-створеного Північно-Кавказького фронту. Був там і Григорій Адамчик. Далі як начальник полкового зв’язку він брав участь у гарячих точках Другої світової війни: Сталінградський фронт, Донський, Західний, Ленінградський, Другий Український... Бойові ордени і медалі йому вручали недаремно. У багатьох боях наш земляк-офіцер керував не лише із спостережних пунктів, а й був на лініях для забезпечення безперебійної роботи зв’язку, йшов у лавах піхотинців, переслідуючи відступаючого противника.
Командир. 260-го гвардійського гарматного артилерійського полку гвардії полковник Мишко відзначив особливу ініціативу, витримку й мужність Григорія Адамчика в період з 1 по 10 січня 1945 року під час вуличних боїв за місто Будапешт. Завдяки його підопічним, які оперативно відновлювали зв’язок, полк виконав своє бойове завдання. До двох орденів «Вітчизняної війни», «Червоної зірки», медалі «За оборону Сталінграда» додалася ще медаль «За місто Будапешт».
Румунія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія, Німеччина... Звільняючи міста й невеликі населені пункти від нацистів, попереду йшли зв’язківці, де командиром був Григорій Адамчик.
А після - радість мирної праці. Вже у вересні 1946-го фронтовик керує рай-сільгоспвідділом Понорницького району, згодом п’ять років - райвиконкомом. А у жовтні 1959-го його обрали головою колгоспу «Прогрес» в Авдіївці, який став великим багатогалузевим господарством, колгоспом-мільйонером. Вирощували хліб і будували: для господарства і для села, для людей. Зводили не лише корівники та телятники, а й Будинок культури, школу, житло та ін.
Григорій Адамчик керував господарством 26 років. Відзначений ще чотирма найвищими урядовими нагородами.
Володимир Середи розповів і про сім’ю свого земляка. Дружини Григорія Адамчика - Єфросинія Катренко була вчителькою й потрапила у війну до Німеччини - нацисти відправили силою. З Григорієм вони одружилися ще напередодні війни. А після у них народилися дві доньки.
Володимир Середа, зацікавившись долею свого земляка, приїздив автобусом з Києва до Сахутівки й Авдіївки, знайомився із селом, де жив і працював Григорій Адамчик, людьми. Побував на мої илі, біля хати Адамчиків, де вже ніхто не живе.
У пана Володимира в Авдіївці питали, чому він, незнайомець, тут ходить. Він сказав, мовляв, готується книга - енциклопедія про Корюківщину і людей. І про Адамчика там слово буде. От тільки треба, щоб і в Авдіївці його не забували, згадали 100-річчя, добрі справи. Сільському голові Анатолію Адаменку про це нагадав: «Авдіївка у рамках всеукраїнського проекту «Сільський ревізор» в 2017-му отримала звання «Творче село року». Дякували за внесок у розвиток села кільком народним депутатам. А чого не згадати Адамчика, який зробив чи не найбільше для Авдіївки, заклав основу?!
У бесідах з онукою Григорія Адамчика Людмилою, яка живе в Авдіївці, і молодшою донькою Валентиною з Чернігова допитливий Володимир Середа почув, що їхній дідусь і батько був людиною вимогливою і принциповою. Онуків і дітей любив, але діяв так, щоб вони не мали ніяких привілеїв в дитсадку чи школі, відпочивали в тих же місцевих таборах, як усі діти, однаково з усіма чесно жили і працювали.
Жалкує Володимир Середа, що шкільний Авдіївський музей давно вже не працює. І все ж радує те, що є шкільний сайт і сторінка у Фейсбуці. Засновником тут і керівником - відмінник освіти, старший вчитель Станіслав Кашпур.
- Люди, - ще і ще раз наголошує представник Чернігівського земляцтва, - не мають забувати Григорія Адамчика: приклад життя самовідданих людей минулого варто використовувати для побудови майбутнього, для сьогодення.
Хто не чув про такого сахутівця - почуйте...
Детальніше можна прочитати про Григорія Адамчика на сайті Володимира Середи «Сахутівська школа і сахутівчани» sahutivka-zosh.edukit:cn:ua
Зоя Шматок, «Деснянка» №2 (737) від 10 січня 2019
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
